Дарія Лі, двоюрідна сестра журналіста-телевізійника з Херсона Антона Коломійця, котрий добровільно пішов на фронт і загинув 20 грудня 2022 року під Бахмутом, розповіла про нього під час відкриття організованої НСЖУ фотовиставки «Україна: журналісти на передовій», яка розпочала свою роботу на київській станції метро «Золоті ворота» 2 червня.
Журналіст «Суспільного» Антон Коломієць мріяв визволити рідне місто, але Херсон звільнили, поки він проходив навчання. Відтак журналіст потрапив служити під Бахмут, де й загинув під ворожим обстрілом.
– Антон і його родина в перші дні широкомасштабної війни потрапили в окупацію. Але він зумів вивезти звідти свою родину, хоч у нього на це пішло чотири спроби, – розповіла Дарія.
Під час однієї з перевірок перевіряльники-«днрівці» не хотіли пропускати Антона, бо він був «одягнутий підозріло»: в білу сорочку і костюм. Річ у тім, що Антон ніколи не носив джинсів і футболок, бо вважав, що журналіст має бути вдягнутим у класичний одяг… Провівши додатковий огляд, «днрівці» знайшли в нього посвідчення журналіста.
– Його життя висіло на волосині. Дружина на колінах благала не розстрілювати його. А «днрівці» казали: «Ти журналіст! Ти что-то здєсь накопал, нарил!» А він просто мовчав… – розповіла Дарія. – Згодом, уже виїхавши в Одесу, він розповів мені, що не міг нічого говорити, бо не хотів брехати: він справді їх ненавидів. «Вони прийшли нас вбивати», – додав тоді Антон…
Виїхавши в Одесу, Антон почав оббивати пороги військкоматів. Його не брали через стан здоров’я і через те, що він не прописаний в Одесі. Але журналіст відповідав: «Мій Херсон в окупації! Якщо кожен буде думати, що його роботу за нього виконає хтось інший, то як ми, українці, можемо претендувати на щось велике? Якщо розраховувати не на себе, то на кого?»
Антон Коломієць загинув під обстрілом, рятуючи своїх побратимів…
– Журналістів з Великої літери дуже мало, і їх треба берегти як зіницю ока!.. Я дуже вдячна, що ви мене знайшли. Коли мене запросили, я одразу скасувала всі свої зустрічі… Бо пам’ять про загиблих – важлива. Вони живі тільки завдяки нашій пам’яті – загиблі журналісти… Як ті, хто виконує свій професійний обов’язок, так і ті, хто взяв каску й автомат і пішов на фронт, як мій брат Антон… – сказала Дарія Лі.
Вона додала, що професія Антона допомогла його сім’ї, коли треба було збирати документи для отримання коштів від держави. «Це не дрібниця – той факт, що сім’я, яка втратила чоловіка, батька, зіштовхується з постійними перешкодами при зборі довідок, приниженнями… Про це не можна мовчати», – сказала Дарія Лі.
Нагадаємо, для виставки на станції метро «Золоті ворота» Національна спілка журналістів України зібрала знімки відомих фотографів і фотографинь, які ілюструють роботу українських воєнкорів, інформацію про працівників і працівниць медіа, котрі загинули внаслідок російської агресії, фото медійників і медійниць, яких переслідує російська влада в Криму. Частину знімків, представлених на виставці, медійники зробили на фотокамери, які отримали від НСЖУ за підтримки міжнародних партнерів.
Інформаційна служба НСЖУ
