На запитання відповідає Тетяна Уралова, експертка з безпеки журналістів Мережі центрів журналістської солідарності НСЖУ, кураторка гарячої лінії для медійників.
– Навіщо журналістам потрібно отримувати акредитацію ЗСУ? І, зокрема, навіщо акредитація ЗСУ фіксерам, адже вони тільки допомагають іноземним журналістам?
– Акредитація ЗСУ обов’язково потрібна для тих журналістів, які планують працювати в зоні бойових дій або на прифронтових територіях. Втім, НСЖУ рекомендує зараз отримувати акредитацію всім медійникам без винятку.
Адже нині Україна живе в умовах воєнного стану і повномасштабного вторгнення країни-агресора. Події, пов’язані з війною, відбуваються у всіх, навіть відносно тилових регіонах України.
Якщо ж у журналіста не буде акредитації ЗСУ — цей факт може стати приводом у відмові йому висвітлення цих важливих подій.
Нагадую, що алгоритм роботи з акредитованими представниками медіа затверджений наказом головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 3.03.2022 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану».
Щодо фіксерів – вони дійсно виконують важливу роботу, показують реалії цієї жорстокої війни іноземним медійникам. Фіксери або локальні продюсери зазвичай мають багато обов’язків, і один із головних- це налагодження комунікацій. У тому числі з військовими підрозділами.
Для того, щоб вас допустили працювати в зону бойових дій, фіксеру і потрібно пройти обов’язкову перевірку, що передує акредитації ЗСУ.
Загалом процес проходження акредитації зовсім нескладний. Як неодноразово нагадувала НСЖУ, алгоритм роботи з акредитованими представниками медіа затверджений наказом головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 3.03.2022 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками медіа на час дії правового режиму воєнного стану».
Нагадаю, для проходження акредитації медійники заповнюють форму (Додаток 5) та направляють її на електронну адресу,зазначену у згаданому додатку. До цієї форми додаються:
- сканкопія паспорта (1, 2 сторінка) ID-картки;
- скан-копія посвідчення журналіста (не є обов’язковим для осіб (фіксерів), які надають інформаційну підтримку роботі іноземним журналістам та мають відповідний лист від керівника їхнього засобу масової інформації);
- лист керівника медіа з клопотанням надати акредитацію;
- фотокартка 3,5*4,5 см у хорошій якості.
Після надання всіх необхідних документів управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України організовує проведення акредитації, під час якої, зокрема, здійснює перевірку наявності державної реєстрації медіа; проводить аналіз матеріалів, які публікує медіа (у тому числі на інтернет-ресурсах, сторінках в соціальних мережах тощо), представник якої проходить акредитацію; надсилає подання представнику Служби безпеки України для отримання відповідно висновку.
У випадку успішного проходження акредитації, управління зв’язків з громадськістю ЗСУ виготовляє та видаєпредставнику медіа прескарту за формою, встановленою в Додатку 6 до наказу №73.
За інформацією управління зв’язків з громадськістю ЗСУ, в середньому перевірка і рішення щодо отримання акредитації ЗСУ займає до двох тижнів.
ДОВІДКОВО
Нагадуємо, Національна спілка журналістів України створила гарячу лінію для медійників, які працюють або планують працювати на лінії фронту. Журналісти можуть звернутися з усіма питаннями, пов’язаними з отриманням акредитації ЗСУ, а також надати пропозиції з покращення роботи в зоні бойових дій.
Кураторка гарячої лінії – Тетяна Уралова, експертка з безпеки журналістів Мережі центрів журналістської солідарності.
Скористатися гарячою лінією можуть усі працівники медіа, в тому числі ті, хто не є членами НСЖУ. Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити форму-звернення за посиланням.
Також працює юридична гаряча лінія для журналістів та ЗМІ під егідою мережі Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів. В рамках програми медійники можуть отримати необхідну юридичну підтримку. Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники.
Оформити заявку можна, заповнивши спеціальну ФОРМУ.
Необхідно вказати контактні дані, назву ЗМІ, в якому працює медійник, регіон проживання, коротко викласти зміст звернення та надати інформацію, яка допоможе юристам розібратися у суті питання та надати допомогу.
Про Національну спілку журналістів України
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) – найбільша журналістська організація України, яка об’єднує 18 тисяч членів та має обласні організації в кожному регіоні. З початком повномасштабної війни росії проти України НСЖУ спрямувала свої дії на допомогу українським журналістам. Зокрема, українські медійники можуть отримати захисне спорядження для роботи в зоні бойових дій, а також фінансову та психологічну допомогу.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну та інші види допомоги.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
