Вивести друковані ЗМІ з-під регулювання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення вимагають очільники редакцій газет і журналів України. Відповідне рішення, ухвалене нещодавньою Всеукраїнською нарадою редакторів друкованих ЗМІ з обговорення законопроєкту «Про медіа», що проходила за участю представника Нацради Олександра Бурмагіна, схвалив Секретаріат Національної спілки журналістів України. Тепер пропозиції наради буде передано в парламент і в органи виконавчої влади.
Учасники Всеукраїнської наради закликали Верховну Раду зняти з розгляду законопроєкт «Про медіа» «як непридатний для регулювання сфери друкованих ЗМІ»: він посилює державне регулювання у сфері медіабізнесу, наділяючи Нацраду з питань телебачення і радіомовлення невиправдано великими повноваженнями, зокрема, правом забороняти видання друкованого ЗМІ без рішення суду. На думку медійників, достатньо розробити окремі зміни для осучаснення законодавства про друковані ЗМІ.
Крім того, учасники зібрання вимагають від влади припинити друк за бюджетний кошт так званих «бюлетенів», які по суті є незареєстрованими газетами.
Також у пропозиціях наради йдеться про необхідність передбачити в законодавстві рівність усіх видів ЗМІ, щоб, зокрема, унеможливити зникнення місцевих мовників, які наразі є комунальними підприємствами.
Учасники наради вважають таким, що загрожує існуванню друкованих ЗМІ, запропоноване скасування пільги на оренду приміщень державної та комунальної власності за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
Редактори газет і журналів та Секретаріат НСЖУ наголошують, що під час широкомасштабної війни роль друкованої преси значно зросла. «В умовах недоступності українського теле- і радіосигналу в прикордонних і прифронтових районах, нестабільного зв’язку та відсутності інтернету єдиним джерелом інформації від професійних журналістів залишаються друковані ЗМІ. У цей час пріоритетом для держави має бути не намагання регулювати і тотально контролювати медіасферу, а підтримка й захист ЗМІ», – наголошують медійники.
Нагадаємо, участь у нараді взяло понад 100 редакторів національних і регіональних друкованих ЗМІ. За результатами проведеного опитування 89% із них не підтримують законопроєкт «Про медіа», який робить Національну раду з питань телебачення і радіомовлення регулятором друкованої преси.
Пропонуємо вашій увазі повний текст пропозицій Всеукраїнської наради редакторів друкованих ЗМІ з обговорення законопроєкту «Про медіа», схвалені Секретаріатом НСЖУ.
Пропозиції
Всеукраїнської наради редакторів друкованих ЗМІ із обговорення законопроєкту «Про медіа»
Київ, 9 серпня 2022 р.
Ми, учасники Всеукраїнської наради редакторів друкованих ЗМІ, обговоривши законопроєкт «Про медіа» з одним із його розробників, членом Національної ради з питань телебачення й радіомовлення Олександром Бурмагіним, пропонуємо Верховній Раді України:
1. Зняти законопроєкт із розгляду як непридатний для регулювання сфери друкованих ЗМІ.
- Інституції, які проєктом передбачено регулювати разом, настільки різні, що потребують окремих нормативних актів.
- Законопроєкт посилює державне регулювання у сфері медіабізнесу, що суперечить зобов’язанням України з проведення інституційних реформ – зокрема з дерегуляції.
- Законопроєкт наділяє Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення невиправдано великими повноваженнями – зокрема правом забороняти видання друкованого ЗМІ без рішення суду.
- Вимоги Ради Європи щодо ухвалення законодавства про аудіовізуальні послуги доцільно внести доповненнями до чинного законодавства.
- Значення поняття «медіа» набагато ширше, ніж «засоби масової інформації». Використання цього терміна в законі дискусійне.
- Законопроєкт не забезпечує інклюзивності у сфері друкованих медіа.
2. Розробити окремі зміни для осучаснення законодавства щодо друкованих ЗМІ.
- Норм, які явно заважають функціонувати друкованим ЗМІ, в чинному законодавстві немає.
- У держави достатньо важелів для вжиття дієвих заходів, якщо друковане ЗМІ зловживає свободою слова.
- Рада Європи не висуває до України жодних вимог щодо законів про друковані ЗМІ.
- Друковані ЗМІ переживають глибоку кризу через війну, економічну кризу та загальносвітові тенденції. На цьому тлі держава посилює регулювання і не передбачає жодної підтримки.
3. Заборонити місцевим органами виконавчої влади та самоврядування видавати бюджетним коштом бюлетені, які за фактом є незареєстрованими друкованими ЗМІ.
4. Доопрацювати розділ «Мовлення громад» для того, щоб передбачити рівність усіх видів ЗМІ та унеможливити зникнення місцевих мовників, які наразі є комунальними підприємствами, через нові норми закону.
5. Вважати таким, що загрожує існуванню друкованих ЗМІ, запропоноване скасування пільги на оренду приміщень державної та комунальної власності за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. Пропонуємо викласти цю норму в такій редакції: «Державні та комунальні суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа, суб’єкти у сфері друкованих медіа, які до моменту реєстрації згідно із Законом про медіа, були засновані об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв’язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв’язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій».
Роль друкованої преси під час широкомасштабної війни значно зросла. В умовах недоступності українського теле- і радіосигналу в прикордонних і прифронтових районах, нестабільного зв’язку та відсутності інтернету єдиним джерелом інформації від професійних журналістів залишаються друковані ЗМІ. У цей час пріоритетом для держави має бути не намагання регулювати і тотально контролювати медіасферу, а підтримка й захист ЗМІ.
