«Захотілося повернутися в рідний Слов’янськ – там спокійніше, ніж в Одесі», – з гіркою іронією зазначив редактор релокованого видання «Вісті» Олександр Кульбака під час нещодавнього виїзного засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування злочинів збройних формувань РФ проти журналістів та медіапрацівників.
Голова ТСК, народна депутатка Євгенія Кравчук поділилася у фейсбуці враженнями від цього засідання «із запізненням»… «Але обстріли Одеси завжди актуальні», – додала вона.
За словами Євгенії Кравчук, обстріли міста останнім часом посилилися. Це помічають і іноземні журналісти. Координатор Одеського кризового медіацентру Михайло Штекель, який працює фіксером для закордонних воєнкорів, пояснює: раніше на Півдні їх цікавив передусім Херсон, а тепер увага прикута до портів Великої Одеси та блокування морських перевезень.
Одеса також є хабом для поїздок на південні напрямки фронту і домом для багатьох релокованих редакцій. Саме тому, пише депутатка, це місто обрали для чергового виїзного засідання ТСК.
Серед найтривожніших спостережень Євгенії Кравчук є те, як змінилося саме поняття безпеки для журналістів. На Одеській медіабазі Інституту масової інформації медійникам видають засоби захисту напрокат. На полицях лежать каски з написом PRESS, але, як зауважує депутатка, вони придатні хіба що для роботи «на прильотах» у самій Одесі. Співкерівник медіабази Сергій Нікітенко ще у 2023 році перестав носити таку каску на прифронтових територіях, бо позначка давала зворотний ефект. Росіяни цілеспрямовано полюють на журналістів.
«Для нас це щоденна рутинна історія, яка впливає на психологічний стан», – каже керівниця Суспільного Одеса Олена Кваша. Нещодавно російський FPV-дрон влучив в автівку знімальної групи Суспільного в Херсоні, і людям дивом вдалося врятуватися. Під час масованої атаки в березні постраждала й будівля Суспільного в Одесі.
Найбільше депутатку вразила історія бахмутської газети «Вперед». Її головна редакторка Світлана Овчаренко називає своє видання «газетою без міста». Попри біль від втрати дому і труднощі переїзду, редакція відновила роботу в Одесі. Її читачі та героїв матеріалів становлять переселенці з Бахмута. «Для них наша газета – це частина дому», – наголошує Світлана Овчаренко.
Євгенія Кравчук визнає, що релокованим і прифронтовим медіа складно здобути фінансову незалежність: вони існують завдяки донорській підтримці. Водночас Одеса показала, що місцева преса може бути успішною. Редактор Геннадій Чабанов, за словами депутатки, ламає стереотипи про вимирання друкованих видань і небажання українців платити за контент: його газети «Одеське життя» та «На пенсії» продаються в кількох містах України і приносять прибуток.
* * *
Національна спілка журналістів України системно документує злочини російської армії проти журналістів і медіа від початку повномасштабного вторгнення. Один із ключових напрямів цієї роботи — проєкт «Розстріляна свобода слова»: команда НСЖУ зібрала понад 100 текстових і відеосвідчень медійників про окупацію, полон, поранення, погрози, знищення редакцій та інші злочини. Матеріали передаються правозахисним організаціям для міжнародної адвокації та використання у правових процесах.
Окремо НСЖУ також веде окремий моніторинг російських фізичних атак на медіасферу, верифікуючи обстріли й удари дронів по журналістах, пошкодження редакцій, медіаінфраструктури та житла працівників медіа. Зібрані дані Спілка передає міжнародним партнерам, зокрема Міжнародній та Європейській федераціям журналістів і Комітету захисту журналістів.
Ще один напрям — взаємодія з правоохоронцями. НСЖУ відновила й посилила співпрацю з Офісом Генерального прокурора щодо документування та розслідування злочинів проти медійників, а також навчає журналістів правильно фіксувати й зберігати потенційні докази. Такі навчання проводилися разом з ініціативою «Трибунал для Путіна» та «Архівом Війни».
Інформаційна служба НСЖУ
