Малювати щоб заспокоїтися, – з таким настроєм художниця і дизайнерка, а в минулому – журналістка з Одеси Юлія Подмогіна створила свого першого «бойового» котика. Сьогодні вона героїня журналістських публікацій, а її коти – на футболках, чашках чи просто в соцмережах – стали улюбленцями і серед цивільних, і серед військових.
«Якщо чесно, я не планувала малювати серію котів чи щось таке. Одеський котик – це перше, що я намалювала після початку війни. Мета була – просто малювати, щоб заспокоїтися та перестати 24 години на добу дивитися новини», – розповідає Юлія Національній спілці журналістів України.
Коли почалася війна, художниця була у відпустці за кордоном і якраз збиралася повертатися в Одесу. Утім – не встигла.
«Одеський бойовий котик – це мій кіт Марат, йому 9 років і він насправді дуже бойовий. Першим він ніколи не нападе, але якщо коти його ображають, він дає відсіч. Зараз він із моєю мамою та сестрою в Одесі, вони вирішили залишитися. Я за них дуже хвилююся і сумую, дуже хотіла б, аби вони були в безпечному місці», – говорить художниця.
Марат – бойовий котик – доволі швидко став популярним і тепер він та інші бойові коти заспокоюють та радують аудиторію.
«Кожен із них має свою історію і щось означає для мене й українців. Тому кожен – особливий і улюблений. Деяких я малювала з болем у серці, а деяких – для позитивного настрою», – додає Юлія.
Завдяки котам у Юлії активно беруть інтервʼю журналісти, серед перших – газета «Одесская жизнь», матеріал із якої також був опублікований у виданні Національної спілки журналістів України та Спілки журналістів Литви «Ми з України!»
Сама Юлія, до речі, також має журналістський бекграунд.
«Я працювала журналісткою після закінчення університету, але згодом зрозуміла, що це зовсім не моє. У політиці мало місця для власної творчості. Але я дуже вдячна за цей досвід, а також за друзів, які залишилися з того часу до сьогодні», – говорить вона.
Сьогодні «отримати» бойового котика може кожен, придбавши футболку з його зображенням. Утім, як каже Юлія, вона вже зіткнулася із шахрайством.
«Мої футболки продаються тільки на одному сайті в Україні і на іншому для інших країн світу. Я не в Україні зараз, тому мені дуже важко контролювати це на відстані. Багато нечесних підприємців просто беруть мої ілюстрації та заробляють на цьому. Продають і футболки, чашки та інше без мого дозволу. Мені це дуже неприємно, адже прибуток з моїх ілюстрацій я витрачаю на благодійність.
«Котяча тема», переконана художниця, буде популярною завжди і у всіх сферах життя.
«Це ж не тільки пухнаста іграшка-антидепресант, а ще й норовливий звір, з яким не варто починати бійку. Мені здається, що зараз ми всі саме такі коти. Нас чіпають і ми відповідаємо на це.
Наразі Юлія Подмогіна перебуває в Іспанії. Зауважує: має працювати та продовжувати малювати щоб підтримувати рідних та бойовий дух українців.
«Кожного дня мені пишуть незнайомі люди та вже нові друзі, дякують за котів. Мені пишуть воїни ЗСУ, дякують, часом заспокоюють та дають надію, що дуже скоро все буде добре. Це означає, що я буду надалі малювати, якщо це допомагає підтримувати українців», – каже художниця.
Леся Карлова
