Напередодні першої річниці російського вторгнення в Україну 24 лютого Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ), озирається на рік невпинної роботи, протягом якого НСЖУ підтримувала журналістів на місцях, і оцінює виклики, з якими вони стикаються, коли війна вступає в другий рік. Він наголошує на вирішальній ролі Центрів журналістської солідарності, які підтримуються МФЖ та ЄФЖ, у забезпеченні того, щоб місцеві та міжнародні ЗМІ могли висвітлювати конфлікт, а також нагальну потребу в додаткових коштах для продовження підтримки українських журналістів. Про це йдеться у інтерв’ю на сайті Міжнародної федерації журналістів.
1. Якими є найбільш нагальні потреби українських журналістів через рік після російського вторгнення в Україну?
Перш за все, я щиро дякую МФЖ/ЄФЖ за постійний інтерес до проблем, з якими стикаються українські журналісти та медіа, а також за невтомну підтримку, яку надає нам міжнародна та європейська журналістська спільнота.
Завдяки зусиллям українських та міжнародних ЗМІ світ дізнався, що Росія як країна-агресор намагалася поставити під сумнів культурне, духовне і навіть фізичне виживання українського народу. Один із своїх ударів загарбники завдали медійній галузі України. За даними НСЖУ, за 11 місяців війни російські військові вбили щонайменше 47 працівників українських та іноземних ЗМІ (доля ще кількох залишається невідомою). Щонайменше восьмеро з них були вбиті під час виконання професійних обов’язків. [Згідно зі списком убитих МФЖ, 12 журналістів були вбиті під час виконання службових обов’язків в Україні, яка стала найбільш смертоносною країною для журналістів у 2022 році.]
Автомобілі з позначкою «Преса» регулярно обстрілюють, що свідчить про те, що робиться це навмисно. На окупованих територіях журналістів, а в деяких випадках і їхніх родичів, незаконно заарештовують і піддають тортурам, змушують або перетворитися на російських пропагандистів, або припинити свою професійну діяльність. Цей жах триває навіть зараз, саме зараз, коли ви читаєте ці слова. Внаслідок пограбувань та ворожих обстрілів руйнується майно редакцій, багато журналістів стали вимушеними переселенцями та біженцями, заробляючи на життя іншими видами діяльності.
Наслідки ракетних ударів Росії по об’єктах енергетичної інфраструктури України значні. У деяких регіонах, наприклад, на передовій, а також у Києві, Одесі та Вінниці відключення електроенергії критично позначаються на роботі ЗМІ. Однак не набагато краща ситуація і в інших регіонах України. В результаті читачі отримують інформацію із запізненням.
Ситуація ускладнюється тим, що технічне забезпечення українських ЗМІ, особливо місцевих, є застарілим. При знеструмленні швидко сідають акумулятори застарілої техніки (ноутбуків, фотоапаратів, диктофонів тощо).
Більшість медіа-компаній не можуть дозволити собі придбання та обслуговування генераторів. Редакції скаржаться, що їхнім співробітникам доводиться працювати вночі (коли відновлюється електропостачання), їздити по місту в пошуках ділянок з електрикою, працювати в Центрах незламності.
У такій ситуації одним із оптимальних варіантів є організація робочих місць на базі Центрів солідарності журналістів (ЦСЖ), створених Міжнародною федерацією журналістів (МФЖ) завдяки партнерству з ЮНЕСКО та керованих НСЖУ. Кожен журналіст, блогер чи фрілансер може відвідати наші центри та отримати доступ до електроенергії та зв’язку безкоштовно. Така допомога місцевим ЗМІ є дуже відчутною та цінною.
Водночас обмежені можливості мережі ЦСЖ (вони працюють лише в шести містах України) актуалізували необхідність закупівлі генераторів для великих медіа, розташованих у різних містах, щоб колеги з інших редакцій мали можливість працювати в їхньому приміщенні.
Масштабна війна Росії проти України значно зруйнувала економіку нашої країни. Уряд оцінює падіння ВВП України до кінця 2022 року на рівні 30,4%. Медіаринок повністю знищений. За нашими оцінками, близько третини ЗМІ припинили або призупинили свій вихід, і цей процес, на жаль, триває. У результаті багато журналістів змушені залишити свою професійну діяльність. Навіть ті видання, які розміщені у відносно безпечних регіонах, зіткнулися з критичним падінням доходів. ЗМІ, які розташовані в зонах конфлікту, стикаються з ще більшими проблемами. Їхні офіси були пошкоджені та пограбовані, і їх відновлення вимагає від них починати все з нуля.
