Житель Херсона Василь Чайковський перетворює уламки боєприпасів, якими росіяни щодня б’ють по його рідній Антонівці, на скульптури й картини. Зі смертоносного металу митець зібрав цілу виставку — «Жахливі квіти війни», з якою тепер їздить містами України, щоб про Херсон не забували.
Найпершу свою роботу автор зробив власноруч на трубі від «Града». Матеріал збирав просто довкола дому — біля Антонівського мосту й навіть під власною хатою.
– Це шрапнель, це уламки із касетної бомби, це 120-та міна, — показує Василь Чайковський.
За його словами, на Антонівку росіяни скидали і фосфорні, і касетні боєприпаси.
Це не лише скульптури, а й картини: сюжети автор викладає уламками на ОСП-плитах — тих самих, якими в Херсоні перекривають вибиті обстрілами вікна. Такий собі символізм. А народилася ця творчість, коли чоловік намагався відволіктися від важких думок.
Всю окупацію Василь Чайковський провів у рідному місті. Підполковник МВС, він переховувався — адже саме такими цікавилися росіяни, забираючи людей «на підвал». Зі свого помешкання за кілометр від мосту він бачив, як заходили ворожі війська:
– Рахував пальцями, потім хвилинами, потім годинами…
Тоді ж чоловік вів щоденник, спогади з якого згодом вилилися у книжку, що її він презентує на виставці.
– Якби в мене знайшли такі записи, то катівні мені б не уникнути, — визнає автор.
Перша, суто символічна, виставка відбулася в Чорнобаївці, потім була друга — у Херсоні, а далі, як він сам жартує, «Василя понесло». Тепер експозиція курсує регіонами. У Вінниці, як і в інших містах, на зустріч прийшли земляки, яким побачене болить, як нікому.
– Війна у ХХІ сторіччі і квіти з уламків снаряду, які руйнують життя… Це дуже важко, але дуже круто, — ділиться враженнями громадська активістка, переселенка з Херсона Ірина Ханікова.
Дискусія з цього приводу: