Одним з учасників організованої Національною спілкою журналістів України онлайн-зустрічі редакторів з представниками Міністерства культури та інформаційної політики став журналіст і медіаменеджер з великим досвідом менеджмент-консалтингу Сергій Чернявський. У короткому виступі він чітко обґрунтовує той факт, що читацька аудиторія місцевих друкованих медіа значно ширша, ніж про це кажуть дані «Укрпошти» про передплату і що держава має звернути більше уваги на необхідність підтримки цих ЗМІ.
Зокрема, Сергій Чернявський зазначив:
«З початком широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну на нашому телебаченні почав роботу Всеукраїнський телемарафон «Єдині новини», на який державою витрачаються великі кошти. Власникам телеканалів це вигідно, бо для них зменшуються витрати на фінансування телеканалів, а для владних структур – це можливість піару.
І чомусь ніде не звучить, що наклади друкованих ЗМІ, що ще залишаються в країні, є більшими, ніж аудиторія телемарафону. Аудиторія друкованих видань (це вже давно не секрет) значно ширша, ніж кількість передплатників. Вона збільшується за рахунок роздробу, того, що одну друковану газету читає не одна людина, а інтернет платформи локальних видань дають унікальну місцеву інформацію для молодших поколінь читачів.
Ще один цікавий момент. Коли я відкрив Державний бюджет, то побачив дуже цікаві цифри. Наприклад, на висвітлення діяльності Верховної Ради і Кабінету Міністрів України виділяється майже 2,5 мільярда гривень, на бюлетені, що замінили газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр», закладено більш ніж по 30 мільйонів гривень на рік на кожний.
Можна тільки уявити, скільки можна було б підтримати локальних друкованих медіа за ці виділені на офіціоз кошти!
Представники Міністерства культури та інформаційної політики під час зустрічі з редакторами кажуть, що не знають, де можна під час війни взяти кошти на підтримку місцевої преси. Але, якщо пройтися по статтях Державного бюджету, то, починаючи з Нацради з питань телебачення і радіомовлення і закінчуючи Держкомтелерадіо, висвітленням діяльності Кабінету міністрів та Верховної ради, упевнений, що там можна найти кошти на підтримку місцевої преси не тільки на 2025, а ще і на 2024 рік.
Підтвердила і продовжила думку Сергія Чернявського редакторка газети «Путивльські відомості» з обстрілюваної ворогом Сумщини Тетяна Каушан.
Якщо говорити про аудиторію медіа, то варто враховувати, що сьогодні абсолютна більшість друкованих видань працюють як мультимедіа. Багато редакцій мають свої дієві сайти, активно поширюють інформацію в соціальних мережах, ведуть електронну передплату. І, якщо врахувати, що друкований номер газети читає не один передплатник, а кілька людей – члени сім’ї, колеги, часто заради економії коштів сусіди стають колективним передплатником своєї місцевої газети – то можна зрозуміти, що тиражі, які називає «Укрпошта», це не остаточна цифра споживачів інформації цього медіа.
Аудиторія друкованого видання разом з усіма діджитал платформами значно ширша, ніж про це каже «Укрпошта». А коли ми говоримо про медіа прифронтових територій, куди не завжди доходить сигнал телемарафону «Єдині новини», то варто не забувати, що ці медіа стають своєрідним щитом, який боронить українців від ворожої дезінформації.
Усі ми – журналісти локальних газет працюємо якісно, дотримуючись професійної етики, фактчекінг і зваженість для нас – повсякденна норма. Сьогодні всім нашим локальним виданням, що стоять на межі виживання, потрібна державна підтримка. І не одноразова, а систематична – на основі грантів, конкурсів, якихось інших форм підтримки.
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України».
