Журналісти – це представники важливої, але водночас і небезпечної професії. Інколи статті, фоторепортажі та телевізійні сюжети дістаються великою ціною: колеги зазнають побиття, травм, їхню техніку нищать. Під час повномасштабного вторгнення ситуація не змінилася, адже тепер представники ЗМІ опинилися і під прицілом ворога. Щоб обговорити наболілі питання, у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ організували круглий стіл на тему «Журналістика – не злочин: актуальний стан розслідування злочинів проти журналістів у Дніпропетровській області».
Цифри і факти від правоохоронців
–Національна спілка журналістів України ініціювала проведення циклу регіональних круглих столів, під час яких ми прагнемо дізнатися ситуацію щодо розслідування злочинів проти журналістів. Отримати відповіді на ці питання важливо не тільки медійникам, а й суспільству загалом. Бо чим більшого тиску зазнає наша професія, тим більше виникає питань щодо об’єктивного інформування суспільства. Чи надходили до правоохоронних органів заяви від колег про перешкоджання професійній діяльності? Які кроки здійснено для притягнення до відповідальності винних? Звісно, цією інформацією володіють фахівці та компетентні органи. Тому дякую правоохоронцям, правозахисникам та іншим експертам, які сьогодні погодилися на участь у обговоренні, – зазначила кооринаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.
З 2022 року у Дніпропетровській області було відкрито 7 кримінальних проваджень за злочинами проти журналістів. Одне з них стосується перешкоджання професійній діяльності та викрадення чужого майна, 5 проваджень – за погрози або насильство, одне щодо незаконного втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем. Такі цифри повідомила Вікторія Пархоменко, заступниця начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області. За її словами, з цих семи проваджень три вже скеровано до суду, одне передано у ДБР, щодо інших триває досудове розслідування.
Начальник наглядового відділу за територіальними органами поліції Дніпропетровської обласної прокуратури Іван Азовський підкреслив, що кримінальний кодекс передбачає дві статті щодо злочинів проти журналістів: 171 та 345.
–Кожне кримінальне провадження перебуває на контролі обласної прокуратури з початку його реєстрації. Тільки в одному провадженні обвинувачення стосується відразу трьох осіб, – зазначив представник прокуратури.
Про компетенцію медійників і не тільки
Нещодавно медійна спільнота Дніпропетровщини обговорювала випадок, який стався у Кривому Розі 5 квітня цього року. На одній із вулиць журналіст місцевого онлайн-медіа фіксував наслідки ДТП. З метою недопущення зйомки, один із водіїв почав перешкоджати професійній діяльності журналіста і вибив мобільний телефон з його рук. За інформацією правоохоронців, зараз проводиться досудове розслідування за двома статтями кримінального кодексу. Але є моменти, на які варто звернути увагу редакційним колективам.
–Особам не завжди відомо, що людина, яка фіксує ситуацію, є журналістом і в той момент виконує професійні обов’язки. Розберемо на прикладі ситуації, яка сталася у Кривому Розі. Медійник нікому не повідомив, що він журналіст. Водночас почав фіксувати не саму подію, а пошкодження, яке отримало авто. Особа, яка є учасником ДТП, відреагував по-своєму. Тому ми не можемо говорити, що він перешкоджав журналістській діяльності. Але після того, як він вчинив певні дії, вибив телефон, журналіст піднявся і повідомив, що він представник ЗМІ і виконує свої професійні функції. Учасник ДТП почав висловлювати погрози. От тоді і зафіксовано безпосередньо правопорушення відносно журналіста, – пояснив представник обласної прокуратури Іван Азовський.
Заступник начальника відділу дізнання ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області Сергій Чеченко зазначив, що медійникам варто розуміти різницю між кримінальним злочином та кримінальним проступком.
–Раніше у кримінальному кодексі було поняття кримінального правопорушення, тобто злочину. І наче всім все було зрозуміло. Є злочин і за нього особа притягується до відповідальності. У 2018 році на законодавчому рівні, а в 2020-му вже фактично було створено підрозділи дізнання. Що ж таке дізнання та кримінальні проступки – це кримінальні порушення, відповідальність за які не передбачає позбавлення волі або штраф вищий за 3 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тобто інколи розпочинається розслідування, проводяться слідчі дії і прокурором приймається рішення про перекваліфікацію правопорушення на більш тяжкий злочин. Ще важливий момент. Проступки розслідують дізнавачі, а злочини – слідчі. За злочин відповідальність вища, – зазначив Сергій Чеченко.
Інколи правоохоронцями приймається рішення про закриття справи. Чому це відбувається? Тому що під час своєї журналістської діяльності особа не може підтвердити свій статус на момент безпосередньо події. Бувають й інші нюанси, які з’ясовують компетентні органи. Наприклад, журналіст збирав інформацію щодо однієї організації. Один раз він вручив запит наручно охоронцю, в подальшому – надсилав через пошту. Але охоронець не мав права приймати цей запит, та й взагалі доводити його до керівництва. Тому у цьому випадку факт перешкоджання не підтверджується.
За словами слідчих усі заяви щодо перешкоджання професійній діяльності надходили від українських медійників, від іноземних – ні. Також в області не фіксувалися випадки, коли військові перешкоджали роботі журналістів.
У обговоренні взяли участь також працівники Регіонального представництва Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області та представники Дніпропетровського польового офісу Моніторингової місії ООН з прав людини. За інформацію останніх, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Моніторингова місія ООН задокументувала 25 випадків загибелі та 43 випадки поранень серед журналістів та працівників засобів масової інформації унаслідок обстрілів. Також задокументовано дев’ять випадків свавільних затримань журналістів та працівників засобів масової інформації на території, тимчасово окупованій країною-агресором.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Віктора Качанова
