Газети не «вимирають», усупереч заявам, які лунають уже не перший рік. Друкована преса залишається одним із головних джерел інформації для людей віку від 55 років, переконаний журналіст, піарник, медіатренер та експерт з розвитку громад Юрій Ісаєв.
– Важливою є роль друкованих медіа у виборчих кампаніях, – зауважив експерт під час однієї із зустрічей зі студентами Сумського державного університету. – А нині варто зважати і на ситуацію, породжену війною, коли друковані видання є чи не єдиним постачальником інформації до уражених окупантами населених пунктів, де не те що інтернету – мобільного зв’язку часто немає.
Та хоча актуальність газет не зникає, оновлюватися їм усе-таки необхідно. Для прикладу Юрій Ісаєв навів видання, що почало використовувати на додаток до своїх матеріалів QR-коди, за якими читач може продивитися або більше фотографій до події, або просто детальніше дізнатися про предмет обговорення.
Популярності газетам додає сегментація за інтересами чи локальними громадами. Майбутнє є також у корпоративних друкованих видань, адже попит на новини в корпоративних середовищах, на думку медійника, зберігатиметься.
Серед важливих для друкованого видання аспектів Юрій Ісаєв зазначає також такі пункти як довіра та оперативність. Бо ж, маючи довіру аудиторії, ти матимеш змогу залишатися у цьому бізнесі та випускати газету далі, бо, якщо тобі довіряють, твій контент споживатимуть охочіше.
Оперативність важлива як у обранні тем та їх публікації, так і в доставці інформаційного продукту до читача. Щодо доставки Юрій запропонував цікаву альтернативу «Укрпошті», на яку наразі скаржаться практично всі друковані видання, а саме: створити власну службу доставки, розповсюджуватися власними силами. Для цього, на його думку, можна об’єднатися кільком редакціям та чітко прописати умови, хто за що відповідає. І це може бути не так дорого, як здається на перший погляд.
І, звичайно, потрібно просувати, популяризувати свої видання, і робити це можна й зараз, попри війну. Дієвими методами, на думку Юрія Ісаєва, є такі: зустрічі з потенційними читачами, конкурси, просування у соціальних мережах, месенджерах.
Надважливим елементом для газети та загалом для будь-якого медіа, є редакційна політика. Редакційна політика, по суті, визначає напрямок всього видання. Особливо важливо конкретизувати повноваження працівників, діяльність фінансової частини медіа, тематики матеріалів (про що пишемо, про що – ні), форми подачі.
– Правильно виписана редакційна політика спрямує медіа та внесе конкретику в роботу, – зауважив Юрій Ісаєв.
Звичайно, добре, коли видання має доброго головного редактора. Юрій Ісаєв жартує: «Комусь дав Бог гроші, а комусь – хорошого редактора». У цьому жарті є частка жарту, бо ж головний редактор справді має бути й управлінцем, і фінансистом. Тобто головним для нього є не творчість, а контроль над працівниками та економічною площиною медіа.
– Кажуть, що журналістика – не творчість, а технології, я думаю, що це має бути творчість, що вміщається в рамки відповідних технологій, – наголосив експерт. – Але творчість має бути якісною, відповідною до професійних стандартів.
Аудиторія є тим фактором, який журналісти не можуть ігнорувати. Пан Юрій наголошує на важливості працювати для своєї аудиторії, розуміти своїх читачів.
Анна Оропай, студентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
