Останні дні 2023-го і перші дні 2024-го року стали одними з найтрагічніших у повномасштабній війні, яку росія з небаченою жорстокістю веде проти України. Лише за п’ять днів, з 29 грудня 2023 року по 2 січня 2024 року, внаслідок ракетних обстрілів Росії постраждали та поранені троє журналістів, постраждали чотири редакції та три журналістські квартири. Це сталося одразу в чотирьох регіонах України.
Міжнародна та Європейська федерації журналістів (EFJ та IFJ) та Національна спілка журналістів України (НСЖУ) засуджують російські напади на міста України та висловлюють солідарність з медійниками.
Створена НСЖУ мережа Центрів журналістської солідарності оперативно опрацьовує та перевіряє інформацію про журналістів та ЗМІ, які потребують допомоги. У такі моменти цінність Центрів, які працюють за підтримки МФЖ, ЄФЖ та ЮНЕСКО в шести містах України, є особливо актуальною.
СТАНОМ НА 3 СІЧНЯ ПІДТВЕРДЖЕНО, ЩО ВНАСЛІДОК РАКЕТНИХ ОБСТРІЛІВ:
ПОСТРАЖДАЛИ 3 КВАРТИРИ 5 ЖУРНАЛІСТІВ
Не стало ні квартири, ні речей, ні авта в родини київських телевізійників – Олени та Віктора Сінкевичів. Вони лише встигли схопити документи і дивом вціліли під час російського обстрілу Києва 2 січня. Журналістська спільнота України організувала збір коштів на підтримку постраждалих колег.
Утретє вибуховими хвилями вибило вікна в помешканні журналістки медіахолдингу «Наше місто» з Дніпра Дарини Сухоніс.
– Здавалося б, ми вже звикли, але обстріл 29 грудня був найстрашнішим, який був у Дніпрі від початку повномасштабного вторгнення, – сказала Дарина в коментарі НСЖУ. – За вікном усе палало. Чорний дим… Швидкі… Тіла на вулицях… Я рада, що за таких обставин я і мої близькі вижили.
Унаслідок обстрілу Харкова постраждало помешкання, де живе журналістська пара – кореспондент видання «Слобідський край» Олександр Манченко і журналістка Суспільного Валерія Ємець.
– 31 грудня о 00:58 навпроти мого будинку було влучання БПЛА «Шахед», – розповів НСЖУ Олександр Манченко. – Навіть «пощастило» побачити безпосередній удар. Внаслідок вибуху у квартирі уламками повибивало скло у двох вікнах та пошкодило стіни. Вибуховою хвилею вибило рами всіх вікон (вони стоять, не вивалюється, але досить сильно хитаються). У ванній через вибух впала і пошкодила сантехніку навісна шафа.
ПОРАНЕНО ТА ТРАВМОВАНО 3 ЖУРНАЛІСТІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ ЗМІ
Вочевидь, найстрашніші удари в ці дні путінська росія завдала по найбільшому місту на сході України – Харкову, тож третій фронтовий Центр журналістської солідарності, відкритий у цьому місті в грудні Національною спілкою журналістів України за сприяння штаб-квартири ЮНЕСКО, з перших днів своєї роботи проходить своєрідне випробування на міцність.
Поранення під час російського обстрілу готелю «Kharkiv Palace» отримали двоє співробітників німецької телегрупи ZDF. Загалом екіпаж знімальної групи складався із семи осіб на чолі із репортеркою Алісою Янг.
– Лунає неймовірно сильний тупіт, будівля здригається – я на п’ятому поверсі готелю «Kharkiv Palace». Коли я відкриваю двері своєї кімнати, я бачу не великий відкритий вестибюль, як завжди, а темряву та чорний дим. Я не знаю, чи живі ще мої колеги і яка частина цієї будівлі ще стоїть, – розповіла журналістка під час прямого телевізійного включення з Харкова.
Одною з постраждалих стала українська продюсерка телегрупи ZDF Світлана Долбишева.
– Ми з колегами закінчили роботу і домовлялися о 19:00 зустрітися в фойє готелю, щоб піти на вечерю. Я одяглася, спустилася на перший поверх і сіла чекати колег. Зараз у памʼяті прокручуються окремі кадри як увесь цей атріум обсипається. Мене вибуховою хвилею відкинуло, я почала повзти, і стався другий приліт, від якого все посипалося ще сильніше, і тоді на мене впала якась глиба. Я тоді дуже злякалася, – свідчить Світлана інформаційній службі НСЖУ.
Їй удалося вибратися з-під завалу, вона побігла до укриття, яким слугував підземний паркінг готелю. Світлана пригадує, як її стан погіршувався щохвилини. Як згодом установили лікарі, в неї була мінно-вибухова травма голови, поріз, струс мозку, перелом хребців, ребер, контузія і забій легені, пневмоторакс і ще забої по всьому тілу.
– У мене почався сильний біль, і я була в такому стані, що могла знепритомніти. Але до мене підійшли працівники готелю. Вони взяли мене під руку. Насилу дісталися підземного паркінгу. Там я побачила своїх колег, які також були в паніці, вони були цілі, – згадує Світлана.
Серед колег Світлана не побачила іноземця, який працював секʼюріті у їхній команді (він попросив не називати його ім’я). Пізніше зʼясувалося, що його також було поранено. Лікарі його прооперували – уламки було знайдено у вухах… На чоловіка очікує ще одна операція через 2 місяці.
