Сьогодні кожен двадцятий журналіст у світі, який потрапив на тривалий термін у місця позбавлення волі, – із Криму. Таких висновків дійшли у правозахисній організації «Кримський процес», зіставивши інформацію, зібрану Комітетом із захисту прав журналістів та власні спостереження. Ці свідчення правозахисники використали для підготовки звернення до нового Спецдоповідача ООН зі свободи слова, рекомендуючи йому приділити більше уваги долі журналістів, які опинилися у в’язниці.
Ініціатива «Кримський процес» об’єднує експертів у галузі права та простих активістів, які цікавляться судовою практикою на території Криму та щодо кримчан на материковій частині України. Оскільки суспільство має право давати власну оцінку тим чи іншим сферам життя, представники ініціативи «Кримський процес» регулярно відвідують судові засідання з політично вмотивованих справ у Криму або щодо кримчан в Україні та оцінюють систему судочинства в різних її аспектах.
Ініціатива не є політичним проектом і у своїх висновках спирається виключно на стандарти міжнародного права у сфері справедливого правосуддя.
На днях в організації зазначили, що криміналізація інформації, яка суперечить офіційній позиції влади, вже призвела до неправомірного розширення судової практики. А це, в свою чергу, впливатиме на зростання кількості репресованих журналістів, які опинилися в місцях позбавлення волі. У своєму зверненні «Кримський процес» навів приклади тиску на кримських журналістів у російських в’язницях – вони зазнають дисциплінарних переслідувань, жорстокого поводження, порушень релігійних прав, а також системно стикаються з відсутністю мінімальних стандартів медичної допомоги.
«Кримський процес» констатує: «Після вироків увага суспільства, а тим більше міжнародних інституцій, до долі жертв переслідувань, що постраждали за висловлювання думки, практично відсутня. Наприклад, нещодавно спецдоповідач ООН з питань свободи слова проігнорував звернення «Репортерів без кордонів» про ситуацію зі знущаннями щодо кримської журналістки Ірини Данилович. Ми внесли рекомендації, що Спецдоповідачу ООН варто приділяти більше уваги проблемі засуджених журналістів та добиватися обов’язкового реагування на повідомлення про порушення прав людини в тюрмах та прав журналістів, включаючи обов’язковість реагування на повідомлення про порушення їхніх прав у в’язницях», – розповіли у «Кримському процесі». Однак схоже, що ці рекомендації не взяли до уваги.
Рекомендації «Кримського процесу» стосуються розробки стратегічних пріоритетів мандату Спеціального доповідача ООН на 2026–2029 роки. У рамках процедури внесення пропозицій правозахисники також закликали покласти «початок предметного діалогу про створення Міжнародного реєстру осіб, причетних до насильницьких зникнень, незаконне судове переслідування та жорстоке поводження у місцях ув’язнення щодо журналістів».
«Кримський процес» нагадує, що за даними, представленими у доповіді «Найбільш нагальні загрози свободі преси у 2026 році» Комітет із захисту прав журналістів зазначає, що у місцях ув’язнення у всьому світі перебуває 330 працівників медіа. При цьому 61% з них звинувачуються або засуджені у справах про державну зраду та інші тяжкі державні злочини. За даними «Кримського процесу», в російських місцях позбавлення волі перебуває 17 кримських журналістів, з яких 16 засуджено за звинуваченнями в «тероризмі» або «диверсіях». Якщо зіставити цифри, то на кримських журналістів припадає 5,15% усіх ув’язнених журналістів у світі.
Інформаційна служба НСЖУ
