У Центрі журналістської солідарності поспілкувались з членом НСЖУ, головним редактором інтернет-видання «Правда ІФ», речником Івано-Франківського міського суду Михайлом Савлюком з приводу його волонтерства та запитали поради як відтворювати комунікацію з міжнародними партнерами.
Михайло Савлюк ще задовго до початку бойових дій у 2014-му іронічно у своїй чорновій дипломній роботі написав, що росія обов’язково нападе на Україну. Після подій у Криму 2008-го із Затуліним журналіст захистився, а за кілька місяців росія напала на Грузію. Наприкінці 2021 року він зрозумів: те, що відбувається, має такий самий характер.
… 24 лютого від стовпа диму та кіптяви з Івано-Франківського аеропорту Михайло відразу усвідомив, що сталося. Почав вирішувати всі нагальні робочі моменти, а до кінця дня з друзями вже віз два автомобілі екіпірування на логістичний центр, який опікувався Українською добровольчою армією. До повномасштабного вторгнення волонтер опікувався туризмом, тож мав спорядження подвійного спрямування: воно може використовуватись як у туристичній, так і в мілітарній сфері. Так розпочалася волонтерська діяльність спілчанина.
Тепер волонтерство – це п’ятдесят відсотків зайнятості Михайла Савлюка. Щодо редакції «Правда ІФ», то з початку повномасштабного вторгнення медійники зменшили кількість матеріалів, зробивши акцент на якості та власних матеріалах.
– Також, що приємно, журналісти редакції донатять на кожний збір або відмовляються від деяких гонорарів і просять направити ті кошти на пальне, коли ми їдемо на Схід. Я був приємно вражений і вдячний колегам за розуміння того, що ми робимо, – ділиться Михайло.
За час широкомасштабного вторгнення, за спостереженнями Михайла, змінилася інформаційна політика. Зокрема, їхнього сайту, який відмовився від критики місцевої та центральної влади. Критикують хіба що кричущі випадки корупції, державної зради.
– Якщо ти не в ЗСУ, то ти для ЗСУ. Третього немає, – пояснює причину свого волонтерства медійник.
З нарощуванням обсягів роботи збільшувалася кількість контактів. Тепер Михайло співпрацює з двома фондами в Івано-Франківській області: один займаються медичним спрямуванням, інший – мілітарним. Спілчанин разом із журналістами цих фондів забезпечує логістику допомоги, що надходить із-за кордону. Зокрема, цього літа разом із Фондом Андрія Голинського був у Херсоні, де роздавали гуманітарну допомогу.
– Як це не сумно, але через мої руки зайшло два автомобілі-рефрижератори для ЗСУ. Один із них – на Перший добровольчий мобільний шпиталь для евакуації полеглих. А нещодавно мої друзі-англійці привезли другий автомобіль, теж для евакуації. Цього разу – для нашої новоствореної 42-ої бригади. На жаль, є загиблі. Ті хлопці заслуговують на гідне повернення додому. Буває, що рідні можуть тиждень чекати. Завдяки цим машинам є можливість набагато швидше перевезти тіло, щоб віддати належну шану, – розповідає спілчанин-волонтер.
Зі слів журналіста, найчастіше зверталися по генератори (коли вимикали світло) та згодом – по автомобілі. Михайло з друзями співпрацюють із двома волонтерськими центрами у Великій Британії, які привозять автівки. Щоб нагадувати своїм співгромадянам про війну, британці просять передавати пошкоджене захисне спорядження, використані боєприпаси. Кажуть, що російська інформаційна війна не впливає на рівень підтримки британців, однак потрібно постійно розповідати, що відбувається. Також Михайло додав, що колеги з Британії хочуть допомагати напряму, бо в їхній країні – розвинута бюрократія. Крім того, найдорожчою є логістика. Легше зібрати допомогу, ніж доставити її: одна доставка коштує приблизно шість тисяч фунтів стерлінгів.
Окрім Херсона, Михайло Савлюк побував із гуманітарною допомогою у Краматорську та Слов’янську, а також на Донеччині, де базується одна із прикарпатських бригад. Нещодавно повернувся з гуманітарної місії до Кривого Рога та Дніпра, де передавали в лікувальні заклади ліжка, медичні засоби тощо.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів. Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
За інформацією Івано-Франківського Центру журналістської солідарності
