Безпека журналістів, боротьба з дезінформацією в соціальних мережах, захист трудових прав журналістів, у тому числі позаштатних, становище місцевих медіа в різних країнах – ці та інші питання обговорили учасники конгресу Європейської федерації журналістів, який пройшов в Ізмірі (Туреччина) 13-14 червня. Делегатами конгресу стали майже 100 представників журналістських організацій європейських країн. Національну спілку журналістів України представляла перша секретар Ліна Кущ.
Під час відкриття конгресу учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять 23
європейських журналістів, убитих за свою професійну діяльність за останні три
роки. Серед них – українці Вадим Комаров, Макс Левін, Євген Сакун, Євген Баль,
Олександра Кувшинова, Зореслав Замойський, Роман Нежиборець, а також іноземні
журналісти, які загинули, висвітлюючи російське вторгнення до України.
Ключові пріоритети: безпека та сталий розвиток місцевих медіа
Кількість нападів на журналістів і працівників ЗМІ в Європі «безпрецедентна», відзначалося на конгресі: лише торік 6 журналістів загинули під час виконання професійних обов’язків, а з початку 2022 року зафіксовані вже 13 таких смертельних випадків (із них 12 – в Україні).
В місцях ув’язнення нині перебувають 86 журналістів, найбільше – в Білорусі, росії та Туреччині.
Європейська федерація журналістів, яка є одним із партнерів Платформи Ради Європи, регулярно робить заяви за фактами атак проти журналістів і подає кейси для внесення на платформу. В тому числі – випадки нападів на журналістів в України, а також випадки переслідування професійних і громадянських журналістів в окупованому Криму. Платформа є важливим інструментом для аналізу тенденцій та відстоювання свободи ЗМІ.
Безпека журналістів залишається найпершим пріоритетом діяльності для ЄФЖ на найближчі три роки. Про це йдеться в ухваленій на конгресі програмі діяльності федерації до 2025 р. Рекомендації ЄС щодо безпеки журналістів мають бути втілені на національному рівні, у тому числі в діалозі з поліцією та іншими правоохоронними органами.
Пріоритет номер два – адвокація сталого фінансування місцевих медіа. Ця проблема є спільною для багатьох європейських країн, де падіння ринку та економічна криза призвели до закриття багатьох ЗМІ, появи «новинних пустель» та звільнення журналістів. «Журналістика є суспільним благом, а отже, потребує фінансових та юридичних гарантій на відстані витягнутої руки», – йдеться в ухваленій програмі діяльності ЄФЖ.
Федерація також домагатиметься створення рівних умов для незалежної журналістики шляхом законодавчого оформлення цифрової екосистеми через закон про цифрові послуги та закон про цифровий ринок. Дискусії про це йдуть у багатьох країнах ЄС.
Серед інших пріоритетів – боротьба з дезінформацією, особливо актуальна у зв’язку з війною в Україні, проєкти з медіаграмотності та партнерство з іншими організаціями для підвищення рівня дотримання журналістської етики.
Підтримали екстрені заходи з допомоги українським незалежним медіа
Робота конгресу проходила на тлі війни росії проти України, і це наклало свій відбиток на обговорення багатьох питань.
«Вторгнення росії до України, його наслідки для української журналістики, робота українських представників медіа та їхні потреби – про це йшлося і під час пленарних засідань, і під час особистого спілкування з учасниками конгресу, – зазначила Ліна Кущ. – Колеги з різних країн розпитували, наскільки безпечною є робота журналістів в Україні, якої допомоги потребують колеги. Представники спілок і асоціацій журналістів говорили про те, що кореспонденти з їхніх країн перебувають у відрядженні в Україні і висвітлюють ситуацію з місця подій. Водночас багато колег просили мене про коментарі та інтерв’ю про роботу журналістів та медіапростір України. Зокрема, такі докладні інтерв’ю ми записали з журналістами зі Швейцарії, Кіпра, Туреччини, Естонії».
Спеціально до відкриття конгресу НСЖУ підготувала буклет із інформацією про роботу спілки за три місяці широкомасштабної війни. У буклеті міститься інформація про основні проблеми в роботі журналістів, про потреби колег та про діяльність Центрів журналістської солідарності, створених у трьох містах. Робота центрів організована за підтримки Міжнародної та Європейської федерації журналістів.
До кожного конгресу спілки-члени федерації пропонують тексти заяв із того чи
іншого важливого питання. Цього року Національна спілка журналістів України
підготувала проєкти двох заяв: щодо кризового становища українських незалежних
медіа та щодо відповідальності російських журналістів за розпалювання війни.
