Авторка Ольга Сметанська – перша українська тренд-редакторка, інтерв’юерка відомих людей України та світу, експертка медіапроєктів НСЖУ та ЮНЕСКО
Штучний інтелект змінює медіапростір – і це очевидно. Суттєво впливає він і на перегляди статей у медіа. На жаль, вони зменшуються. І вже сьогодні існує ризик того, що редакції віддаватимуть перевагу клікбейтним заголовкам та вузькому колу тем, затребуваних алгоритмами, а не справді цінному та якісному контенту. І про це ми мусимо говорити, якщо хочемо зберегти в Україні якісну журналістику.
«Способи взаємодії медіа з аудиторією можуть кардинально змінитися»
Алгоритми ШІ можуть віддавати пріоритет контенту, який відповідає поточним трендам, а це може призвести до зниження різноманітності контенту та обмеження доступу суспільства до менш популярних, але важливих тем – наприклад, проблем екології, які напряму пов’язані зі здоров’ям.
З одного боку, алгоритми штучного інтелекту аналізують уподобання читачів та пропонують їм статті, які відповідають їхнім інтересам та запитам. Це збільшує ймовірність прочитування. З іншого боку, ці алгоритми пропонують читачам контент з огляду на попередні особисті лайки та показуючи відповідний контент. І це може призвести до появи так званих бульбашок фільтрів, які обмежують перегляди контенту.
Штучний інтелект уже сьогодні називають «руйнівником пошуку у інтернеті», оскільки він пропонує згенеровані відповіді на запитання замість лінків на публікації. Це може кардинально змінити способи взаємодії медіа з аудиторією. Зокрема мова йде про те, що мінімізується потреба у використанні ключових слів, як це було досі.
Соціальні медіа стають ще більш важливою платформою у боротьбі медіа за те, щоб отримати увагу читачів.
«Потенційний надлишок контенту, створеного Ші, може значно знизити сприйняття журналістських екслкюзивів»
Найнебезпечніше те, що штучний інтелект може генерувати фейковий контент й завдати шкоди репутації медіа. А втрата репутації неодмінно призводить до втрати довіри читачів. На жаль, чимало журналістів сьогодні сприймають згенерований штучним інтелектом контент як інформацію енциклопедичної точності, але це не так. Його потрібно ретельно перевіряти, звертаючись до першоджерел, а це потребує чимало часу . І тут постає питання: чи не краще інвестувати цей час у створення ексклюзивних журналістських статей?
Ще один мінус, який варто враховувати: потенційний надлишок контенту, створеного ШІ, може значно знизити сприйняття журналістських ексклюзивів. Вони просто «губитимуться» серед інформаційного «секонд-хенду». На жаль, редакційна політика «загравання» з алгоритмами приводить і до того, що читачі перестають бачити різницю між якісним контентом та тим, що не є таким.
Це можна порівняти це з тим, що споживачі не особливо вдивляються у супермаркетах у зміст етикеток на продуктах харчування: є там штучні інгредієнти чи ні. Але наслідки споживання ненатуральних продуктів, як відомо, жахливі.
«Інформаційно забруднений простір не менш шкідливий для життя, ніж токсичне повітря та ненатуральна їжа»
Отож, і у інформаційному просторі споживання контенту має бути свідомим. І про це повинні турбуватись не лише читачі, але й виробники контенту. Інформаційно забруднений простір не менш шкідливий для життя, ніж токсичне повітря та ненатуральна їжа.
Серед плюсів те, що ШІ дозволяє оптимізувати деякі технічні процеси та швидко перекладати статті різними мовами, розширюючи аудиторію читачів.
Підбиваючи підсумок, хочу сказати: не штучний інтелект повинен керувати нами, а ми, фахівці, ним. І як би не важко було сьогодні виживати ЗМІ, необхідно віддавати перевагу якості та ексклюзивності. Це єдиний правильний вектор, який відкриває медіа перспективу. Як сертифікований фахівець Google Digital хочу сказати, що Google не вважає гідними своєї уваги медіа без ексклюзиву або з невеликою його кількістю.
Згадую своє спілкування з легендарним інноватором Стівом Возняком, який заснував разом зі Стівом Джобсом компанію Apple. Він сказав: «ШІ аж ніяк не загрожує людству. Раніше я думав, що настане момент, коли ми зможемо спілкуватися з комп’ютером, як із людиною. Але зараз я іншої думки. Незважаючи на величезну кількість досліджень, вчені так поки до кінця і не знають, що і як відбувається в людському мозку. Якби ми розуміли це, відтворили б його подобу. Але ніщо не замінить людський мозок та розум…»
Ольга Сметанська
