У тиловій Кіровоградській області місцеві друковані медіа стикаються з низкою викликів, але знаходять ефективні шляхи для розвитку. За словами голови обласної організації НСЖУ Петра Мельника, видання активно модернізуються: створюють власні системи доставки, залучають грантове фінансування та розвивають мультимедійні платформи. Успішні редакції демонструють стабільні наклади від однієї до шести тисяч примірників. Додатковою підтримкою стало збільшення кількості видань, що отримують фінансування з обласного бюджету, – з п’яти до п’ятнадцяти, з максимальними виплатами до 50 тисяч гривень на видання.
– У нас ситуація дещо відрізняється від ситуації колег, оскільки наш регіон є тиловим, проте можна відзначити певні особливі напрямки та аспекти, характерні саме для нашої території. До 2014 року в регіоні функціонувало приблизно 30 друкованих засобів масової інформації. Через складні відносини з «Укрпоштою» їхня кількість поступово зменшувалася – видання закривалися та припиняли свій вихід. Загалом припинили існування 7 видань, але варто зазначити, що лише 2 газети закрилися безпосередньо під час війни, тоді як решта припинили діяльність через проблеми з «Укрпоштою».
Щодо двох газет, які закрилися під час війни, то причини були не стільки фінансові, скільки кадрові. В одній із редакцій мобілізували двох чоловіків. Пізніше вони залучили одну позаштатну працівницю, яка начебто планує продовжувати роботу, але майбутнє газети залишається невизначеним.
Водночас газети, які вистояли протягом останніх 10 років, на сьогодні, на мою думку, почуваються досить впевнено та мають стабільне становище. Їхні наклади тримаються на рівні від однієї до двох тисяч примірників. Здебільшого це видання, які раніше мали статус районних, а зараз функціонують як газети територіальних громад.
Обласні газети в нашому регіоні зазнали значних втрат. З семи видань у приблизно половини тираж знизився до 300 примірників, тоді як інша половина утримує наклад на рівні 5-6 тисяч. На сьогодні в нашому тиловому регіоні більшою проблемою є співпраця з «Укрпоштою», ніж наслідки війни.
Єдина редакція, яка постраждала безпосередньо від бойових дій, – це онуфріївська газета «Придніпров’я», де було пошкоджено вікна в приміщенні. Решта видань, як уже зазначалося, стикаються переважно з кадровими проблемами.
Стосовно захисного спорядження для колег: ми свого часу отримали кілька комплектів, і оскільки перебуваємо в глибокому тилу, де не потребуємо такої кількості, готові поділитися з колегами. Можемо передати два-три комплекти для використання в їхній роботі.
Ситуація з «Укрпоштою» залишається критичною, як і багато років тому. Якість доставки незадовільна – газети доставляють лише раз або двічі на місяць. У створених 49 громадах відсутні пункти передплати та стаціонарні відділення пошти, натомість працюють лише пересувні відділення. Проблеми включають відсутність каталогів, або ж невнесення до них оплачених засобів масової інформації, відсутність додрукованих додатків тощо.
Наведу показовий приклад. Учора на «Новій пошті» я спостерігав, як 15 людей в черзі обслужили за 4 хвилини – і тих, хто отримував, і тих, хто відправляв посилки. Натомість три дні тому на «пошті майбутнього» – «Укрпошті» – в просторій операційній залі я витратив півгодини, щоб отримати посилку, стоячи п’ятим у черзі. Процедура роботи така: клієнт підходить до вікна, оператор встає і йде через всю залу та коридор до складського приміщення за посилкою. Наступний клієнт підходить до іншого вікна, і процедура повторюється.
Тому я погоджуюся з секретарем НСЖУ Костянтином Григоренком, якому наші колеги постійно висловлюють вдячність за професійну допомогу та обмін досвідом: не варто сьогодні покладатися на «Укрпошту». Як наслідок, кілька наших видань відмовляються від її послуг. Хоча повної відмови ще не відбулося, але вже половину своїх передплатників вони обслуговують самостійно, здійснюючи доставку власними силами.
На сьогодні Спілка журналістів в області зосереджується на трьох основних напрямках роботи. Перший – це поширення досвіду Костянтина Григоренка щодо формування власної передплатної та доставочної мережі. Другий – активна участь у пошуку та отриманні різноманітних грантів. Маємо кілька видань, які успішно працюють у цьому напрямку та отримують значну фінансову підтримку завдяки участі в грантових проєктах. Деякі з них за останні кілька років отримали підтримку в розмірі від 100 до 200 тисяч гривень. Третій напрямок – це участь у мультимедійних платформах та створення цифрових ресурсів, у чому ми давно вбачаємо перспективу розвитку.
Примітно, що редакції, які мають стабільне становище, вже активно розвивають кілька мультимедійних платформ паралельно. Особливо приємно спостерігати, як журналісти набувають досвіду та підвищують свій професійний рівень. Колишні районні газети модернізуються з точки зору співпраці, подання матеріалу та бачення майбутніх перспектив.
Варто відзначити ще один успіх: якщо раніше лише п’ять засобів масової інформації отримували фінансування з обласного бюджету, то зараз їх кількість зросла до 15. Кожне з цих медіа отримав у середньому по 10 тисяч гривень, а деякі – навіть по 50 тисяч. Хоча суми не надто великі, але це додаткові кошти, які нам вдалося залучити з обласного бюджету.
Щодо співпраці з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення хочу зазначити кілька моментів. Хоча ми підтримуємо контакт із представником Нацради, але, на жаль, частіше він звертається до нас за інформацією та допомогою, ніж ми можемо отримати підтримку від нього. Під час перереєстрації друкованих медіа представник звертався з проханням активізувати процес, повідомляючи про п’ять чи сім перереєстрованих видань. Коли ж я поцікавився, які саме видання пройшли перереєстрацію, виявилося, що це «Вісник державного університету такого-то» та «Альманах університету такого-то». Тобто всі видання зараховані до загальної статистики без належної класифікації – немає розподілу на суспільно-політичні, розважальні чи рекламні медіа. Складається враження, що головний спеціаліст просто реєструє видання без урахування їхньої специфіки та параметрів.
Виступ на розширеному засіданні Правління НСЖУ, яке відбулося в онлайн-режимі 23 січня 2025 року за участю понад 50 спілчан із усіх регіонів України. Правління одностайно підтримало пріоритети НСЖУ на 2025 рік. Ключові напрямки: захист журналістів та свободи слова, системна допомога регіональним та місцевим медіа, солідарність з полоненими колегами, розвиток мережі Центрів журналістської солідарності, посилення міжнародної співпраці.
Інформаційна служба НСЖУ