Виступаючи на круглому столі, присвяченому ситуації в місцевих медіа, Ліна Кущ розповіла про становище місцевих редакцій в Україні з початку широкомасштабної війни. Кожна третя редакція призупиняла роботу, а 7% ЗМІ не відновили її й досі. Майже 90% медіа втратили рекламодавців, а також інші джерела доходів. Попри надзвичайно важливу роль журналістів у висвітленні війни, українські медіа опинилися перед загрозою припинення своєї діяльності. У зонах бойових дій захоплені чи зруйновані редакції; багато журналістів були змушені залишити домівки чи місця роботи.
Українські журналісти та українські медіа потребують екстреної підтримки, наголосила перша секретар НСЖУ, представляючи проєкт заяви конгресу. Для порятунку українських незалежних медіа необхідно створити Фонд підтримки ЗМІ, який би наповнювався в тому числі за рахунок коштів іноземних партнерів і донорів. Також потрібні спеціальні програми економічної підтримки українських журналістів та медіа з боку європейських інституцій. Крім того, важлива пряма співпраця між національними спілками країн Європи і редакціями українських локальних медіа, які працюють на територіях бойових дій.
«Ми всі
стурбовані ситуацією в Україні і питаємо себе, чим ми можемо допомогти нашим
колегам. Ось тут – конкретна програма дій, конкретні кроки, які ми можемо
зробити для цього», – сказав, виступаючи під час обговорення заяви, Янніс
Котсіфос, генеральний директор грецької журналістської спілки ESIEMTH.
Більшістю голосів делегати підтримали заяву щодо кризового становища
українських незалежних медіа.
Відповідальність для російських пропагандистів
Ще один запропонований НСЖУ проект заяви – щодо відповідальності російських журналістів за розпалювання війни – викликав бурхливу дискусію на конгресі і найбільшу кількість учасників обговорення. До трибуни утворилася навіть черга з бажаючих виступити.
«Напад росії на Україну був би неможливий без років пропаганди в російських медіа. Російські журналісти були масово залучені до моделювання викривленої картини світу для російського суспільства і Кремля. Лише деякі чинили спротив авторитарному режиму. Ми не можемо заперечувати відповідальності російських медіа за війну в Україні. Пропаганда – це важка зброя путіна», – звернулася до делегатів конгресу Ліна Кущ.
Свою позицію з
цього питання висловили делегати від Великобританії, Нідерландів, Польщі,
Литви, Боснії, Норвегії, Німеччини та інших країн. Частина учасників наполягала
на тому, щоб включити до тексту заяви заклик про підтримку російських
журналістів, які виїхали з країни через незгоду з режимом. Інша частина
підтримувала варіант, запропонований НСЖУ. Президія запропонувала взяти паузу в
обговоренні та узгодити текст заяви.
«Для нас було принциповим, щоб конгрес Європейської федерації журналістів
поклав на російських пропагандистів відповідальність за розпалювання війни. Ми
також наполягали на посиленні міжнародних санкцій проти топ-менеджерів
російських пропагандистських ресурсів. Щодо запропонованих деякими делегатами
заходів із підтримки російських журналістів-емігрантів, то ці заходи, на наш
погляд, не є шляхом боротьби з пропагандою. Той факт, що журналістка
Овсяннікова з’явилася в прямому ефірі з плакатом, не заперечує всього того, що
вона робила протягом років роботи на російському державному телеканалі», –
пояснила Ліна Кущ.
У підсумку делегати ухвалили варіант заяви, запропонований НСЖУ, про відповідальність російських пропагандистів, а також окрему нову заяву із закликом підтримати російських опозиційних журналістів, які виїхали з країни (цю заяву підготувала спілка журналістів Великобританії та Ірландії NUJ).
***
Конгрес
Європейської федерації журналістів обрав нове керівництво федерації на
найближчі три роки. Новою президенткою ЄФЖ стала хорватська журналістка, голова
профспілки хорватських журналістів Майя Север. Вона замінила на посаді
президента Могенса Бліхера Бьєррегарда, який очолював федерацію три терміни по
три роки.
Виступаючи перед учасниками конгресу, Майя Север подякувала за підтримку: «Я переконана,
що ми зібралися всі тут зі щирим бажанням боротися за незалежну, сильну і
якісну журналістику, за трудові й соціальні права журналістів, розширювали
можливості жінок-журналістів і боротися за журналістику як суспільне благо».
Віце-президентом федерації обраний Мустафа Кулелі (TGS, Туреччина). Крім того, обрано новий склад виконкому ЄФЖ в кількості сімох осіб.
І президентка, і віце-президент ЄФЖ мають намір приділяти пильну увагу ситуації в Україні та безпеці роботи журналістів під час війни. Зокрема, Мустафа Кулелі висловив бажання відвідати Україну для привернення уваги до проблем та підтримки українських журналістів.
