• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Субота, 7 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Публікації

Виповзти з пекла. Історія порятунку з Бахмута

НСЖУ НСЖУ
18 Січня, 2024 / 09:56
рубрика Публікації
0
Виповзти з пекла. Історія порятунку з Бахмута

У нижній кишені камуфляжних штанів Максим завжди тримав телефон – з нього він набирав маму. Фото з сімейного архіву Максима Логвинова.

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Важкі бої, поранення, втрата кінцівки та евакуація за допомогою одних рук – те, що довелося пережити українському військовому Максиму Логвинову. Боєць з Сумської області дивом врятувався з однієї з найгарячіших точок на планеті – Бахмуту. Від втрати другої кінцівки 34-річного військового врятував телефон та любов мами. Гаджет чоловік тримав у кишені – щоб завжди мати можливість подзвонити додому.

Філіал пекла

Авіаційні бомби, активні бої та постійний гуркіт артилерії – в таких умовах кілька місяців надавав першу допомогу українським військовим стрілець-санітар Максим Логінов під Бахмутом, фронтовим містом на сході України. З моменту повномасштабного вторгнення Росії бої за Бахмут стали найдовшою та найкривавішою баталією цієї війни.

Пов'язанітеми

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

“Я побував у філіалі пекла”, – згадує Максим свою службу у місті, що до війни було одним з індустріальних центрів регіону та налічувало близько 80 тис. населення. Зараз воно стоїть в руїнах, там немає жодного цивільного мешканця, а жорстокі бої все ще точаться на його околицях.

Нечисленними світлими моментами у темряві війни для Максима були дзвінки додому. У нижній кишені камуфляжних штанів військового завжди лежав телефон – з нього він набирав маму у хвилини затишшя.

“Я знав, що вона не засне, якщо не почує мій голос. Для неї це було сенсом життя”, – згадує військовий. Телефонний зв’язок був місточком у мирну реальність. Кілька слів дозволяли протриматись ще годинку, день, добу, тиждень.

“Мамо, алло. Зі мною все добре”, – все, що іноді встигав він сказати, піднявшись на пагорб, подалі від позиції.

На війні Максим не припиняв сумувати за домом. Він не був військовим до повномасштабного вторгнення та не мав бойових навичок. Чоловік виріс у Путивлі на березі Сейму, маленькому місті на Сумщині з багатою історією, та став будівельником. Тихий аграрний населений пункт з менш ніж 20 тисячами мешканців знаходиться в парі десятків кілометрів від кордону з Росією. Тож 24 лютого місто опинилося у повному оточенні військ країни агресора. І поки на околицях Путивля розривалися касетні снаряди від російських систем залпового вогню “Смерч“, будівельник Максим вирішив йти на фронт. Після місяця військової підготовки, навесні, він одразу поїхав на передову. Його місто вже звільнили Українські збройні сили, але інший фронт потребували його навичок.

Завдання в точці “нуль”

“Нуль” – так українські військові називають координати на мапі, за якою починаються позиції ворога. З цієї точки йде відлік запеклих боїв, у ній зростають ставки між життям та смертю.

“Коли тобі дають бойове завдання на «нулі», ти розумієш кожного разу, що це може бутиу твій останній бій”, – згадує Максим своє найважче завдання.

Того разу все одразу пішло не так – обстріли посилились і він не встиг подзвонити мамі.

Надаючи допомогу пораненим, одразу й не помітив свист міни. Потім – вибух в окопі поряд із ним, важкий гул в голові, спалах вогню і контузія. Металеві уламки міни збили хлопця з ніг. Голову врятував тактичний шолом. Уламки пройшлись також по ребрам та ногам. Права була вся в крові: відірвало два пальці, розірвало м’язи та судини. Ліва – теж поранена, але вціліла. Основний удар на себе прийняв телефон, який Максим не виклав, бо сподівався ще почути рідний голос.

“Я втрачав кров та майже втратив свідомість, але сили додавала думка про те, що мушу вижити, бо мати не переживе”, – Максим розповідає, як самостійно накладав турнікет на закривавлену ногу.

Треба було негайно вибиратися, але допомоги поруч не було. Мінометний обстріл ставав все щільнішим.

“Евакуюватися доведеться самотужки”, – зрозумів Максим.

Зціпивши зуби, поповз у бік, де мали бути українські військові. Повзти довелося на самих долонях по гравію та уламкам. Через стан шоку Максим не може оцінити відстань, яку подолав, але шкіра на його руках була повністю зідрана.

“Коли тітка, що приїхала з мамою до лікарні, спитала, чому долоні – суцільна рана, він відповів: “Тьоть Люсь, це я повз на руках поранений, здається цілу вічність”.

Та врятоване життя коштувала таких страждань. Максим виліз ближче до українських позицій, де його підхопили волонтери та вивезли з-під вогню. До медиків діставалися аж 4 години. У найближчому до фронту шпиталі зробили переливання крові, у наступному більш тиловому –  ампутували пальці ніг та п’ятку. Але і це був не кінцевий пункт призначення.

Мамо, в мене більше немає ноги

Основну допомогу бійцю надавали в лікарні у Харкові, крупному обласному центрі на сході України. Отямившись зранку після операцій Максим одразу зателефонував додому: «Мамо, в мене більше немає ноги. Лікар сказав, що це було необхідно для порятунку життя». Через те, що евакуація Максима затягнулась, ампутації не вдалося уникнути. Та військовий витримав удар, бо розумів, що міг лишитися без обох ніг, якби не щасливе співпадіння.

Виповзти з пекла. Історія порятунку з Бахмута 1
Нині головна мета чоловіка – пройти протезування, стати на дві ноги та наново навчитися ходити. Фото з сімейного архіву Максима Логвинова.

Після тривалого лікування герой нарешті приїхав додому. Але повернення стало початком важкого шляху, на якому йому доведеться знову вчитися ходити.

“Зараз, вдома, інколи йому сняться ці страшні дні, години і хвилини. Він часто й досі просинається від власних криків”, – розповідає мати військового Тетяна Олександрівна, що опікується пораненим сином.

Сім’я Максима – невеликих статків. Тому реабілітація для них майже непідйомна фінансово. Тому до допомоги родині долучилися як мешканці Путивлю, так і всеукраїнські волонтери. Спочатку чоловіку надали сучасні милиці, без яких було просто неможливо пересуватися на одній нозі.

Та цієї зими, коли випав перший сніг, милиці виявилися безпорадними. Щоб дістатися до лікарні з дому по ожеледі матері доводилось тягти сина на санчатах. Тож і тут – сподівання на допомогу волонтерів…

Виповзти з пекла. Історія порятунку з Бахмута 2
Максим мріє пішки дійти до річки на риболовлю, як колись… До війни… Фото з сімейного архіву Максима Логвинова.

Поранений, але незламний

Саме волонтери допомогли Максиму потрапити у Український національний реабілітаційний центр «Unbroken». Це унікальна лікарня у Львові, де люди, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Серед напрямів роботи центру – реконструктивна хірургія, ортопедія, виготовлення протезів та протезування постраждалих.

Нещодавно у “незламному” центрі Максим пройшов лікування та підготовку до встановлення протезу. Зараз чоловік чекає у черзі на таку необхідну йому штучну “кінцівку”. Про суперсучасний біонічний протез, на жаль, він навіть не мріє через його велику вартість. Але його головна мета зараз – пройти протезування, стати на дві ноги та наново навчитися ходити.

Найбільша мрія героя проста та дуже людяна. Пішки піти від дому на риболовлю до річки Сейм. І здається, для героя, що вибрався з самого пекла, немає нічого нездійсненного.

Тетяна КАУШАН, «Путивльські відомості», місто Путивль, Сумська область

Цей матеріал підготовлено редакцією газети «Путивльські відомості», місто Путивль, Сумська область, за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах проекту «Голоси України» за підтримки Європейського центру свободи преси та ЗМІ (ECPMF) та МЗС Німеччини.

Виповзти з пекла. Історія порятунку з Бахмута 3
Попереднє

Поранено журналіста Радіо Свобода Дмитра Євчина, який знімав сюжет під Роботиним

Наступне

У момент поранення журналіст Дмитро Євчин був у бронежилеті з яскравим написом «Press»

Схожі новини

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон
Публікації

«У Росії вся журналістика зводиться до пропаганди», – український журналіст Олександр Гунько, який пройшов через російський полон

16/04/2025
Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність
Публікації

Журналістка з Краснопілля Ольга Кисленко з болем відриває від себе клаптики спогадів про рідний дім, повертаючись у реальність

07/04/2025
Рік без Степана Шегди
Публікації

Рік без Степана Шегди

31/03/2025
«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії
Публікації

«Тетяна часто запитувала: «Що ми робимо для перемоги?»: журналістка Тетяна Кулик та її чоловік згоріли живцем унаслідок атаки росії

03/03/2025
Наступне
У момент поранення журналіст Дмитро Євчин був у бронежилеті з яскравим написом «Press»

У момент поранення журналіст Дмитро Євчин був у бронежилеті з яскравим написом «Press»

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • “Загострене почуття справедливості зашкалює”, – журналіст і солдат Андрій Болкун 

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор із Сумщини Павло Зленко переконаний: у процесі відбудови громад підтримка має надаватися й медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

06/06/2025

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

06/06/2025

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

06/06/2025

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

06/06/2025

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

06/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання