Робота українських журналістів теж наближає кінець війни і деокупацію загарбаних територій і мільйонів людей. Але суспільство та чиновники ще недооцінюють це явище, зазначає відомий авторитетний журналіст Микола Семена, який приєднався до інформаційної акції НСЖУ #Журналісти_Важливі. Миколу Михайловича переслідувала російська влада в Криму за його професійну діяльність, тому слово колеги є особливо вагомим:
Колись вважалося, що суспільство може успішно керуватися, якщо населення одного міста можна буде зібрати на стадіоні і довести новини до суспільної свідомості. Згодом міста виросли, стадіон замінили газети. На поміч їм прийшло радіо, телеграф, телефон, телебачення, інтернет. І ця теза безнадійно застаріла. Сьогодні новина по інтернету на гігантські аудиторії поширюється скоріше, ніж люди могли б добігти до того стадіону. Отже, мобілізаційна сила журналістики величезна, загалом вона перевищує можливості будь яких інших форм комунікацій. Навіть не можна сказати точно, скільки подій в світі відбувається завдяки тому, що журналістика мобілізує суспільство на ті чи інші дії. Лише завдяки ЗМІ інформація про напад коронавірусу оволоділа масами за один день. Якби не ЗМІ, то звістка про коронавірус поширювалась би з Китаю місяці, а то й роки. В будь-якому разі – повільніше, ніж би поширювався сам коронавірус. Отже, людство змогло так порівняно швидко побороти пандемію коронавірусу, бо журналістика мобілізувала країни, цілі континенти на боротьбу з ним.
Економіка в країні працює, бо виробники через ЗМІ отримують інформацію про потреби суспільства, про податки, про дії урядів. Без цього – хаос. Без ЗМІ сьогодні безсилі і президенти, і прем’єр-міністри, і генерали, і домогосподарки. Журналісти важливі всюди.
Коли Сталін
хотів приховати свої злодіяння від людства, він покликав західних письменників
і журналістів. І щоб там не написали Джон Рід, Герберт Уеллс, Анрі Барбюс, Ліон
Фейхтвангер, Ромен Роллан і Бернард Шоу, але правда все рівно пробилася в світ
зі сторінок Бертрана Рассела, Андре Жіда, Артура Кестлера і інших. А тому першим
сьогодні було б соромно, а про других світ пам’ятає, що вони навіть в тяжкий
час випробувань були на боці правди.
Що б там не писав Вальтер Дюранті про голод в Україні, воно вже вмерло, а
правда, написана Гаретом Джонсом живе донині. “Ваші мертві покликали
мене” – заявив американський журналіст Джеймс Мейс, який переїхав в
Україну, щоб відновити правду про Гололдомор, написати всю його історію на базі
української газети “День”. Журналісти важливі! Журналісти важливі
завжди!
Президент Росії Володимир Путін намагався приховати від суспільства правду про Крим і Донбас, а тому щедро відсипав грошей ручним місцевим медіа, щоб вони розписували, що все прекрасно. Але українські журналісти розповіли тоді, і розповідають зараз, що саме відбувається в зоні окупації, і це стримує літаки і танкові колони агресора. І це надає сили документам ООН, ОБСЄ, Європарламенту для вироблення світової позиції у відповідності з міжнародним правом і статутом ООН. Робота українських журналістів теж наближає кінець війни і деокупацію загарбаних територій і мільйонів людей. Журналісти важливі!
Нинішнє суспільство, здається, цю закономірність недооцінює. Президентський чиновник стверджує, що він буде говорити з суспільством напряму, забуваючи, що він вже не на стадіоні, і напряму – це все рівно через журналістів. А вони можуть і вимкнути передавачі. І вони можуть в газеті надрукувати правду. Журналісти важливі!
Українські ЗМІ накопичили гігантський досвід досягнень і програшів української держави. Не можна керувати суспільством, не засвоївши весь історичний досвід століть, оформлений в книги і журнали. Без участі журналістів не можна виконати жодної соціальної чи державної програми, яка б красива вона не була. Без ЗМІ вона мертва. Лише узагальнюючи і передовий досвід, і аналітику, і критику, викладені в медіа, можна керувати економікою, суспільством, регіоном, державою. Журналісти важливі!
Звичайно, і сьогодні, як завжди, журналісти – це зріз нашого суспільства. Журналісти хворіють тими хворобами, якими хворіє суспільство і держава. І журналісти виліковуються теж разом з суспільством і разом з державою. Але… інших журналістів у нас нема, тільки ці – і здорові, і хворі, і вже вилікувані, і такі, що ще захворіють, але вилікуються теж. І працювати суспільству треба з цими журналістами, які є. З ними разом хворіти, з ними разом лікуватися: але – прислухатися, аналізувати, допомагати, забезпечувати, робити висновки, а не заважати, не шкодити. Журналісти важливі завжди і всюди…
Триває інформаційна кампанія НСЖУ #Журналісти_Важливі.
#Журналісти_Важливі. Саме вони відіграють ключову роль в інформуванні суспільства в ці кризові місяці.
#Журналісти_Важливі. Саме їм довіряють українці – більше, ніж владі.
#Журналісти_Важливі. Саме вони часто – єдине джерело правдивої інформації для своєї аудиторії.
Закликаємо підтримати українську журналістику та українських журналістів! Використовуйте символіку акції, ставте хештег #Журналісти_Важливі, поширюйте ваші фото із гаслами на захист журналістів!
