На юридичну гарячу лінію для журналістів та медіа надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Немало з них – за зверненнями через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
До Львівського офісу об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності звернулася журналістка 24 каналу Лілія Імбіровська із таким запитанням:
«Я відправила інформаційний запит і не отримала відповіді. Як правильно діяти у цій ситуації?»
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.
Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Для початку, принципово розрізняти звернення із запитом на отримання публічної інформації, в порядку, передбаченому Законом «Про доступ до публічної інформації», та в порядку, передбаченому Законом «Про звернення громадян», оскільки залежно від того, із яким саме запитом ви звертались, залежать і строки для надання відповіді. Для підготовки відповіді на ваше звернення, ми виходили із того, що ви звертались саме задля отримання публічної інформації, в порядку передбаченому ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Запит на інформацію має містити:
1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Стосовно строку розгляду запитів на отримання публічної інформації, то відповідно до закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Відмова у задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Отже, якщо інформація не була надана на запит, розпорядник інформації зобов’язаний повідомити про відмову або про необхідність більш тривалого строку для підготовки відповіді.
При цьому, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
Ми гарантуємо:
● повну конфіденційність;
● професійну, кваліфіковану допомогу;
● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.
Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
***
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба мережі ЦЖС
