«Сьогодні ми говоримо про «регіони, що постраждали від конфліктів». Але хочу зауважити: для України це не конфлікт. Для нас це повномасштабна війна», – наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, виступаючи на панельній дискусії «Незалежні медіа в регіонах, що постраждали від конфліктів» у рамках Британського форуму свободи медіа в Лондоні.
Сесію модерував член британського парламенту, голова міжпартійної групи зі свободи медіа сер Джон Віттінгдейл.
Голова НСЖУ розповів, який вигляд мала повсякденна реальність українців цієї зими – найтяжчої за час війни. Від січня Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі. В квартирі Сергія Томіленка опалення зникало тричі під час морозів, а офіс НСЖУ в центрі Києва тиждень стояв без опалення й без води. Електрика подається за графіком, і часто її немає по 15–17 годин на добу.
– Тут, у Лондоні, в моїй кімнаті яскраве світло, працює опалення – і я усвідомлюю, наскільки крихкі ці речі», – сказав Томіленко.
За словами голови НСЖУ, в умовах війни незалежна журналістика – це не лише про демократичні цінності, а й про національну стійкість. Якщо зникає перевірена інформація, якщо зникають медіа – цей простір заповнює пропаганда й дезінформація.
НСЖУ зосереджує зусилля на підтримці регіональних, місцевих і прифронтових медіа. Від 2022 року Спілка допомогла відродити й підтримати понад 40 газет у прифронтових та деокупованих регіонах. Сергій Томіленко продемонстрував один із прикладів – газету «Зоря» з Харківщини. Її редактор Василь Мирошник особисто доставляє наклад у села біля кордону з Росією під загрозою російських дронів. Нещодавно НСЖУ забезпечила його спеціальним детектором дронів, щоб він міг безпечніше розвозити газету.
– Для багатьох громад прифронтові газети – такий, здавалося б, старомодний формат медіа – є єдиним надійним джерелом перевіреної інформації. Коли населені пункти занурені в темряву, ці газети стають точкою опори для правди, – наголосив Сергій Томіленко.
Голова НСЖУ навів трагічну статистику. Від лютого 2022 року загинули 144 медійники, з них 21 – безпосередньо під час виконання професійних обов’язків. Лише у 2025 році, виконуючи журналістську роботу, загинули троє медійників – усі від ударів російських дронів.
Українські журналісти документують воєнні злочини та порушення прав людини, нерідко ризикуючи власним життям. Наразі 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.
Серед них – членкиня НСЖУ Ірина Левченко, відома журналістка з тимчасово окупованої Херсонщини. Її затримали росіяни у травні 2023 року. Майже два роки з нею не було жодного зв’язку. Нещодавно від неї надійшов короткий лист із російської в’язниці – лише кілька рядків, але це підтвердження того, що вона жива.
– Захоплені росіянами журналісти не повинні зникати з дипломатичного порядку денного. Їхні імена мають послідовно звучати на міжнародних форумах і в моніторингових механізмах, – закликав Сергій Томіленко.
Росія поєднує військову агресію із систематичною дезінформацією, а удари по інфраструктурі безпосередньо впливають на роботу медіа: без електрики редакції не можуть працювати, обладнання не заряджається, матеріали не передаються.
Цієї зими кількість запитів від журналістів на оренду детекторів дронів зросла вп’ятеро, а запити на безпечні робочі простори зі стабільним електропостачанням – утричі.
НСЖУ створила мережу Центрів журналістської солідарності, які працюють як оперативні безпекові хаби. Вони забезпечують захисне обладнання, тренінги з безпеки, безпечні робочі простори, юридичну та психологічну підтримку. Мережа також оперує пунктами прокату детекторів дронів у трьох прифронтових регіонах. Від 2022 року допомогу через цю мережу отримали понад 9 000 журналістів.
Утім, наразі Спілка стикається із серйозним викликом щодо фінансування, тоді як потреби продовжують зростати.
Сергій Томіленко запропонував три конкретні кроки для міжнародної спільноти:
— систематично включати питання затриманих журналістів до всіх дипломатичних переговорів та моніторингових механізмів;
— підтримувати створення та функціонування безпечних робочих просторів для журналістів, які працюють у зонах бойових дій;
— запровадити механізми швидкого й гнучкого фінансування для прифронтових і місцевих медіа, що працюють в умовах екстремального ризику.
– Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності. Підтримка – це не тільки солідарність, це інвестиція в демократичну стійкість і безпеку, – підсумував голова НСЖУ. – Журналісти в Україні не просять співчуття. Ми просимо інструменти та безпечні умови, щоб продовжувати нашу роботу. Якщо незалежна журналістика виживе у війні – виживе й правда. А коли виживає правда – демократія має шанс вистояти.
Модератор сесії Джон Віттінгдейл подякував Сергієві Томіленку за виступ і за те, що він, попри складну дорогу, прибув до Лондона, а головне – за все, що роблять він і його колеги, несучи правду про Україну світові.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: