Українські журналісти щодень зіштовхуються з втратами, руїнами та понівеченими долями, адже намагаються якомога більше фіксувати реальність. Як зберігати витримку і критичне мислення в умовах війни? Як співпрацювати з іноземцями, не пропагуючи доленосне становище України? Як просувати справедливість, коли в країні, що веде бойові дії, панує корупція? Відповіді на ці питання шукали майбутні медійники на зустрічі, яку провели в рамках реалізації проєкту «Countering russian Desinformation in Ukraine and EU Countries: Effective Fact-Checking» за сприяння Вишеградського фонду. До ініціативи долучився і Львівський офіс об’єднаного Західноукраїнського центру журналістської солідарності НСЖУ.
Під час зустрічі, що відбулася у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри зарубіжної преси та інформації Юрій Мельник розповів студентам першого курсу факультету журналістики про те, як працюють медіа в умовах війни.
–Лекція залишила приємні враження, було запропоновано багато нової інформації, тем для роздумів. Зокрема цікавими стали питання інтернаціональної взаємодії у час війни. Розглянувши кейси, надані викладачем, ми змогли глибше зрозуміти специфіку спілкування з іноземними колегами. Це процес, що вимагає навичок знаходження компромісу, відстоювання своєї позиції та розширення світогляду, – поділилася враженнями одна з слухачок Марія Буханченко.
Тренер на власному досвіді співпраці з японськими колегами знає, наскільки важливе висвітлення іноземними медіа поточної ситуації в Україні. Зокрема, він поділився, які якості журналіста потрібні для роботи й зазначив про вплив свободи слова в журналістиці в демократичних країнах й на противагу цензуру у тоталітарних державах. Юрій Мельник зауважив про принципи безпекової журналістики, що проявлялася в іноземців як вагомість показати дві сторони монети:
–Примітивно українську пропаганду будуть підтримувати ті, хто вболівають за Україну. Журналісту потрібно висвітлити конфлікт так, щоб суспільство обрало сторону справедливості, – підкреслив викладач.
Протягом зустрічі і студенти відповідали на запитання. Наприклад, коли потрібно надавати перевагу правді чи працювати на імідж країни? У підсумку дійшли згоди, що правда – це єдиний чіткий орієнтир для журналіста.
Юрій Мельник розглянув етичні норми на тлі ситуації з британською журналісткою Кітті Логан, що працювала на «Німецьку хвилю» і вирішила додати драматизму, пропонуючи військовим «ЛНР» постріляти на камеру по українських позиціях «для сюжету».
–Я вважаю, що журналістика і так є справою, яка постійно ходить по лезу етичності й доречності, а в умовах війни ці питання загострюються з новою силою. На лекції нам чітко окреслили різницю між тими, хто займається іміджем держави, і тими, хто висвітлює правдиву, справжню ситуацію, і розʼяснили, чому за другими – демократичне майбутнє. Досвід, яким із нами діляться на лекціях люди, що перебувають у центрі подій, є неймовірно цінним у нашому подальшому навчанні, – зазначила Олена Стойко.
Особливий акцент лектор зробив на безпеці журналістів під час війни. Навички критичного мислення – слухати різні позиції, перевіряти джерела та зберігати ясність думки – є водночас і стандартами професії, і способом вистояти в інформаційній війні, де правда стає вразливою.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Богдана Школьна
