Штучний інтелект стрімко змінює правила гри в медіапросторі. Проте якщо для великих національних холдингів адаптація до нових алгоритмів – це питання бюджетів, то для локальних медіа – питання виживання. Майже всі регіональні редакції в Україні експериментують із ШІ, але 92% не задоволені своєю видимістю в пошукових системах та ШІ-відповідях. Напередодні вебінару «Чи можна змусити ШІ цитувати медіа?» Національна спілка журналістів України провела опитування серед локальних медіа, результати якого презентувала модератока вебінару, координаторка НСЖУ з проєктної діяльності Ірина Хроменко.
Хто впроваджує нові технології під обстрілами, чому журналісти бояться «zero-click» пошуку та які практичні рішення шукають локальні редакції – у нашому детальному розборі.
Отже, аналітичний звіт за результатами опитування медійників, які зареєструвалися на вебінар НСЖУ «Чи можна змусити ШІ цитувати медіа?», виявив дивовижну тенденцію: попри екстремальні умови роботи, регіональні журналісти не просто працюють, а й намагаються випереджати технологічний прогрес.
Цифровий реалізм: географія та згуртованість
Загалом на захід зареєструвалися 66 учасників із 58 організацій, які представляють щонайменше 20 регіонів України. Найбільшу активність виявили медійники з Харківської, Сумської, Запорізької, Дніпропетровської та Чернігівської областей.
Цікаво, що локальні редакції реєструвалися цілими командами. Наприклад, від миколаївського видання «Гард.City» прийшло чотири учасники, від запорізького «РІА Південь» – три, а франківського «ТРК РАІ» – два. Це свідчить про те, що виклики штучного інтелекту турбують не окремих ентузіастів, а цілі колективи.
Висока концентрація учасників із прифронтових та постраждалих областей демонструє так званий цифровий реалізм. Медіа, які щодня працюють під загрозою обстрілів, чітко розуміють: якщо їхні матеріали зникнуть із пошукової видачі Google або відповідей штучного інтелекту, вони втратять зв’язок зі своїм читачем, а отже – припинять існування.
ШІ використовують усі, але є нюанс
Результати опитування щодо готовності медіа працювати з новими технологіями показали: жодна з опитаних редакцій не збирається відмовлятися від ШІ.
- 52% респондентів використовують інструменти штучного інтелекту регулярно.
- 45% експериментують та впроваджують інструменти час від часу.
- 3% планують почати роботу з ними найближчим часом.
97% опитаних уже мають практичний досвід роботи з нейромережами. Це руйнує міф про те, що малі локальні медіа з обмеженими ресурсами пасуть задніх у технологічних питаннях. Вони впроваджують ШІ на рівні з київськими колегами.
Головна тривога: невидимість у пошуку та епоха «zero-click»
Попри високий рівень діджиталізації, аналіз виявив системну проблему: 92% редакцій не задоволені або взагалі не розуміють свого стану видимості в пошуковиках та ШІ-сервісах.
- Лише 8% опитаних відчувають себе впевнено і бачать свої матеріали в топах видачі.
- 41% оцінюють свою видимість як «середню».
- 36% чесно зізналися, що ніколи не аналізували цей показник або їм важко відповісти.
- 15% заявили, що їхні матеріали взагалі не потрапляють у відповіді ШІ.
Для локального медіа, орієнтованого на невелику громаду, невидимість у ШІ-генераторах відповідей означає фактичне зникнення з інформаційного поля.
До того ж журналістів надзвичайно турбує феномен «zero-click search» (нульовий клік). Це ситуація, коли ШІ-пошуковик забирає контент редакції, формує з нього коротку відповідь для користувача, але не дає посилання на джерело або дає його так, що користувач не переходить на сайт. Як зберегти трафік і рекламні доходи, коли аудиторія більше не клікає по посиланнях? Це питання сьогодні є ключовим для виживання бізнес-моделей медіа.
Базове SEO як суперсила, якої бракує
Чому ж розумні алгоритми ігнорують локальних журналістів? Відповідь – у технічних навичках структурування контенту.
Майже 78% опитаних медійників мають суттєві прогалини у знаннях з SEO-оптимізації, необхідних для епохи ШІ. Тільки 23% системно оптимізують свої матеріали (заголовки, ліди, метатеги) під вимоги пошукових роботів. Кожен п’ятий учасник (20%) прийшов розбиратися в темі буквально з нуля.
Про що медійники хочуть запитати експертів?
Аналіз попередніх запитань від учасників вебінару дозволив виокремити головні «болі» української регіональної журналістики:
- «Нас використовують безкоштовно»: Як захистити свої авторські права та змусити ШІ давати активне посилання на першоджерело, а не на агрегатори, що передрукували новину?
- Технічний чеклист «на вчора»: Які прості кроки може зробити невелика редакція вже сьогодні, щоб конкурувати з великими національними медіа? Як писати заголовки та ліди для потрапляння в Google Discover?
- Етика та візуальний контент: Як пошукові системи ставляться до ШІ-ілюстрацій на головній сторінці сайту та як їх правильно маркувати?
- Брак ресурсів: Найбільш лаконічне і водночас найболючіше запитання від чернігівської газети «Вісті»: «Де взяти на все це гроші?». У більшості малих редакцій просто немає бюджету на окремого SEO-спеціаліста.
Портрет сучасного редактора та висновки для медіаспільноти
На основі опитування НСЖУ можна скласти портрет типового керівника регіонального медіа: це редактор або директор локального видання з прифронтового регіону. Він чи вона вже активно використовує ШІ в роботі, володіє базовими поняттями SEO, але гостро відчуває брак практичних навичок оптимізації контенту під нові алгоритми пошуку та боїться втратити свого читача.
Організатори вебінару наголошують: медійна спільнота потребує не абстрактної теорії про користь ШІ, а конкретних інструментів та чеклистів на кшталт «що мені зробити до п’ятниці». Проблема ШІ-видимості та захисту авторського права в епоху генеративного пошуку лише загострюватиметься. Тож під час вебінару його спікер – журналіст, медіатренер, викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко надав учасникам події низку рекомендацій щодо того, як зробити своє медіа цікавим для мовних моделей і видимим у пошуку, а також відповів на поставлені запитання. На сайті НСЖУ опублікуємо розгорнутий матеріал про це – стежте за нашими публікаціями!
Вебінар організовано в межах пріоритетного напрямку НСЖУ «Відновлення українських медіа» за підтримки UkrШІnian Media Fund Nordic.
Раніше ми розповідали про те, як штучний інтелект може працювати не просто інструментом, а цілою редакційною командою з редактором, фактчекером, «адвокатом диявола» та етичним офіцером.
Також ми публікували практичні кейси, які можна повторити: від автоматизованих фінансових звітів до внутрішніх інструментів для редагування.
Інформаційна служба НСЖУ
