Про це заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін говорив під час онлайн-пресконференції, яку ФПУ провела спільно з Національною спілкою журналістів України і де було розглянуто важливі питання захисту трудових прав працівників в умовах воєнного стану
Під час нав’язаної російським агресором широкомасштабної війни в Україні дуже важливим для всіх нас є згуртованість нації. І саме це відрізняє нашу правову, демократичну країну від нігілістичного північного сусіда. Отже, головним в діяльності профспілок України є чітке і неухильне дотримання законодавства про працю і захист інтересів працюючої людини.
На сьогодні кілька мільйонів наших співвітчизників перебувають за кордоном. Після нашої неодмінної Перемоги нам належить побудувати тут, в Україні, країну європейського зразка, і саме тому дуже важливим для нас є залучення до процесу реформування міжнародних стандартів і гарантій.
Ми розуміємо, що одним з ключових факторів, які сприятимуть поверненню українців додому, є рівень правової культури і рівень забезпечення наших людей робочими місцями. Переконані, що саме стабільна робота за європейськими стандартами і з гідною оплатою праці є тим основним критерієм, за яким українці визначатимуться: повертатися на батьківщину чи залишатися в країнах, які й за економічним, і за соціальним розвитком значно комфортніші для життя.
Саме тому з перших днів великої війни українські профспілки попри всі негаразди і труднощі сконцентрували свої зусилля на підтриманні та збереженні соціального діалогу. З першого дня ми були учасниками формування трудового законодавства на період воєнного стану: активно подавали при необхідності зауваження до проєктів законодавчих актів, готували пропозиції.
До цього ми мали законодавство ще радянських часів, яке передбачало створення трудового фронту, що вочевидь не підходило для тієї складної ситуації, в якій опинилися українські роботодавці і працівники. Нестандартні і критичні військові умови потребували підготовки нових підходів.
Першою пробною кулею в цій великій роботі став Закон України 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Слід сказати, що перша редакція законопроєкту обмежувала конституційні і трудові права українців. Проте наша наполеглива співпраця з державними інституціями, зі стороною роботодавців, експертами і громадськими активістами дала можливість в підготовленій улітку 2022 року другій його редакції, зняти багато спірних обмежувальних питань. Законопроєкт став більш гнучким і прийнятним для суспільства, більш дружнім до працівника.
На сьогодні по деяких напрямках уже вдалося відновити діяльність Державної інспекції праці і контролювати, зокрема, такі питання, як невиплата заробітної плати, неоформлення працівників на робочому місці. Ці питання є критичними для підтримання належного стану трудових відносин у відносно безпечних регіонах України. Зокрема, це західні області нашої держави, куди було релоковано частину бізнесу з окупованих і прифронтових територій, де кується економічна підтримка тилу і військових.
Водночас ми змушені були констатувати, що в Україні є багато політичних сил, які ще раніше, до масштабного вторгнення рф, підтримували лібералізацію трудових відносин. Варто зазначити, що цей процес є характерним для багатьох країн світу, а політичні сили, які вважають, що ринок може вирішити і врегулювати будь-яку проблему, є доволі потужними. Своєю чергою профспілки по всіх країнах опонують їм.
Така ситуація не обійшла і Україну. З’явилося кілька законодавчих ініціатив щодо лібералізації трудових відносин у малому і середньому бізнесі, які діятимуть під час війни. Профспілки опонували їм, наш аналіз і наша робота, проведена серед профспілкових організацій, дозволяють не використовувати положення цих законів. Тим самим, захист прав членів профспілок базуються на загальних нормах трудового законодавства.
Ми декілька разів проводили аналіз законодавчих ініціатив, які дещо зменшили права і гарантії працівників і щодо яких профспілки висловилися критично. Можу сказати, що вони не мають сьогодні широкого застосування, і це певною мірою тішить. Водночас стало зрозуміло, що альтернатива стосовно індивідуалізації трудових відносин, коли працівник стає сам на сам з працедавцем, вочевидь він є менш захищеним, менш потужною стороною в трудових відносинах, ніж працедавець.
Альтернативою може бути колективне регулювання трудових відносин. Саме тому ми вирішили під час воєнного стану вийти з пропозицією щодо підготовки нового закону про колективні угоди і договори. Законопроєкт був у короткі терміни доопрацьований і проголосований у парламенті, підписаний Президентом України. Тепер цей документ фактично закріпив положення, що гарантують європейський міжнародний захист кожному працівнику, який є членом профспілки.
Закон у новій редакції стає до дії після завершення воєнного стану, проте вже сьогодні дозволяє посилити такий напрям захисту працівника, як колективні перемовини. Закликаємо широко застосовувати цей механізм і під час дії воєнного стану.
Федерації профспілок України вдалося переконати урядову сторону, яка з 2019 року відстоювала ідею лібералізації системи регулювання трудових відносин і просувала проєкт Закону України «Про працю», в тому, що, виходячи з європейських концепцій, необхідно проводити комплексне регулювання трудових відносин.
Наразі Міністерством економіки офіційно проголошено, що воно веде підготовку нової редакції Трудового кодексу України. Федерація профспілок ознайомлена з першою його редакцією, і в нас, як і в роботодавців виннкло багато зауважень до цього документа.
Зараз ці зауваження опрацьовуються спеціалістами Міністерства економіки, готується оновлена версія законопроєкту, яка стане предметом консультацій у звичному тристоронньому форматі. Розраховуємо, що міжнародна організація праці, експерти, громадські організації (в тому числі й Національна спілка журналістів України) долучаться до цього процесу. І ми спільно підготуємо документ, що оновить трудове законодавство України, дасть можливість підготувати нашу державу до роботи, існування в рамках Європейського Союзу, в рамках спільного ринку, що передбачає вільне переміщення робочої сили.
Серйозне занепокоєння викликає сьогодні ситуація заборгованостей у виплаті заробітної плати. Тому профспілки за підтримки народних депутатів України підготували законопроєкт 9510 щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця.
Цей законопроєкт не тільки робить накопичення заборгованості по зарплаті не ефективним для роботодавця, але й створює прийняту в Європі і всьому світі систему гарантування виплати заробітної плати працівникам підприємств, які вимушено збанкротували. Розуміємо, що після війни таких суб’єктів буде немало, і відповідно з цього питання буде багато позовів до суду. Тому необхідно створити систему, що дозволить підприємствам функціонувати в таких умовах.
Незважаючи на всі жахи і складні умови війни профспілки України ведуть повномасштабну роботу щодо економічного і правового захисту нашого населення. Виступаємо з ініціативами щодо реформування соціального страхування, пенсійного забезпечення. В деяких питаннях виступаємо жорсткими опонентами, декотрі підтримуємо.
Щодня розглядаємо сотні звернень від членів профспілки, первинних організацій профспілок, готуємо і поширюємо свої рекомендації щодо тих або інших аспектів урегулювання трудових відносин і під час війни. До того ж, ведемо роботу, яку умовно називаємо профспілковою дипломатією – відстоюємо європейські засади і європейські підходи до процесу планування майбутньої відбудови.
Стараємося допомогти дипломатам від держави в справі мобілізації дуже потрібної для функціонування національної економіки міжнародної фінансової допомоги. Намагаємося консолідувати профспілкову спільноту України на допомогу як українським військовим, так і працівникам тилу.
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