– Це чергова атака росії на вільну пресу. Ми сподіваємося, що постраждалі колеги швидко одужають, – коментує ситуацію головна редакторка ZDF Беттіна Шаустен.
Травму голови отримав 29 грудня випусковий редактор львівського інформаційного агентства «Вголос» Павло Дак – і це незважаючи на те, що він під час ракетного обстрілу міста перебував в укритті.
– Пролунало два вибухи. Другий був набагато сильніший за перший. Пішла страшна ударна хвиля. Стіни укриття затрусилися, зі стелі посипалася штукатурка і камінчики, – згадує журналіст. – Промайнула думка, що будинок над укриттям зараз упаде. Я відчув сильний удар у спину й упав уперед, пошкодивши чоло об плитку підлоги. Звісно, це шок. Такого зі мною ще ніколи не було.
ПОСТРАЖДАЛИ 4 РЕДАКЦІЇ
Серед редакцій ЗМІ, чиї приміщення пошкоджені внаслідок російських обстрілів на Новий рік, – Суспільне Харків та Українське радіо Харків, Медіагрупа “Об’єктив” (ТРК «Simon», Харків), медіапроєкт NV (сайт, журнал, радіо NV, Київ).
Офіс медіагрупи «Об’єктив» розташований у готелі «Харків» – якраз навпроти готелю «Kharkiv Palace».
Ньюзрум «Об’єктива» потерпав від російських обстрілів двічі. Перший приліт був у березні 2022 року. А після обстрілу ввечері 30 грудня 2023 року працювати в приміщенні неможливо. Пошкоджено техніку, комп’ютери, меблі.
– З початку повномасштабного вторгнення журналісти МГ «Об’єктив» працюють здебільшого віддалено, новини на телеканалі «Simon», який входить у медіагрупу, більше не виходили, – розповіла в коментарі SPILKA News випускова редакторка МГ «Об’єктив» Олена Нагорна. – Обмеженим колективом наповнюємо стрічку новин на своєму сайті, знімаємо відео… В офісі залишався працювати монтажер. На щастя, коли сталося влучання, його на роботі не було. Весь його кабінет засипаний склом.
У Харкові внаслідок російської ракетної атаки 30 грудня пошкоджень зазнав також Будинок радіо – офіси «Суспільне Харків» та «Українського радіо Харкова». У будівлі вилетіли вікна, зазнали пошкоджень система опалення, двері та стіни, інформує менеджерка «Суспільне Харків» Євгенія Колєнова.
– Ми зробили кімнату, де журналісти могли б працювати під час блекаутів, тільки закінчили ремонт, навіть не встигли її облаштувати меблями. В кімнаті вибито скло, стелю пошкоджено. Постраждала система опалення… Стелю фактично знищено, вікна, які ми забивали, теж знищено – вікна винесло ще після першої атаки рф на цей район, зараз – так зовсім погано. Перебувати у цьому приміщенні тепер небезпечно. Дуже постраждали приміщення, які виходять на двір. Двір теж пошкоджений, – говорить Євгенія Колєнова.
Медійники працюють дистанційно, у момент вибуху у будівлі був лише охоронець, він встиг сховатися в укритті.
Водночас, незважаючи на екстремальні умови, українські журналісти й далі виконують свій професійний обов’язок – у тому числі й із висвітлення російських атак на українські міста.
– З самого ранку 2 січня я викликав таксі і поїхав у напрямку задимлення, – розповідає київський фотожурналіст Ян Доброносов. – Десь на Оболоні (район у Києві, – Ред.) вийшов з таксі і, як виявилось, зовсім не поруч із влучанням. Звісно, я побіг пішки, і, коли біг, почала працювати ППО. Звична справа того ранку. І вже через хвилину – на моїх очах ракета залетіла за паркан, – розповів фотограф у соціальній мережі.
Він побачив розрив і порадів, що залишився живим.
– А після цього, як в жахливому сні, почало все летіти – каміння, вікна, якийсь бруд, – згадує Ян Доброносов. – І все це поруч. Хвилин через пʼять тільки зміг зняти перше відео… Бог любить мене.
НСЖУ висловлює солідарність із колегами, які постраждали. Масові ракетні обстріли мирних міст сіють руйнування та смерть і є черговим воєнним злочином росії, наголошує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
– Захоплюємося мужністю та професійністю всіх колег, які в умовах підвищеної небезпеки й далі передають новини з атакованих Харкова, Запоріжжя, Одеси, Дніпра та Києва… Через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ вивчаємо потреби постраждалих журналістів та редакцій медіа. Найближчим часом надамо посильну екстрену допомогу колегам, – зазначає Сергій Томіленко.
На жахливі новорічні атаки відреагували у Брюсселі у штаб-квартирах Міжнародної та Європейської федерацій журналістів.
«Ми солідарні з усіма журналістами та працівниками ЗМІ в Україні, які продовжують працювати, незважаючи на страх і важкі матеріальні умови. Вони мають підтримку завдяки мережі Центрів солідарності журналістів, створеній НСЖУ, яка надає екстрену допомогу журналістам і ЗМІ. Ця робота має життєво важливе значення», – сказали генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес і генеральний секретар МФЖ Ентоні Белланжер.
Інформаційна служба НСЖУ
