Фракція “Слуга народу” буде відповідати за ухвалення авторитарного законодавства у сфері медіа, вважають телеведучий Савік Шустер, засновник видання “ГОРДОН” Дмитро Гордон, шеф-редактор “Обозревателя” Орест Сохар, головний редактор “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов, шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна, головна редакторка видання “ГОРДОН” Олеся Бацман, головний редактор газети та інтернет-видання “Факти” Олександр Швець, телеведуча Наташа Влащенко, а також інші журналісти, блогери та медіаексперти, які підписали звернення з вимогою зняти законопроєкт “Про медіа” з розгляду Верховної Ради. Протягом двох днів до звернення приєдналося ще понад 20 журналістів і медіаорганізацій.
Відомі українські журналісти та медіаексперти спрямували президенту Володимирові Зеленському, голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову і народним депутатам звернення з вимогою зняти з розгляду парламенту законопроєкт “Про медіа”.
На думку підписантів, зазначений документ суттєво обмежує права журналістів і свободу слова, а також суперечить національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України.
Видання “ГОРДОН” наводить текст звернення повністю.
***
“Законопроєкт “Про медіа” (№2693д), який обмежує свободу слова у країні, потрібно зняти з розгляду Верховної Ради.
У травні цього року Верховна Рада України передала законопроєкт “Про медіа” на доопрацювання в комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, але доопрацьований варіант підтримало лише семеро із 17 народних депутатів – членів комітету, усі вони представники фракції “Слуга народу”. Депутати з інших фракцій законопроєкту не підтримали.
Автори законопроєкту проігнорували звернення журналістів провідних сайтів і блогерів, що мають підтримку мільйонів громадян, місцевих друкованих видань і всеукраїнських телекомпаній, журналістських та медійних громадських організацій і профспілок.
У доопрацьованому варіанті не враховано зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, зокрема:
не враховано рішення Ради Міністрів ОБСЄ 3/2018: “Повноцінно вести свої закони, політику і практику щодо свободи ЗМІ щодо дотримання своїх міжнародних зобов’язань і перегляд і, за потреби, скасування або зміна їх (законів, політики і практики), щоб вони не обмежували можливості журналістів виконувати свою роботу самостійно і без зайвих зусиль і перешкод”. Законопроєкт №2693-д навпаки обмежує права журналістів-фрілансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких указано зареєстроване медіа, навіть якщо посвідчення журналіста видала професійна чи творча спілка журналістів. Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації всього медіа, а не тільки незаконного контенту, що є непропорційною санкцією;
не враховано зауваження експертів Ради Європи з вимогою “лібералізувати регулювання онлайн-медіа та друкованої преси, а також надати додаткові гарантії від можливих зловживань у разі застосування санкцій (зокрема таких, як блокування онлайн-медіа)”. Експерти зауважили, що країни – члени ЄС не регулюють контенту онлайн-медіа, у жодному регулятивному документі ЄС не згадано онлайн-ЗМІ. Консультант Ради Європи рекомендував Україні відкласти введення регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення в цій сфері. Поки що немає рішень Євросоюзу та практики застосування директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту;
комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським союзом у своєму рішенні вказав, що Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги “не регулює питання діяльності друкованих та онлайн-медіа”, а також що “держави-учасники повинні забезпечити чітке визначення в законодавстві компетенції та повноважень національних регулювальних органів, а також способи їхньої підзвітності. Водночас у ст. 90 законопроєкту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним”;
зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту ст. 85 і 92 Конституції України. Згідно з висновком ГНЕУ, передусім потрібно змінити структуру і зміст законопроєкту.
Ще раз підкреслюємо, що зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, – це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо – з боку держави) виконувати свою роботу.
