«Маємо позитивний досвід співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики, у спеціалістів якого є розуміння важливості збереження регіональної преси і є бачення, як держава може допомогти українській пресі. А коли діяти спільно, то можна зробити багато чого хорошого, щоб підтримати стійкість наших журналістів», – керівник Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук вдячний міністерству за підтримку обласної газети «Вісті Придніпров’я», яку він очолює.
Під час організованої НСЖУ онлайн-зустрічі редакторів з представниками Міністерства культури та інформаційної політики він зазначив, однак, що державна підтримка – явно недостатня.
– У міністерстві посилаються на брак коштів. І це зрозуміло: коштів завжди не вистачає навіть у мирні часи, а під час широкомасштабної війни ця проблема постає в рази і рази сильніше, – сказав Олексій Ковальчук. – Не відкрию великої таємниці, коли скажу, що друкованих медіа в Україні залишається зовсім небагато, а ті, що залишаються, мають велике бажання працювати і проявляють буквально чудеса виживання. Місцеві газети на ходу перебудовуються, оновлюються, змінюють стиль своєї роботи, перетворюються з суто друкованого видання на мультимедіа.
Олексій Ковальчук зазначив, що сьогодні уже нікого не здивуєш тим, що поряд з випусками друкованої газети в редакції ведуть сторінки у фейсбуці, на телеграм і ютуб-каналах тощо. Таких редакцій доволі багато, і особливу повагу викликають газети з прифронтових територій, зокрема – Сумщини, Миколаївської, Запорізької, областей.
Наприклад, у Дніпропетровській області є селище міського типу Межова, територія громади якого з 2014 року межувала з територіями, де були активні бойові дії. Межова й сьогодні зовсім поруч з лінією фронту, але попри все там безперебійно виходить у світ «Межівський меридіан». Також на прифронтових територіях Дніпропетровщини не припиняють виходу «Петропавлівські вісті» в Петропавлівці, «Нові рубежі» в Криничках.
У редакціях працюють два-три співробітники, і вони роблять друковану версію газети, наповнюють інформацією всі сучасні інтернет канали. При цьому жителі громад традиційно більше довіряють своїм місцевим медійникам, ніж будь-кому іншому, бачать в них своїх друзів і співрозмовників, з якими можна порадитись, обговорити нагальні проблеми.
– Тому вважаю, що саме на такі локальні ЗМІ варто робити ставку і підтримувати їх. І потрібна не тільки фінансова підтримка, хоча питання фінансової стабільності сьогодні стоїть дуже гостро. Питання і в тому, щоб держава допомогла вирішити питання з доставкою регіональної і локальної друкованої преси, – наголосив Олексій Ковальчук.
Він вважає, що було б дуже добре, аби Міністерство культури та інформаційної політики виступило лобістом у просуванні інтересів медійників у цьому питанні, провело перемовини з «Укрпоштою», яка є монополістом у справі доставки газет, досягло якогось результату.
– Національна спілка журналістів України, голова НСЖУ Сергій Томіленко разом з редакторами видань не перший рік б’ються над розв’язанням проблеми доставки, але поки що ситуація з доставкою преси тільки погіршується, – констатував Олексій Ковальчук. – Якщо це газета громади, то хоча б зі скрипом, але якось можна вирішити питання з альтернативною доставкою. І такі приклади вже є, хоча вони також засвідчують, що організація самостійної доставки газет у села забирають купу часу і енергії, відривають журналістів від основної роботи. Водночас обласним виданням, як от «Вісті Придніпров’я», важко знайти способи, як розвезти газету по всіх вісімдесяти шести громадах області. Ми шукаємо альтернативні шляхи доставки, але нам потрібні союзники у вирішенні цього наболілого питання. Дуже хочеться, щоб передплатні кампанії на друге півріччя 2024 року і на 2025 рік не зазнавали втрат тиражів через не партнерську поведінку «Укрпошти».
Хвилює Олексія Ковальчука також питання мобілізації. Він навів приклад того самого «Межівського меридіану», який сьогодні дає інформацію на всіх можливих платформах. Редактором в газеті є сорокарічний чоловік, разом з яким працюють дві жінки пенсійного віку. Якщо редактор буде мобілізований, ті дві співробітниці видавати газету без нього не будуть, заповнювати сторінки інтернет ресурсів не будуть. Організаційні питання вони також вирішувати не будуть. Отже, потужна і дуже потрібна громаді газета зникне. Відновлювати втрачене буде дуже важко, і чи відновиться газета, сказати складно.
– Така само ситуація, коли один чоловік виконує обов’язки і редактора, і верстальника, і журналіста, і навіть водія і без нього газета зникне, спостерігається і в інших областях. Хотілося б, щоб таке питання також поряд з іншими було взято до уваги, – наголосив очільник Дніпопетровської облорганізації НСЖУ
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
