Про минуле і сьогодення – козацьку славу і криваві битви за волю України, про її духовне і культурне надбання, які в ці важкі воєнні часи живлять нас силою, надією і вірою в перемогу, йшлося на круглому столі в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ на тему: «Великий Луг і Запорозька Січ. Виникнення феномену. Еволюція, історична пам’ять». Захід провів В’ячеслав Саричєв – член НСЖУ, який багато років працював головним редактором на місцевих телеканалах, займався науковими розвідками в галузі історії Запорожжя, став доктором філософії і нині працює науковим секретарем Національного заповідника Хортиця».
З його розповіді журналісти-переселенці та місцеві медійники дізналися чимало ексклюзивної інформації, яку здобував В’ячеслав Саричєв, познайомилися з оригінальними картами зарубіжних дослідників, що розкривають невідомі донині сторінки історії Великого Лугу та Запорозької січі 15-18 століть, побачили знімки унікальних артефактів, знайдених українськими археологами у глибинах Дніпра та під час розкопок на острові Хортиця.
– Великий Луг – таку назву мала місцевість у Дніпровських плавнях, довжиною майже 100 км і в ширину близько 20 км, яка вважається колискою запорозького козацтва, пам’ятає героїчні сторінки боротьби наших славних предків за волю України, яка ознаменувалася створенням професійного козацького війська, розвитком самоврядування та демократії, прийняттям першої Конституції Пилипа Орлика. Звідти зростали наша слава, гартувалися наша воля і душа, які і сьогодні живлять нас у боротьбі з російськими загарбниками, – зазначив В’ячеслав Саричєв.
Він розповів, що в середині ХХ століття Великий Луг опинився на дні Каховського водосховища. Цілий пласт нашої культури поглинули дніпрові води. Вчені не встигли дослідити і десятої частини цих сакральних місць. Після підриву російськими військами Каховської ГЕС увага науковців до цієї території посилилась. Археологам вона зможе подарувати нові цікаві історичні знахідки. Але масштабні дослідження можна провести лише після нашої перемоги.
Журналісти-учасники круглого столу перегорнули сторінки розвитку осередків козацтва. Першою із Січей вважається Томаківська, яка існувала з 1564 по 1593 рік. Пізніше утворилися і свого часу припинили існування Базавлуцька, Чортомлицька, Кам’янська Січі. Широковідома Запорозька Січ, що розташовувалась на острові Хортиця, була своєрідною верхньою частиною Великого Лугу.
– Героїчні справи наших славних козацьких предків і сьогодні надихають українських воїнів на перемогу. Недарма ж військові підрозділи ЗСУ, які нині боронять Україну, з гордістю носять ім’я запорозьких козаків. А наша 55 окрема артилерійську бригада “Запорозька Січ”, яка воює з ворогом на Запорізькому напрямку, на вшанування мужності та героїзму особового складу, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України нещодавно нагороджена Президентом України Почесною відзнакою “За мужність і відвагу”. Тож, – ще не висохла криниця, Запорозька Січ жива. І рідна Україна переможе! Саме в цьому, на мій погляд, є головний підсумок круглого столу. І цей підсумок залишився в наших серцях і душах,- поділився своїми враженнями від заходу журналіст з Гуляйполя Іван Кушніренко.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач, Валентина Бистрова
Фото авторів