Неприпустимі спроби обмежити свободу слова також і через законопроєкт “Про Службу безпеки України”, який передбачає право СБУ без рішення суду обмежувати доступ громадян до інформаційних ресурсів, анулювати ліцензії телеканалів, утручатися в роботу поштових операторів і провайдерів, установлювати засоби негласного отримання інформації з каналів зв’язку. Це суперечить як національному законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України.
Звертаємося до всіх депутатських фракцій і груп, до кожного народного депутата України: зупиніть спроби обмежити свободу слова і права журналістів. Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу вираження поглядів та інформації несе фракція партії “Слуга народу”, депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа.
Звертаємося до президента України: не підтримуйте ініціативу чиновників обмежити свободу слова і права журналістів. Тільки вільні люди можуть будувати вільну країну!”
***
Звернення спрямовано президенту України Володимирові Зеленському, голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову, головам парламентських фракцій і груп, а також народним депутатам України.
Документ на момент виходу новини підписали (в алфавітному порядку):
головна редакторка видання “ГОРДОН” Олеся Бацман,
головний редактор видання “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов,
телеведуча Наташа Влащенко,
телеведучий, засновник видання “ГОРДОН” Дмитро Гордон,
продюсер ток-шоу “Свобода слова Савіка Шустера” Павло Єлізаров,
директор інформагентства “Українські новини” Денис Іванеско,
голова правління “Національної асоціації українських медіа” Тетяна Котюжинська,
шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна,
журналіст Сергій Лямець,
блогер, співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко,
шеф-редактор видання “Обозреватель” Орест Сохар,
голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко,
головний редактор газети та інтернет-видання “Факти” Олександр Швець,
голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький,
телеведучий Савік Шустер.
Протягом 14–15 грудня до звернення приєдналися:
голова правління Національної асамблеї України, віцепрезидент із питань науки та IT УСПП Іван Пєтухов;
співголова громадянського руху “Народна ініціатива” Володимир Тетерук;
координатор ГО “Рух бізнесу України” Андрій Гарнат;
член правління ГО “Українське детективне антикорупційне бюро” Сергій Горбаченко;
співголова громадянського руху “Народна ініціатива” Олексій Якименко;
представник Міжнародного союзу з прав людини (Кременчуцьке міське відділення, українська секція) Віктор Нікічук;
незалежний аналітик із військово-ідеологічних питань Володимир Батищев;
голова ГО “Від кількості – до якості” Олег Петруха;
голова Всеукраїнської громадської організації “Хран” Олег Галенко;
перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ;
заслужений журналіст України Володимир Кацман;
викладач журналістики, медіатренер Віталій Голубєв;
засновник Telegram-каналу PavlovskyNews Андрій Павловський;
журналіст Ігор Зоц;
журналіст Анатолій Попов;
журналіст радіо “Буковинська хвиля” Олег Сірман;
представник харківського відділення НСЖУ Віктор Лук’янов;
представник вінницького осередку НСЖУ Марина Тепленко;
головний редактор видання “Виборчком” Валерій Болган;
головний редактор інформаційного агентства “Поряд з вами”, член НСЖУ Олексій Ярославцев;
телекомпанія “Чернівецький промінь”;
головний редактор “Альтернатива.орг” (Одеська область) Роман Варшанідзе.
Автори зауважують, що звернення – відкрите, інші представники медіагалузі можуть приєднатися і підписати документ.
Законопроєкт №2693 авторства нардепів від “Слуги народу” було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували надати Нацраді з питань телебачення і радіомовлення функцію нагляду і контролю за всією сферою медіа.
Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 19 травня 2020 року Верховна Рада відправила його на повторне перше читання.
Понад 100 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписали відкритого листа президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкту “Про медіа”.
1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт.
3 липня представництво ЄС в Україні закликало продовжити консультації щодо законопроєкту “Про медіа”.
26 листопада в інтерв’ю головній редакторці видання “ГОРДОН” Олесі Бацман заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко заявив, що рано чи пізно законопроєкт “Про медіа” буде ухвалено.
Джерело сайт видання «ГОРДОН»
