Спілка > Публiкацiя

Сотні побитих у часи Євромайдану журналістів лишаються «жертвами безкарності», – НСЖУ

Служба інформацii НСЖУ
Понедiлок 19 Лютого 2018
Сотні побитих у часи Євромайдану журналістів лишаються «жертвами безкарності», – НСЖУ

Попри розголос справ і обіцянки правоохоронців та представників влади, журналісти, які постраждали у часи Євромайдану, наголошують на нерозслідуваності нападів та непокараності злочинців. У Національній спілці журналістів України констатують, що і на четверту річницю найбільших жертв у часи Революції Гідності відсутні прецеденти покарання за жорстокі побиття журналістів

При тому, що в період з листопада 2013 по лютий 2014 року стався 271 інцидент побиття журналістів.

  • Показові справи, якими звітували Генпрокуратура й Адміністрація Президента, розсипаються, а свідчення постраждалих журналістів ігноруються, – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Маємо ганебні вироки причетному до вбивства В’ячеслава Веремія Крисіну, виправдання міліціонерів, що жорстоко побили черкаського фотокора Ігоря Єфімова, та нові обіцянки про пріоритетність майданівських «справ честі».

У НСЖУ звертають увагу на те, що рік тому було підготовлено спеціальний звіт «Жертви безкарності» – про журналістів, які постраждали на Майдані та в регіонах під час виконання професійного обов’язку. Та жоден із понад двадцяти журналістів, чиї детальні історії були оприлюднені у звіті, не повідомляє, що зрушення у розслідуванні справ за останній рік відбуваються.

  • Вже втратив надію, що ця справа коли-небудь буде закінчена, – зізнається фотокореспондент Ігор Демченко, який втратив зір, коли через вибух світлошумової гранати на ньому розплавились окуляри. – Сильно впав зір на здоровому, правому, оці. Нещодавно вже власним коштом ще раз зробив операцію на хворому лівому. Зараз, маючи такі проблеми зі здоров’ям, якось і не до розслідування.

У справедливе правосуддя і покарання винних не вірить і ніжинський фотожурналіст Ігор Волосянкін, який постраждав аж тричі: 1 грудня під час подій на Банковій, 19 січня на Грушевського та 18 лютого на Інститутській. Тоді зазнав низки травм: струс мозку, контузію, вибухом світлошумової гранати пошматувало ногу, «беркутівці» кийком розтрощили кістки на руці…

  • Всі детальні свідчення надав ще кілька років тому, тож не бачу сенсу ходити на засідання й витрачати свій час, – зазначає пан Ігор. – А розслідуваннями майданівських побиттів зараз уже й не цікавлюся – то на Сході України був, то тут на місці роботи вистачає.

У сучасній правоохоронній системі розчарований і Станіслав Козлюк, який на Майдані працював для вечірньої стрічки новин «Українського тижня». Постраждав у перші дні Революції – ще в листопаді. Відстежуючи резонансні події, пов’язані з нападами на працівників ЗМІ, Станіслав відзначає, що нині ситуація аж ніяк не на користь журналістів.

– Є чимало випадків нападів на знімальні групи під час виконання обов’язків, постраждалі надають відеозаписи, де чітко видно, що і як відбувалося. Та чомусь нашим правоохоронцям цих доказів виявляється замало. Справи затягуються, недорозслідуються, розвалюються в судах, – каже Станіслав Козлюк. – А вироки, які призначаються у ході найрезонасніших справ, часом просто вражають своєю цинічністю. От хоча б взяти справу Крисіна: за причетність до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія – кілька років умовно. Натомість антикорупціонеру Віталію Шабуніну незрозуміло за що загрожує п’ять років тюрми… Закони, спрямовані на захист прав журналістів у нашій країні є, та діють вони, на жаль, вибірково. Певні люди їх використовують у власних інтересах, але так не має бути.

Довідково. За даними аналітичного звіту НСЖУ, за час Революції Гідності серед 271 журналіста, що були побиті, найбільше нападів, крім Києва, було у Харкові, Черкасах, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі та Криму. Крім того, за цей період зафіксовано 14 нападів на редакції медіа, 9 арештів та затримань, 31 випадок погроз працівникам медіа фізичною розправою.

  

Спілчанські новини

Звернення учасників Всеукраїнської наради редакторів газет (ДОКУМЕНТ)// НСЖУ, 15.02.2019

Ми, учасники Всеукраїнської наради редакторів, яку ініціювала Національна спілка журналістів України, закликаємо керівництво держави вжити невідкладних заходів для подолання кризової ситуації в українських медіа. Масштаби поширення фейкових новин, використання маніпуляцій та цілеспрямована пропаганда сягнули рівня, який становить нині загрозу інформаційній безпеці країни.

Редакції місцевих газет відмовляються друкувати «чорнуху» проти Зеленського// НСЖУ, 15.02.2019

Місцеві газети у Харківській області виступили проти «чорнухи», відмовившись друкувати наклепницький матеріал проти кандидата у Президенти України Володимира Зеленського.

Проти жінок-журналісток онлайн-атаки спрямовують утричі частіше, ніж проти чоловіків// НСЖУ, 15.02.2019

Питання онлайн-безпеки жінок-журналісток обговорювали експерти та журналісти-практики під час міжнародної конференції «Підвищення можливостей для свободи вираження та плюралізму медіа», яка відбулася 12 лютого у Відні. На відкритті конференції, організованої офісом Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, виступили очільник офісу Арлем Дезір та комісар із прав людини Ради Європи Дунья Міятович.

Календар із малюнками Романа Сущенка – тепер і в офісі Представника ОБСЄ з питань свободи медіа// НСЖУ, 14.02.2019

Під час конференції у Відні, присвяченій безпеці жінок-журналісток в Інтернеті, перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ презентувала Представнику ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлему Дезіру календар із малюнками Романа Сущенка. Календар випустила агенція «Укрінформ», де працює колега, незаконно ув‘язнений у російській колонії.

Партнери