Спеціальний кореспондент відділу інформаційних програм Центральної телерадіостудії Міноборони, капітан Данило Іщенко отримав поранення при виконанні службових обовʼязків. Це сталося на Харківщині під час зйомок спроби прориву російських військ. Пост про поранення колеги опублікувало у Facebook Військове телебачення України.
Національна спілка журналістів України закликає колег та всіх небайдужих долучитися до збору коштів на лікування Данила.
Керівник Центральної телерадіостудії Міноборони Сергій Камінський розповів, що Данило Іщенко отримав поранення 1 червня. «Він виконував свої обов’язки як військовий журналіст. Він був з камерою в руках, збирав матеріали, у групі були 2-3 журналісти. Це була спроба прориву росіян і був мінометний обстріл, біля них лягло десь чотири міни. Він майже встиг застрибнути в укриття, але його наздогнав осколок».
У коментарі НСЖУ Сергій Камінський розповідає: в першу ніч Данила доправили до шпиталю у Харків і прооперували. Але згодом розпочалася кровотеча, тож медики були змушені ампутувати ногу. Зараз він на лікуванні у Львові, розглядається варіант відправки його на лікування за кордон.
«За рішенням лікарів було вирішено провести ампутацію кінцівки та призначити відповідне лікування і реабілітацію», – повідомляють у Військовому телебаченні.
Про поранення Данила пишуть колеги-журналісти. Кореспондентка «1+1» Ніна Грушецька зауважує – вчора він ще був у реанімації, тож поговорити з ним не вдалося.
Вони разом навчалися на кафедрі видавничої справи та редагування КПІ.
«Ми з ним більше почали спілкуватися вже після університету, коли я почала їздити на війну. Війна тоді стала його роботою, його життям. Коли почався повномасштабний наступ, він мені телефонував. І це на вагу золота, коли в такій ситуації хтось цікавиться, як ти, чи жива. При тому, що він сам уже був на фронті, у небезпеці», – розповідає Ніна Грушецька в коментарі НСЖУ.
Згадує, що навесні, коли Київ був під обстрілами, Данило телефонував і запитував, чи вже зацвіли у столиці каштани. Говорить: він завжди заспокоював, а з колегами ділився ексклюзивними кадрами, які інші журналісти не могли відзняти.
Університетська подруга Оксана Федосенко також відгукуєтсья про Данила як про небайдужу людину.
«Я знала в ті роки Данила, як ніхто, ми багато часу проводили разом і багато розмовляли. Я йому довіряла і знала, що завжди можу розраховувати на допомогу. Знаєте, не пригадую, щоб він мені хоч раз відмовив… Ще зі школи пробувала писати вірші, та Данило завжди писав вірші краще – мені дуже подобалося. А ще він робив неймовірно красиві фото. Якось були в осінньому парку і я попросила зробити мені «фотосесію» на мою стареньку мильницю. Фото вийшли кращі, ніж на професійну техніку», – ділиться Оксана.
Після університету, зауважує, бачилися рідше. А після 2014 він узагалі рідко був на звʼязку.
«І ось якось восени, коли в мене вже був маленький синочок, вкрай несподівано пролунав дзвінок. «Привіт, я недалеко від твого міста, збираюся до тебе на чай» – так я познайомила Данила зі своїм чоловіком та сином, – розповідає Оксана Федосенко. – У перший день вторгнення, 24 лютого, він подзвонив мені і дав дуже цінні поради, як краще вчинити в ті страшні дні та куди рухатися. Ще у квітні ми розмовляли і все було гаразд, тому звістка про його поранення шокувала мене. Тепер я дуже хочу, щоб Данило швидко одужав і ми погуляли, як колись, осіннім парком».
Викладачка кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ КПІ Вікторія Стехіна розповідає, що Данило з першого курсу мріяв про роботу на радіо, телебаченні.
«Завжди телефонував мені і розповідав про свої успіхи, вітав зі святами, був чемним, вдячним і уважним, збирався в гості у відпусці. Коли став військовим журналістом, пишався цим, йому дуже підійшло це призначення – подобалась робота, служба, люди поруч, завдання, які отримував – їх чіткість, зрозумілість, прямота. Гордився своєю службою. І навіть ризики, які несла ця служба, здавалося, не обтяжували його», – ділиться пані Вікторія.
Національна спілка журналістів України закликає колег підтримати пораненого журналіста. Допомогти коштами на лікування Данила Іщенка можна, здійснивши переказ на картку:
5355075010938266 Е.Іщенко (матір)
