Ернес Аметов народився в травні 1985 року у місті Ташкент в Узбекистані. 1992 року сім’я Аметових повернулася до Криму, в м. Бахчисарай. Ернес закінчив школу, після чого вступив до Таврійського національного університету. Здобув вищу освіту. За фахом він юрист. У 2009 році одружився. У нього два чудові сини. Ернес займався підприємницькою діяльністю. Крім цього, він є фахівцем з інтернет зв’язку. Великим його захопленням була відеозйомка, він знімав рекламу. Також він цікавився кримськотатарським декоративно-ужитковим мистецтвом, займався карбуванням і виготовляв з міді джезве. Аметов Ернес богобоязливий, доброзичливий, розважливий, дуже стримана, вихована і доброзичлива людина. Чудовий син, чоловік та батько.
Після незаконної анексії Криму став громадянським журналістом «Кримської солідарності», працюючи фотографом та відеооператором. Звинувачувався за ч. 2 ст. 205.5 («Участь у діяльності терористичної організації»), ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ («Приготування до насильницького захоплення влади»). Під вартою перебував з 11 жовтня 2017 року по 16 вересня 2020 року, коли його виправдали. 14 березня 2022 року Апеляційний військовий суд у підмосковному селищі Власиха скасував виправдувальний вирок Ернесу Аметову. Новий вирок – 11 років позбавлення волі в колонії сурового режиму.
В жовтні 2017 року російські силовики провели в його оселі обшук, завдавши психологічної травми малолітнім дітям. Аметов був затриманий разом з 5 іншими кримськими татарами, серед яких ще 3 були громадянськими журналістами – Сейран Салієв, Марлен Асанов та Тімур Ібрагімов. 3 роки слідства та судових розглядів кримський мусульманин провів у слідчих ізоляторах Криму та Ростова-на-Дону. Аметову висунули сфабриковане обвинувачення в діяльності терористичної організації. 2020 року його виправдали та звільнили в залі суду через відсутність доказів. Це був перший подібний випадок у «справах Хізб-ут-Тахрір» не лише в Криму, а й на території Російської Федерації. Однак у березні 2022 року апеляційний суд переглянув рішення Південного окружного військового суду та надіслав справу на новий розгляд. «Вирок Південного окружного військового суду від 16 вересня 2020 року щодо Аметова скасувати та передати на новий судовий розгляд у новому складі суду», – говорилося в ухвалі апеляційного суду.
29 грудня 2022 року повторним судом Ернеса Аметова було засуджено до 11 років ув’язнення у колонії суворого режиму.
«Людині мозок був даний для того, щоб вона співставляла, аналізувала інформацію. Ось чим я займався. Якщо це злочин, то вибачте, я тоді не знаю, як мені жити, якщо мені навіть співставляти інформацію не можна. Бути середньостатистичним, не висовувати голови більш, ніж потрібно в цій країні?», – заявив Ернес Аметов у вересні 2020 року.
***
На повторному розгляді кримінальної справи політв’язня Ернеса Аметова Південний окружний військовий суд переглянув виправдувальний вирок, який він виніс раніше. Ернес Аметов добровільно прибув на попереднє слухання з повторного розгляду. Суддя Олексій Магомадов ухвалив взяти кримського татарина під варту на 2 місяці. Прокуратура звинувачує Аметова в участі у терористичній організації та спробі державного перевороту у Криму.
У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону з дебатами виступив прокурор Євген Колпіков. Обвинувач попросив суд призначити громадянському журналісту Ернесу Аметову 18 років та 6 місяців позбавлення волі у колонії суворого режиму у справі «Хізб ут-Тахрір». Державний обвинувач Євген Колпіков заявив, що Ернеса Аметова слід визнати винним і шляхом часткового поєднання покарань призначити термін — 18 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму. З цього терміну перші 5 років Ернес Аметов повинен буде провести у в’язниці, заявив обвинувач, а після звільнення дотримуватись обмежень протягом 7 місяців. Незважаючи на звинувачення у тероризмі, у матеріалах справи немає згадки про зберігання зброї, вибухівки та реальних планів обвинувачених у вчиненні терактів.
У Південному окружному військовому суді замість допиту секретних свідків державний обвинувач оприлюднив документи та стенограми аудіозаписи з матеріалів справи. Ернес Аметов знову наголосив, що ні він, ні сказане прокурором не має відношення до ісламської політичної партії, участь у якій йому звинувачують.
Крім протоколів обшуку та огляду предметів, обвинувач представив суду оптичний диск УФСБ із записом розмови чоловіків 13 липня, 6 серпня, 31 липня, 15 листопада 2018 року. На ній голоси засуджених активістів у справі «другої групи Бахчисараю» Хізб ут-Тахрір.
Ернес Аметов зазначив, що у трьох записах немає його голосу, а там, де він був — на релігійних зборах, підсудний мав своє конституційне право на свободу віросповідання.
Адвокат Азаматов також прокоментував, що прокурор не пояснив зі стенограми, у чому полягає злочинна діяльність Аметова, до того ж лише в одному з трьох є голос Аметова — там він ставить питання про те, де він знаходиться. Адвокат звернув увагу на те, що спілкування відбувалося у мечеті.
Аметов окремо пояснив, що йшлося про Хадиси, йому не зрозуміло як це пов’язано з організацією, в яку він не вступав і не планував вступати.
Відсутні будь-які докази, що свідчать про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації та захоплення влади. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Що фактично і було єдиним доказом скоєння ними злочину терористичного характеру.
***
«Для мене є великою честю захищати людину, яка, поставши перед таким вибором, не злякалася, не піддалася страху, не піддалася слабкості, а зробила свій вибір. Він не став говорити про те, що не відповідало дійсності. Справжньою метою було вербування, щоб Аметов давав потрібні свідчення з інших кримінальних справ. Нехай хибні, суперечливі, невиразні, але потрібні слідству. Реальна причина того, що Аметов перед вами в клітці в ролі підсудного полягає в тому, що він відмовився від такої пропозиції», – виступив адвокат Джеміль Темішев у дебатах.
Аметов заперечував свою приналежність до викладених в обвинуваченні злочинів ще на попередньому розгляді. Незважаючи на звинувачення у тероризмі, у матеріалах справи немає згадки про зберігання зброї, вибухівки та реальних планів обвинувачених у вчиненні терактів.
У обвинувальному висновку вказані аудіозаписи прослуховування, на яких учасники справи обговорюють побутові, політичні та релігійні теми. Слідчі експерти виявили у них ознаки причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої на території РФ. При цьому незалежні фахівці це заперечують. Обвинувальні свідчення про політв’язнів дали лише анонімні свідки, слова яких неможливо перевірити, співробітники спецслужб та поняті.
Суддя Олексій Магомадов виніс обвинувальне рішення проти Ернеса Аметова, засудивши його до 11 років у колонії суворого режиму та 1 року обмежень. Після звільнення Аметову буде заборонено: залишати територію Криму, організовувати публічні заходи та брати участь у них, змінювати місце проживання та перебування без згоди ФСВП, виходити з дому з 22 до 6 години. Також він буде зобов’язаний з’являтися до зазначеного органу 2 рази на місяць для реєстрації.
«Я віруюча людина і приймаю свою долю. Я хочу сказати, що якби те, що відбувається тут, було б не до вподоби Господу — цього б не відбувалося. Значить така Його воля. Я підкоряюся, будь-який Твій вирок буде справедливим. Але я відкидаю ті помилкові звинувачення, які пролилися на мене і хочу сказати: сьогодні ви чините свій суд, а Господь нехай вершить свій. Дякую», — заявив ув’язнений в останньому слові.
Адвокат Айдер Азаматов намагався переконати суд, що Аметов після звільнення не відвідував жодних релігійних зборів та заходів, перебуваючи під його особистим наглядом. «У статистиці Південного окружного військового суду справа, в якій підсудний вийшов на волю, єдина. Не будьте заручниками статистики, тому що Аметов після звільнення зробив усе можливе, щоб щодо нього не було навіть підозр». Проте суддів ці слова не переконали.
Наразі щонайменше 158 українських громадян перебувають у в’язницях або під домашнім арештом в Росії та тимчасово окупованому Криму з політичних мотивів. Серед них 16 є журналістами, включаючи 12 кримськотатарських громадянських журналістів.
***
Свідки захисту спростували ключові пункти звинувачення у справі Другої бахчисарайської групи Хізб-ут-Тахрір, заявив адвокат. За його словами, одним із свідків виступив представник Духовного управління мусульман Криму Резван Максудов. Він був координатором під час хаджу до Саудівської Аравії, в якому брали участь обвинувачені. Рєзван Максудов керував організованими групами паломників із Криму. Він сказав, що з обвинуваченими познайомився під час ходжу, коли вони були в одній групі. Він пояснив, що під час ходжу він не спостерігав за обвинуваченими якихось радикальних висловлювань щодо течій ісламу, сказав, що вони виконували всі канони саме традиційного ісламу.
«Він детально і багато розповідав про мого підзахисного — Ернеса Аметова, про те, що він виконував усі рекомендації представника Духовного управління мусульман Криму. За словами свідка, Ернес Аметов не відлучався під час хаджу, не зустрічався з представниками організації Хізб ут-Тахрір. А в звинуваченні вказано, що Ернес Аметов отримував там якісь установки для дестабілізації ситуації в Криму, для організації пропаганди серед населення з метою усунення конституційного ладу РФ та встановлення халіфату. Свідок усе це спростував. Ернес Аметов неодноразово заявляв, що не має жодного відношення до Хізб ут-Тахрір», – сказав Айдер Азаматов.
Також свідок говорив, що й інші фігуранти другої бахчисарайської групи під час хаджу виконували всі рекомендації Духовного управління мусульман Криму, не розповсюджували жодної літератури, використовували лише Коран в оригіналі арабською мовою. За словами адвоката, ці свідчення свідків є дуже важливими, оскільки вони спростовують версію звинувачення про те, що фігуранти справи, будучи членами та організаторами осередку Хізб ут-Тахрір, під час ходжу отримували якісь установки.
«Інші 7 свідків, зокрема, говорили про джерело заробітку Ернеса Аметова. За однією з версій звинувачення Ернес Аметов отримував певну фінансову винагороду від Марлена Асанова (також фігурант другої бахчисарайської групи, — ред.) і, таким чином, він був фінансово залежний від Марлена Асанова і, на думку держобвинувачення, він виконував вказівки Асанова. Цю версію слідства було спростовано. Свідки пояснили, що в різний період Ернес Аметов у Криму працював за різними напрямками бізнесу. Він продавав сувеніри, займався інтернет-провайдерством, працював фотографом. Він не був залежний від когось. Ці факти були дуже важливими. Усі свідки дали позитивну характеристику всім фігурантам справи, заявивши про їхню доброчесність та законослухняність», — пояснював захисник.
Також Айдер Азаматов нагадав, що раніше захист допитував незалежного експерта лінгвіста Олену Новожилову, яка показала, що експертизу, на яку посилається звинувачення, було проведено з численними порушеннями. За словами експерта, лінгвісти, які досліджували розмови обвинувачених, часто виходили за межі своєї компетенції. За її словами, питання релігії та психології не входять до компетенції лінгвіста. Однак лінгвісти, які проводили експертизу у справі, давали оцінку з цих питань.
На думку правозахисного центру «Меморіал», окупаційна влада РФ своїми діями у цій справі порушує низку норм IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та протокол №7 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
***
У Південному окружному військовому суді прокурор Колпіков оголосив обвинувальний висновок проти Ернеса Аметова, раніше виправданого у справі «Хізб ут-Тахрір». Згідно з документом, Аметов «агітував громадян до участі у зборах, діяльність яких була спрямована на насильницьку зміну конституційного ладу Російської Федерації. Злочин не доведено до кінця, оскільки його було припинено співробітниками правоохоронних органів».
Ернес Аметов одразу висловив своє ставлення до оприлюдненого висновку: «Все, що виклав слідчий, вважаю вигадкою, розфарбованою так скажімо яскравими фарбами — не відповідає дійсності. Можу підтвердити, що я ходив у мечеть, у мечеті ставив питання, реалізуючи своє право, закріплене в Конституції на, так скажімо, свободу віросповідання, ми відправляли релігійні обряди, молилися і спілкувалися не більше…»
Адвокат Джеміль Темішев зазначив, що Аметов був єдиним підозрюваним у цій категорії справ, який заявив, що не вступав до Хізб-ут-Тахрір, забороненої в Росії, а після виправдувального вироку не переховувався, жив у Криму і добровільно з’явився на апеляцію.
***
Громадянський рух «Кримська солідарність» виступив з заявою, в якій детально окреслив порушення під час кримінального переслідування восьми фігурантів другої бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір» і вимагає негайного звільнення своїх активістів.
Як відомо, у жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. А 21 травня 2018 року – координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. ФСБ звинувачує всіх затриманих, які понад три роки перебували в слідчому ізоляторі, в участі в легальній в Україні, але забороненій в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Активісти мали безпосередній стосунок до роботи громадського руху «Кримська солідарність», створеного 9 квітня 2016 року зусиллями родичів заарештованих, адвокатів і активістів для захисту жертв політичних репресій у Криму. Усі підсудні відкидають звинувачення в тероризмі й стверджують, що їх переслідують за політичними та релігійними мотивами.
