На справжній квест із пошуку робочих годин, точок живлення та пристосування до мінливих графіків відключення електроенергії нині перетворюється робота для українських медійників. Адже вони залежать від наявності світла та стабільного інтернету, перетворилася Журналісти та редактори змушені прокидатися вночі, працювати з павербанками та шукати прихистку в пунктах незламності чи коворкінгах, аби вчасно підготувати й опублікувати матеріали. Бо ж попри побутові й технічні виклики, ключовим завданням залишається дотримання термінів і збереження високого рівня матеріалів. Медійники діляться своїм досвідом адаптації та хитрощами, які дозволяють лишатися на зв’язку з аудиторією навіть у темряві.
Олена Івашко: Працюємо дистанційно і потерпаємо від неспівадіння черг
Головна редакторка газети «Вечірній Миколаїв» Олена Івашко зазначає, що найбільшим викликом у роботі редакції є неспівпадіння черг відключення світла у ключових співробітників, як-от верстальник, бухгалтер та сама редакторка. Це створює додаткові незручності для планування роботи, особливо з огляду на те, що графіки відключень щодня змінюються, і на їхній пошук доводиться витрачати час. Проте редакція намагається розраховувати на короткі проміжки (годину-три), коли світло в Миколаєві все ж таки з’являється.
За словами Олени Івашко, одним із позитивних моментів стало те, що дві журналістки, які пишуть матеріали для газети та ведуть її сайт, проживають в іншому місті поруч зі стратегічним підприємством, де електроенергію практично не вимикають. Крім того, роботі суттєво допомогло отримання зарядної станції та потужних павербанків від благодійної організації, яка підтримує медійників., що дозволило забезпечити всіх, хто працює віддалено. Навіть попри те, що відключення можуть бути довготривалими, є можливість як мінімум підзарядити телефон, як максимум — працювати з мобільним інтернетом.
Редакція “Вечірнього Миколаєва” нині працює дистанційно, хоча має можливість переїхати в приміщення міськради, де ситуація зі світлом легша. Головна редакторка пояснює, чому колектив поки не наважується на цей крок:
–Найбільша проблема щодо переселення в тому, що просто треба змінювати формат роботи, треба змінювати підходи, треба трошки перелаштовуватися. А на це треба час.
Незважаючи на складнощі, колектив продовжує встигати друкуватися в обласній друкарні та доставляти газету на сортування «Укрпошти» вчасно, хоч і з некритичними затримками. Редакція активно шукає фінансової підтримки через гранти та благодійників.
–Звісно, потребуємо фінансової підтримки. Ми пишемо гранти, звертаємось до благодійників. Та поки не все так успішно. Хотілось би, щоб на відрядження були гроші, наприклад. Але вже що є. Наші журналістки погоджуються навіть на ту просто копійчану зарплату, яку я можу їм забезпечити. Звісно, якби було більше грошей, то залучали б і експертів навіть на платній основі, і це б урізноманітнило газету, і підвищило б читацький інтерес. А от чого істотно потребуємо – це провести ремонт машини, а це коштує 10-12 тисяч, дуже велике навантаження на наш бюджет. Але без цього також не можемо, бо розвозимо газету від друкарні по комунальних підприємствах, які нам допомагають, беруть газету, оплачують рахунки, тобто, така часткова альтернатива «Укрпошті». Це невеликі гроші, але вони нас рятують в тому числі. Загалом стараємось тримати той достойний рівень, до якого звикли миколаївці, – каже Олена Івашко.
Ірина Староселець: Робота з обмеженою батареєю та “Пункти незламності”
Кореспондентка Укрінформу Ірина Староселець, яка висвітлює події у двох регіонах (Херсонська та Рівненська області), зіштовхнулася з типовою для журналістів-фрілансерів проблемою: обмеженим часом роботи батареї ноутбука, якої вистачає лише на півтори-дві години. Це особливо критично під час підготовки великих матеріалів. У той же час, проблему з інтернетом вона частково вирішила, купивши спеціальний перехідник, що дозволяє достатньо довго підтримувати зв’язок.
Для роботи, що вимагає постійної концентрації, тривале відключення світла є виснажливим чинником. Журналістка зізнається, що в найскладніших ситуаціях, коли світло вимикали на дуже довгий час, вона зверталася по допомогу та працювала у «Пункті незламності», облаштованому у приміщенні владної структури.
За її словами, хоча медійники за роки війни вже певною мірою адаптувалися до таких непередбачуваних умов, непередбачувані нюанси все одно виникають і додають напруги:
«Коли ти пишеш великий матеріал, намагаєшся сконцентруватися, а тут вимикають світло, і ти розумієш, що якщо не встигнеш дописати, поки закінчиться зарядка батареї – це дуже напружує, це не дуже комфортно.»
Ірина Староселець підкреслює, що в умовах, коли журналісти залежать від техніки, особливо при роботі з дому, додаткові джерела живлення, як-от зарядні станції, є життєвою необхідністю.
Більшість редакцій потребують зарядних станцій
Мережа Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України провело експрес-опитування регіональних медіа щодо готовності роботи в умовах блекаутів. Метою анкетування є визначення енергетичних потреб місцевих медіа і напрацювання пропозицій для міжнародних партнерів. Станом на 17 листопада маємо 60 анкет.
Опитуванням охоплено 10 областей. Найбільше відповідей отримано із Дніпропетровської (28%) та Сумської областей (20%). У меншості – Запорізька (12%), Івано-Франківська (8%), Кіровоградська (5%), Полтавська (5%), Харківська, Черкаська, Чернівецька та Херсонська області.
- Більшість редакцій (80 %) потребують зарядних станцій – це основна енергетична потреба медіа.
- 8% редакцій вказали потребу у генераторах.
- Ще 8% – дають запит на альтернативні або допоміжні рішення (павербанки, енергонезалежні світильники, енергозберігаючі настільні лампи).
- 2 % респондентів не потребують допомоги – мають доступ до генератора через орендодавця.
- 2% – потребують фінансової допомоги для енергетичного забезпечення.
Серед респондентів є запит і на супутникову систему STARLINK Mini).
Найпоширеніша стратегія для медіа в умовах багатогодинних відключень світла — поєднання офісної та дистанційної роботи (44% редакцій). 32% опитаних планують залишатися в офісі, а 22 % – дистанційно працювати з дому, пункту незламності чи коворкінгу. На жаль, 2% планують тимчасово припинити діяльність у разі блекауту.
Інна Косянчук, Лариса Портянко
