На юридичну гарячу лінію для журналістів та медіа надходять запитання не лише локального, а й загального характеру. Немало з них – за зверненнями через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Оприлюднюємо відповіді фахівців на ті з них, які цікавлять багатьох медійників.
До представництва Західноукраїнського центру журналістської солідарності в Чернівцях надійшло запитання:
«Працюю на штатній основі у друкованому медіа. Зарплати у нас досить скромні, тому знайшла собі підробіток ще у двох онлайн-виданнях. Оплату отримую на картку без будь-якого оформлення. Підкажіть, будь ласка, яким чином можна легалізувати мій підробіток, щоби потім ці кошти було враховано під час нарахування пенсії?»
На запитання відповідає юрист Даніл Сербін, IBC Legal Services.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в’язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 66 вказаного вище закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
У Вашому випадку найкращим варіантом буде зареєструвати ФОП на спеціальній системі оподаткування – єдиному податку 2-ї або 3-ї групи. Наявність ФОП не забороняє також бути працівником у певній редакції чи на підприємстві, якщо Ви в подальшому забажаєте офіційно працевлаштуватись.
Будучи ФОП, ви самостійно подаєте декларації з отриманих доходів за звітні періоди та сплачуєте ЄСВ в розмірі 22% від загального отриманого доходу за звітний період, але не менше ніж 22% від 8000 грн. (на сьогоднішній день 8000 грн. – розмір мінімальної заробітної плати визначений законодавством).
Другий варіант – якщо ви укладаєте договори цивільно-правового характеру, і сторона що оплачує послуги буде включати розмір сум, виплачених на вашу користь, в обʼєднаний звіт. В такому випадку такі особи, що виплачують кошти будуть зобовʼязані сплатити 22% від виплачених сум, в якості збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а ви при цьому будете зобовʼязані сплатити 18% + 1.5% військового збору з отриманих доходів та включити ці доходи до річної податкової декларації. Другий варіант є більш складним, та навряд чи роботодавці погодяться на нього.

Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
Ми гарантуємо:
● повну конфіденційність;
● професійну, кваліфіковану допомогу;
● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.
Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
***
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Інформаційна служба мережі ЦЖС
Дискусія з цього приводу: