У Брюсселі відбулась презентація книги «Відносини України з Росією і Євросоюзом. Непорозуміння в іноземній політиці під час війни у 2014 – 2015 роках» української науковиці Аліни Ничик. Авторка досліджує формування зовнішньої політики України щодо Європейського Союзу та Росії, починаючи від перших років незалежності й до початку повномасштабного російського вторгнення.
Зустріч пройшла в Українському хабі за сприяння Промоут Юкрейн – організації, яка сприяє ініціативам, що захищають інтереси України та українців на рівні ЄС.
Авторка книги – українка, яка нині живе в Швейцарії й отримує стипендію в Вищій економічній школі Цюриха. Аліна навчалась у восьми університетах різних країн, володіє п’ятьма мовами. Книга базується на її докторському дослідженні в університеті Манчестера, яке стосувалось зовнішньої політики України перед початком російсько-української війни. Вона зосередилась на стосунках нашої держави з Європейським Союзом та Росією, а також на помилкових уявленнях про євроінтеграцію та партнерство з Північноатлантичним альянсом, які призвели до серйозних проблем під час повномасштабної війни.
– Я вивчала відносини України з Росією та ЄС ще під час навчання на бакалавраті в Київському економічному університеті, – розповідає Аліна Ничик. – Магістерську роботу у Вроцлавському економічному університеті я писала про розширення Євросоюзу та вигоди партнерства з Україною. Закінчувала магістерську програму у 2014 році, коли був Євромайдан і починалась війна. Для мене, як і для багатьох українців, було шоком, що світ не зупинив Росію.
Працюючи над книгою, Аліна Ничик провела 38 інтерв’ю з політиками, журналістами, експертами з України, ЄС та Росії. Серед респондентів – Європейський комісар з питань розширення та політики добросусідства з 2010 по 2014 роки Штефан Фюле, який був долучений до переговорів про асоціацію України з ЄС; колишній президент Європейської Ради Херман ван Ромпей, співробітники єврокомісій, посли європейських країн в Україні, польські та німецькі політики, українські народні депутати та екс-міністри закордонних справ.
Чимало з респондентів вказували, що Україна до початку російського вторгнення не була сильним гравцем у царині іноземної політики. Нинішня війна проявила чимало помилок і непрофесіоналізму в цій царині.
– Я переконана, що Україна може впливати на міжнародну політику, і ми як громадяни можемо щось змінити, – підкреслює Аліна Ничик та додає, що потрібно докласти багато зусиль і коштів, аби протистояти російській пропаганді.
– Я розмовляла з російським журналістом, – продовжує вона. – В глибині моєї кімнати стояла картина з зображенням української хати. Він одразу почав казати, що і в Росії є такі ж самі хати, мовляв, між нами стільки спільного! Я розповідаю студентам про досвід інтерв’ю і наводжу цей епізод як типовий приклад маніпуляцій росіян.
Росія вкладає шалені ресурси в просування своїх наративів, продовжує Аліна Ничик. Їх транслюють численні боти, телеграм-канали та соціальні мережі, а також російська пропагандистська державна компанія «Раша тудей», чия діяльність спрямована на закордонну аудиторію. З боку України цей напрямок суттєво відстає. Для Росії інформаційна складова – одна зі стратегій війни. Водночас чимало громадян України та ЄС наївно вважають, що «добро переможе зло і кожна розумна людина сама все зрозуміє».
– Європейці вірять російській пропаганді. Вона дуже майстерно підлаштована під особливості кожної країни. Я вважаю за необхідне, аби український уряд також інвестував у просування журналістики за кордоном. Наразі цього немає, – зазначає докторка політології.
Чимало з механізмів політики ЄС були вперше протестовані під час російсько-української війни, пояснює далі науковиця.
– ЄС – це м’яка сила, – зазначає вона. – Він може допомагати грошима, консультаціями. А от послати на допомогу Україні армію, якої немає, не може. Треба також розуміти, що Євросоюз має власні цілі. Його політика – це економічна співпраця з усіма. Для нього важливо підтримувати економічну стабільність та взаємовигідну співпрацю з різними країнами, а також стабільність біля своїх кордонів. Через це санкції проти Росії впроваджувались не так, як би цього хотілося Україні.
Щодо перспективи вступу України до ЄС Аліна Ничик вважає, що найближчі п’ять років це малоймовірно. Тільки дуже серйозні потрясіння та геополітичні зміни можуть прискорити цей процес. Україна може приєднатися до ЄС, якщо Росія стане дуже слабкою або, навпаки, демократичною державою, вважає Аліна Ничик.
Людмила Макей
Фото з фейсбук-сторінки Promote Ukraine