На сьогоднішній день найбільшою потребою українських ЗМІ є забезпечення своїх співробітників генераторами, павербанками, комп’ютерною та іншою професійною технікою в редакціях, а також фінансова підтримка журналістів, насамперед місцевих ЗМІ, з метою утримати їх в професії та забезпечити їх роботою.
2. Як НСЖУ справляється з ситуацією на місці?
З першого дня російської окупації НСЖУ перейшло в особливий режим роботи. Стартувала «гаряча лінія» для журналістів з окупованих та прифронтових територій України. Створено спеціальну групу для моніторингу ситуації та координації дій НСЖУ. Це допомогло нам надати максимальну допомогу журналістам, які тікали з небезпечних регіонів. Ми надавали як консультативну, матеріальну допомогу, так і допомогу в облаштуванні на новому місці. Йдеться про екстрену фінансову підтримку, допомогу в пошуку квартири, надання місця для роботи, а також комп’ютерну техніку та необхідні матеріали. Спілка вперше в Україні запустила цілодобову «гарячу лінію» психологічної допомоги журналістам та членам їхніх родин.
Для тих журналістів, які певний час залишалися на окупованих територіях, було організовано низку тренінгів з роботи в небезпечних умовах, поведінки в полоні, спілкування з окупантами, проходження блокпостів ворога тощо. Колеги, які вже пройшли ці випробування та виїхали в інші регіони України, ділилися досвідом. Також було надано матеріальну підтримку частині журналістів, які залишилися на окупованій території.
Проте подальші події показали, що зберегти незалежну пресу на окупованій території неможливо: загарбники встановили настільки жорсткий репресивний режим, що журналісти опинилися перед вибором або припинити свою професійну діяльність, або погодитися на пропагандистську роботу на росіян, або виїхати на частину України, яка контролюється законною владою. НСЖУ провела акції солідарності з українськими журналістами на окупованих територіях. Звільнено близько 10 осіб. НСЖУ також проводить інформаційну кампанію на знак солідарності з 15 журналістами та громадянськими журналістами, яких незаконно переслідують в тимчасово окупованому Криму.
Одним із головних акцентів сьогоднішнього дня є вшанування пам’яті загиблих журналістів та збір інформації про злочини проти працівників ЗМІ, вчинені окупантами на території України. Зокрема, реалізовано проєкт зі створення понад сотні відеоісторій журналістів, які стали жертвами чи очевидцями російських військових злочинів.
Протягом усього періоду з початку війни НСЖУ активно підтримували міжнародні партнери. Ми дуже вдячні Міжнародній та Європейській федераціям журналістів та іншим іноземним партнерам за екстрену підтримку нашої діяльності.
З початку війни вимоги журналістів до НСЖУ еволюціонували від прохань про евакуацію до прохань про відновлення професійної діяльності. І це дуже позитивний сигнал. Ми бачимо, що десятки журналістів хочуть відновити свою діяльність, відновити зв’язок зі своєю аудиторією. Звичайно, це потребує певних витрат. Експерти Центрів журналістської солідарності та нашої спілки збирають інформацію від журналістів, опрацьовують її і, за можливості, шукають донорів для фінансової підтримки.
3. Чи могли б ви пояснити роль Центрів солідарності журналістів і яку користь вони принесли українським журналістам і ЗМІ?
Перші центри були створені в західних областях України у квітні 2022 року. Ці регіони прийняли багато журналістів, які були змушені покинути свої міста. Тоді почали працювати ЦЖС у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях. Влітку за підтримки МФЖ та ЄФЖ та у партнерстві з ЮНЕСКО мережу було розширено: створено нові центри в Києві та у великих містах, що межують з окупованими територіями, зокрема, Запоріжжі та Дніпрі.
Проте діяльність мережі ЦЖС не обмежується згаданими шістьма містами. Будь-який український журналіст може звернутися по допомогу особисто, телефоном або онлайн (заповнивши форму). ЦЖС надають організаційну, технічну, матеріальну, психологічну та юридичну допомогу журналістам, які тією чи іншою мірою постраждали від війни, а також допомагають співробітникам місцевих та міжнародних ЗМІ у висвітленні конфлікту.