У «Кримській солідарності» нагадують, що російські та українські правозахисні організації називають занесення «Хізб ут-Тахрір» до списку терористичних організацій необґрунтованим, а кримінальне переслідування, позбавлення волі кримчан за такими звинуваченнями після 2014 року – порушенням норм міжнародного права.
«Російська влада розвинула масштабні переслідування в Криму. Метою російських силовиків став історично нелояльний народ півострова – кримські татари. Версія обвинувачення будується на свідченнях «таємних свідків», які зазвичай співпрацюють з ФСБ, та на висновку експертів, які в розмовах мусульман у мечеті на релігійні та суспільно-політичні теми побачили ознаки терористичної діяльності. Захист заперечує ці висновки», – мовиться в заяві.
Як стверджують адвокати в цій справі, протягом усього розгляду сторону захисту і підсудних систематично обмежували в реалізації їхніх прав:
- Не дозволяли негайно оголошувати клопотання про порушення норм КПК РФ.
- Сторону захисту та підсудних обмежували в заяві клопотань, заперечень на дії судді, що головує, які виявлялись у його ставленні до допиту свідків та їхнього опитування.
- Суд переривав як захисників, так і підзахисних.
- Неодноразове неповажне ставлення до захисників, слухачів та підсудних, що виявлялося в підвищеному тоні та вживанні некоректних висловів.
- Необґрунтоване видалення із залу підзахисних.
- Незадоволення практично всіх заявлених клопотань.
- Складання графіка судових засідань без урахування зайнятості захисників в інших процесах.
- Складання щільного графіка судових засідань так, щоб участь у них без потреби відбувалася після закінчення трудового дня, що впливало на підготовку до судових засідань.
- Присутність підсудних у залі, стан здоров’я яких спричиняв обґрунтовані побоювання і порушував право на захист (підвищена температура, головні й зубні болі).
- Присутність підсудних у залі протягом робочого дня без забезпечення індивідуальним раціоном харчування, або забезпечення їх їжею, термін придатності якої сплив.
- Несвоєчасний розгляд відводів або розгляд без виходу до нарадчої кімнати.
- За однакових умов суд виявляв різне ставлення до сторони захисту і державного обвинувачення.
- Закінчення судового слідства без урахування думки з боку захисту і підсудних.
- Обмеження в допиті свідків.
- Провокація на адресу сторони захисту.
- Необґрунтовані зауваження й окрема ухвала в адресу захисниці Лілі Гемеджи.
- Неможливість підсудним брати участь у дослідженні речових доказів та ненадання їм можливості ознайомлюватися з ними.
- Неналежне дослідження аудіодоказів.
- Неможливість для підсудних поставити свої запитання свідкам.
- Призначення дебатів у справі без надання підготовки до дебатів Серверу Мустафаєву з урахуванням його відсутності в процесі й без оголошення тих процесів, які відбувалися в цей період.
- Під час реалізації своїх прав обмеження в цьому з формулюванням «зловживання правом».
- Задоволення клопотання прокурора про дослідження в судовому засіданні томів, з якими захист на попередньому слідстві не знайомили і які були сформовані після вручення обвинувального висновку.
- Нелюдяне ставлення, що виявилося в обмеженні прогулянок, лазні, посилок, передач, звернень по медичну допомогу, побачень з близькими родичами, зустрічей з адвокатами за допомогою встановлення щільного графіка судових засідань: три-чотири дні щотижня з урахуванням санітарного дня.
- Відмова в перерві в судовому засіданні для узгодження позиції підсудного з адвокатом.
- Незабезпечення конфіденційного спілкування підсудного з адвокатом.
- Спроби порушення адміністративних справ щодо захисників з боку начальника служби судових приставів Південного окружного військового суду.
«Кримська солідарність» нагадала про резолюції Європарламенту і Генасамблеї ООН з вимогами про звільнення всіх українських політв’язнів, включно з фігурантами цієї справи. Клопотання про долучення цих резолюцій суддя Різван Зубаїров відхилив. Водночас він відхилив такі ж клопотання щодо заяв міжнародної організації Amnesty International, яка визнала кримськотатарського активіста і координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва в’язнем сумління, та заяви правозахисної організації Front Line Defenders про негайне зняття всіх обвинувачень і їх звільнення.
Алладин Аметов 
Імран Аметов
Діти Ернеса Аметова
Інформаційна служба НСЖУ
У публікації використано матеріали ГО «Кримська солідарність», сайту «ПЕН-Україна», «Читомо», сайту Крим.Реалії проекту «Радіо Свобода», Центру прав людини ZMINA, Товариства «Меморіал» і інших. Інформаційна служба НСЖУ висловлює глибоку подяку колегам за люб’язно надану можливість.
