На юридичну гарячу лінію для журналістів та ЗМІ надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
Чи може звільнитись директор товариства (редакції) всупереч волі власників юридичної особи?
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services:
Правовідносини юридичної особи та директора характеризуються їхнім дуалістичним характером. Ця особливість проявляється в тому, що між такими суб’єктами існують як корпоративні правовідносини, так і трудові/цивільні, в залежності від того, який саме договір (контракт) було укладено із керівником.
Оскільки в Україні юридичні особи найчастіше утворюються в формі товариств з обмеженою відповідальністю, а з керівниками укладаються саме трудові договори, то в цій статті розглянемо ситуацію, за якою з керівником ТОВ було укладено безстроковий трудовий договір.
В такому разі, з одного боку, директор є виконавчим органом юридичної особи, який наділений корпоративними правами та обов’язками. В силу чого, директор здійснює управління поточною діяльністю товариства, має право діяти від імені юридичної особи, зобов’язаний у випадках передбачених законодавством або статутом товариства, скликати загальні збори, а також несе відповідальність як посадова особа товариства.
З іншого боку, між товариством та директором укладається договір (контракт). Він підписується особою, що буде здійснювати функції директора та особою, уповноваженою загальними зборами на підписання такого договору (контракту). В нашому випадку, вважаємо, що з керівником було підписано саме трудовий договір, оскільки саме трудові договори найчастіше укладаються між керівником та товариством. Тому, слід казати про те, що у керівника також виникають трудові права та обов’язки, передбачені Кодексом законів про працю України (далі – КЗпПУ).
На практиці часто виникають ситуації, коли директор товариства бажає звільнитись та припинити правовідносини з товариством, але не може цього зробити, оскільки учасники товариства не хочуть залишатис без директора, не хочуть шукати заміну, або з інших причин намагаються перешкодити директору в реалізації його права на звільнення. При цьому, процедура звільнення для керівника значно складніша, в порівнянні зі звичайним працівником: адже керівник також є посадовою особою, тобто має корпоративні правовідносини з товариством, про які було зазначено вище.
Розглянемо, як бути в такій ситуації, та як може звільнитись директор товариства за власним бажанням, всупереч волі власників.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 дійшов висновку, що, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Отже, в будь-якому разі, директор для вирішення питання щодо свого звільнення, зобов’язаний скликати загальні збори товариства, до порядку денного якого має бути включено розгляд питання звільнення директора товариства.
За загальним правилом, встановленим ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – ЗУ «Про ТОВ та ТДВ»), виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший термін не встановлений статутом товариства. Повідомлення про проведення загальних зборів надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Повідомлення про скликання загальних зборів має бути надіслане кожному учаснику товариства.
Також, важливо зберегти підтвердження поштового відправлення, яке має бути видане оператором поштового зв’язку, оскільки воно слугуватиме доказом для суду, що підтверджує виконання належним чином обов’язку директора щодо скликання загальних зборів.
При цьому, директор має виконати вимоги встановлені ст. 38 КЗпПУ, для реалізації свого права на звільнення за власним бажанням. Так, директор разом із повідомленням про скликання загальних зборів має направити підписане повідомлення про розірвання трудового договору з власної ініціативи. Для уникнення можливих несприятливих наслідків, під час розгляду справи в суді, рекомендуємо направити таке повідомлення також всім учасникам товариства.
Ми неодноразово зазначали щодо розгляду справи в суді, і це не є помилкою. Відповідно до позиції суддів, процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством. Адже повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту прийняття відповідного рішення засновниками та внесення змін до ЄДР.
Таким чином, не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.
Тому, якщо учасники відмовляються проводити загальні збори, не збирається кворум для проведення загальних зборів тощо, директору надано право звернутись до суду із вимогою про реалізацію його трудових прав, та, відповідно, визнання трудових правовідносин припиненими.
Варто ще раз звернути увагу, що під час зверненнядо суду, необхідно додати всі докази, якими підтверджується виконання директором обов’язку щодо скликання загальних зборів, та повідомлення про звільнення за власним бажанням. Суди ід час розгляду аналогічних справ майже завжди стають на сторону керівника та задовольняють його вимоги.
Верховний Суд змінив підвідомчість спорів про звільнення керівника. В обґрунтуванні зазначивши, що рішення про звільнення керівника підприємства, хоча і має наслідки в межах трудових правовідносин, стосується позбавлення повноважень на управління товариством. Тож спір має розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин. Тому позовна заява має бути подана до господарського суду, територіальна та інстанційна юрисдикція якого поширюється на розгляд таких справ.
Після розгляду справи та задоволення вимог директора, має бути подана заява до суб’єкта державної реєстрації про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. При цьому, рішення суду про припинення трудових відносин є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Після внесення відомостей до реєстру, епопею зі звільненням директора можна офіційно вважати закінченою.
Довідково.
Юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку. Консультації надають висококваліфіковані фахівці юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокати, юристи з великим досвідом, які не лише є висококласними фахівцями, а й приємні в спілкуванні люди, які щиро вболівають за свою справу в цілому та за кожного клієнта зокрема. Керуючий партнер компанії – доктор юридичних наук, адвокат Михайло Кочеров.
Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники. Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ. Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Про Національну спілку журналістів України
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
Про компанію «IBC Legal Services»
«IBC Legal Services» – компанія з багаторічним досвідом сильного колективу професіоналів: юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, судово-економічних експертів. Широка спеціалізація та багаторічні партнерські стосунки із фахівцями різних галузей та напрямів, дозволяють компанії забезпечувати комплексну підтримку клієнтів у будь-яких складних ситуаціях.
Про ЮНЕСКО
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