З моменту запуску перших центрів у квітні 2022 року мережа залучає донорів та забезпечує колег, які потребують допомоги, відеокамерами, фотоапаратами, ноутбуками та іншим професійним обладнанням. Останніми місяцями, коли Росія цілеспрямовано руйнує енергосистему України, редакції зіткнулися з новим викликом: адаптуватися до роботи в умовах відключень електроенергії. За сприяння іноземних партнерів НСЖУ забезпечив десятки українських журналістів павербанками та електрогенераторами.
Крім того, через мережу ЦЖС надано одноразову екстрену матеріальну допомогу. Лише нещодавно 160 українських ЗМІ з різних регіонів країни отримали одноразовий грант у розмірі 600 доларів США, наданий ЮНЕСКО у партнерстві з МФЖ.
Крім того, українських та міжнародних журналістів, які потребують засобів захисту, забезпечують бронежилетами, шоломами та тактичними аптечками з написом «Преса».
Разом із міжнародними партнерами ЦЖС допомагають невеликим місцевим редакціям «втриматися на плаву», надаючи тимчасову фінансову підтримку для оплати праці персоналу або придбання нового обладнання.
Центри консультують колег щодо виїзду з окупованих територій, організовують тимчасове переміщення за кордон, проводять тренінги та інші освітні заходи, щоб допомогти журналістам у їхній роботі.
Усі шість центрів також використовуються як коворкінги, де можна працювати як на власному обладнанні, так і на наявному на місці.
Станом на початок лютого 2023 року різні форми допомоги отримали понад 2 тис. журналістів. Понад 200 редакцій ЗМІ, з яких 90% місцеві, отримали відчутну фінансову та технічну допомогу через мережу ЦЖС. Сімдесят відсотків журналістів, які звернулися до Центрів, – жінки.
Підтримка журналістів і ЗМІ має не лише корпоративну мету. Це потрібно для того, щоб наші колеги мали можливість докласти додаткових зусиль, щоб громадяни мали доступ до достовірної актуальної інформації.
4. Чи могли б ви згадати кілька тренінгів, організованих на ЦЖС, які були б корисними для українських журналістів? Хто з журналістів відвідує ці сесії?
Проведення онлайн та офлайн тренінгів з актуальних проблем журналістів в Україні є одним із пріоритетів діяльності ЦЖС. Майже за рік Центри провели десятки тренінгів з питань безпеки (виживання в окупації, вихід з окупованих територій, робота на передовій, поводження з небезпечними предметами, користування тактичною аптечкою, радіаційна та хімічна безпека тощо), правові (робота ЗМІ на війні, трудові права журналістів, зміни в законодавстві тощо), психологічні (кризові ситуації, відновлення після полону тощо), професійні (експертна журналістика, захист від військових злочинів, інтерв’ю з полоненими, висвітлення сексуального насильства, моджо-журналістика тощо) та інші питання.
Ми бачимо інтерес до наших заходів з боку журналістів, працівників ЗМІ, блогерів, фрілансерів.
Онлайн-тренінг з радіаційної та хімічної безпеки, який відбувся 7 жовтня, користувався великим попитом через періодичні обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури та окупацію Запорізької АЕС.
5. Які виклики постають сьогодні перед українськими журналістами?
Більшість нових викликів спричинені постійними та жорстокими нападами російської армії на цивільну інфраструктуру України.
Тому основними викликами для українських журналістів через рік після російського вторгнення залишаються безпека, фізична та енергетична незахищеність.
Завдяки підтримці міжнародних фінансових донорів, неурядових організацій та окремих партнерів вдалося забезпечити журналістів, які працюють в Україні в небезпечних умовах, бронежилетами та іншими засобами індивідуального захисту, а також тактичними аптечками. Спільно з «Репортерами без кордонів» за підтримки ЮНЕСКО ми підготували україномовну адаптацію спеціального видання Посібника з безпеки журналістів.
Певна кількість журналістів, які виїхали з окупованих та прифронтових територій, знайшли нову роботу або продовжили видавати свої ЗМІ у віддаленому форматі.
Підтримання безпечних умов праці для журналістів має тривати якомога довше. Практика показала, що перспективним напрямом стала організація діяльності місцевих ЗМІ з прифронтових зон в умовах віддалених від лінії фронту регіонів України.
Наша ініціатива щодо відновлення поширення місцевої преси на деокупованих і прифронтових територіях (наразі за нашого сприяння відновлено діяльність 20 місцевих газет) отримала багато позитивних відгуків. Це дає можливість відповідати одразу на декілька викликів: робота для журналістів, інформація для місцевих жителів (зокрема, варіанти евакуації, соціальні проблеми, вирішення побутових проблем тощо).
