На юридичну гарячу лінію звернулася редакторка газети одної з місцевих газет. Вона просить допомогти розібратися, як забронювати єдиного 40-річного працівника з військовою спеціальністю «танкіст» та офіцера запасу.
За словами редакторки, Сергій – незамінний працівник з 17-річним досвідом, який збирає матеріал, верстає газету, фотографує, знімає і монтує відео. По суті, він єдиний власкор, який інформує редакторку, яка працює віддалено, про реалії життя прифронтової зони. Редакторка непокоїться, що якщо Сергія заберуть до війська, газету доведеться закрити.
«Чи можна забронювати нашого працівника?», – запитує редакторка.
Юрист «IBC Legal Services» Даніл Сербін зауважив, що основні питання проведення мобілізації визначає ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, в ст. 24 встановлено, що бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час для забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до положень цього закону, в січні 2023 року була видана постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», якою було затверджено порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану.
Яких працівників можна бронювати
Вищезазначений порядок встановлює, що потенційно можуть бути заброньовані військовозобов’язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Які критерії критично важливих підприємств
Критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період може бути визнане будь-яке підприємство, якщо воно відповідає встановленим на законодавчому рівні критеріям:
1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;
2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;
5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;
6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
7) підприємство є резидентом Дія Сіті.
Для визначення критично важливим, підприємство має відповідати мінімум трьом критеріям, зазначеним вище.
Деякі види підприємств для визначення їх як критично важливих, мають відповідати принаймні двом критеріям, зокрема це:
– підприємства паливно-енергетичного комплексу;
– підприємство, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належить до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
– лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури.
До критично важливих, попри критерії, також належать:
– спеціалізовані установи ООН;
– закордонні дипломатичні установи в Україні;
– представництва донорських установ;
– виконавці проектів міжнародної технічної допомоги;
– представництва міжнародних організацій;
– міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.
При цьому, якщо підприємство відповідає необхідній кількості зазначених критеріїв, воно не визнається критично важливим автоматично. Віднесення такого підприємства до критично важливих, має бути здійснено спеціальним державним органом, за умови попереднього звернення підприємства до такого органу, із поданням всіх необхідних документів.
Висновок
Бронюванню підлягають тільки ті робітники, які працюють на певних підприємствах (в органах державної влади), яким на законодавчому рівні надано право подавати списки військовозобов’язаних працівників до бронювання. Більше того, забронювати дозволяється не всіх військовозобов’язаних працівників, а тільки їх частину (за загальним правилом – до 50% працівників), на визначений строк (за загальним правилом – 6 місяців).
При цьому, для бронювання має бути поданий список військовозобов’язаних за встановленою на законодавчому рівні формою, із необхідним обґрунтуванням, на основі чого в подальшому може бути прийнято рішення про бронювання працівників. Для підприємств, що відповідають критеріям визначення критично важливих підприємств, попередньо треба подати документи до відповідного органу державної влади, з метою підтвердження такого статусу.
Дана постанова з практичної точки зору корисна тільки для великих підприємств, та не стосується малих організацій, редакцій тощо. На жаль, такі суб’єкти не можуть здійснювати бронювання своїх працівників. Тому редакторці є сенс звернути увагу на встановлені законодавством категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та мають право на відстрочку.
Так, ст. 23 вищезгаданого ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема:
– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
– жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
– зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
– які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
– здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Повний перелік таких категорій осіб визначених ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
При цьому, якщо особа підпадає під одну або декілька категорій, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, це ще не означає, що така особа автоматично звільняється від мобілізації. Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», призовники, військовозобов’язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Так, військовозобов’язані, які, на їхню думку, мають підстави для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, можуть заявити про це військовому комісару, надати наявні медичні довідки або довідки про сімейні обставини, які можуть бути покладеними у відповідне рішення, а також мають право вимагати проходження медичного огляду, у випадку, якщо особа дійсно вважає себе такою, що може бути визнана звільненою від проходження військової служби через стан здоров’я.
Таким чином, на відповідних осіб покладається обов’язок щодо вчинення активних дій, а саме сповістити орган ТЦК та СК (військкомат). Наразі такої ж позиції притримуються і суди, які у своїх рішеннях зазначають про те, що у випадку, якщо особа не повідомила орган ТЦК та СК, то в останнього не було підстав вважати, що особа не підлягає призову на військову службупід час мобілізації, а отже мобілізація особи, яка за законом не підлягає призову, однак не повідомила про це, є законною.
Юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку.
Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники.
Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ.
Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