В умовах інформаційного голоду на прифронтовій території (подекуди немає ні доступу до Інтернету, ні електропостачання) поява знайомої місцевої газети дозволяє не тільки частково задовольнити потребу в інформації, в тому числі життєво необхідної, а й виконує психологічну та стабілізуючу функцію: газета розглядається як елемент нормального довоєнного життя, за яким люди зараз дуже сумують.
Подальша робота з відновлення місцевої преси на деокупованих і прифронтових територіях може позитивно вплинути на збереження журналістських трудових колективів у професії.
Нарешті, збереження місцевих ЗМІ є важливим для підтримки української демократії під час і після закінчення війни. Загальновизнано, що якісна журналістика є важливою передумовою збереження свободи слова, а отже, і демократичної системи.
Одним із головних завдань НСЖУ у 2023 році стане розвиток міжнародного партнерства з метою допомоги українським журналістам і ЗМІ та протидії ворожій пропаганді, вшанування пам’яті загиблих журналістів та підтримки їхніх родин, подальшого розвитку мережі ЦЖС НСЖУ та підтримка місцевих ЗМІ на територіях деокупованої та прифронтової зон.
6. Як міжнародні спілки журналістів можуть допомогти українським журналістам?
НСЖУ дуже вдячна тим спілкам, які з перших днів війни підтримують наших журналістів. Особливо хочу з вдячністю відзначити грецьку, литовську, польську, фінську, шведську та норвезьку спілки. Дякую всім за підтримку та солідарність.
Спілки можуть надавати як повну, так і часткову допомогу журналістам, які постраждали від російської агресії в Україні: фінансову підтримку, організацію лікування поранених, фінансову та технічну підтримку журналістів-переселенців, особливо на прифронтовій території. Це можна зробити безпосередньо або через НСЖУ.
Підтримка української журналістської спільноти в її протистоянні російській пропаганді може бути окремим напрямком проти тих російських «журналістів», які брали і продовжують брати участь у розпалюванні ксенофобії проти українців, нав’язуванні російській аудиторії агресивних, абсолютно брехливих антиукраїнських наративів. Крім того, Союз журналістів росії підтримав агресію, створивши «філії» на окупованих територіях. НСЖУ наполягає на виключенні Союзу журналістів росії з Міжнародної федерації журналістів і міжнародному бойкоті пропагандистів з країни-агресора. Ми закликаємо журналістські спільноти різних країн підтримати нас у цьому.
Важливим напрямком підтримки українських колег може стати моніторинг стану збереження та розвитку свободи слова та інших демократичних свобод в Україні. НСЖУ виступив з обґрунтованою критикою закону України «Про медіа», який надає нові права національному медіарегулятору. Тепер, коли закон прийнято, важливими є засоби, за допомогою яких відбуватиметься його імплементація.
Ми відкриті до будь-якої допомоги. Навіть найменший внесок увійде до загального фонду добрих справ і, безсумнівно, наблизить перемогу свободи, демократії та права українців жити у своїй країні за правилами, притаманними вільному світу.
7. Яке повідомлення Ви б хотіли сьогодні передати організаціям-членам МФЖ?
Нині, коли Україна вже майже рік протистоїть жорстокій, неспровокованій агресії могутньої сусідньої держави, великої поваги заслуговують наші колеги – як українські, так і іноземні журналісти, які в суворих умовах війни, незважаючи на фізичну небезпеку, психологічне напруження, економічні проблеми, продовжують сумлінно виконувати свій журналістський обов’язок.
Сьогодні попит на інформацію величезний, і можна сказати, що слово журналіста зараз на вагу золота. Пріоритетом НСЖУ є об’єднання зусиль працівників ЗМІ у створенні сприятливих умов для того, щоб інформація, що поширюється українськими ЗМІ, була якісною та оперативною. Ми щиро дякуємо нашим друзям і партнерам по всьому світу, які всіляко доводять, що журналісти єдині у своєму служінні свободі слова та праву суспільства знати.
Війна дуже яскраво продемонструвала правильність нашого гасла останніх років: «Журналісти – це важливо!».
Крім того, хочу висловити особисту подяку Джеремі Діру, заступнику Генерального секретаря МФЖ, та Рікардо Гутьєрресу, Генеральному секретарю ЄФЖ, за швидку реакцію та постійну підтримку наших ініціатив. НСЖУ надзвичайно цінує постійну підтримку МФЖ та ЄФЖ та вдячна за потужну координацію міжнародної солідарності з українськими журналістами.
Слава Україні!
