Коли медійник/ця приїжджає на зйомку, увага зосереджена на роботі: герої, кадрі звуці, важливих деталях. Але у прифронтовому місті, а тим більше в зоні бойових дій, така концентрація може стати небезпечною. Тут недостатньо просто добре виконувати свою роботу. Потрібно постійно контролювати ситуацію навколо: стежити за небом, оцінювати обстановку та бути готовим швидко відреагувати на зміну рівня загрози. Саме про це говорили під час освітнього заходу з дронової безпеки для медійників у Харківському Центрі журналістської солідарності НСЖУ. Бойові інструктори спецпідрозділу «Гострі картузи» розповіли, як діяти під час загрози FPV, коли потрібні бронежилет і каска та чому в умовах дронової небезпеки самих знань недостатньо – важливі навички, які відпрацьовані на практиці.
Ділимося з вами корисними порадами.
FPV-дрон поруч: головні помилки та правила
Це не лише питання бронежилета чи детектора. Під час розбору реальних відео інструктори пояснили, як діяти медійнику, якщо дрон уже поруч, що робити команді медійників під час руху в авто, чому потрібно постійно стежити за небом і чому однієї лекції для підготовки недостатньо.
Якщо ти просто знімаєш і побачив дрон
Головне — не завмирати і, якщо це безпечно, не втрачати дрон із поля зору. Якщо поруч є автомобіль, не варто ховатися всередині чи під ним. У разі атаки інструктори радять розглядати маневрування навколо автомобіля лише як один із можливих алгоритмів дій, який може застосовуватися залежно від конкретної ситуації. Йдеться про зміну напрямку руху та пошук можливості дістатися реального укриття – наприклад, дерев або іншого захищеного місця, якщо воно є поруч. Водночас жодна з таких дій не гарантує безпеки, тому рішення потрібно приймати з урахуванням обстановки.
Забудьте про «ілюзію самозахисту»
Спроби збити FPV якимось підручними предметами – це лише шанс останньої надії, а не стратегія. Перше правило – негайно шукати захищене місце.
«Не намагайтеся відбитися від дрона камінням чи палицями. Сподівання “зараз відіб’юся” – це ілюзія, яка забирає дорогоцінні секунди. Вони потрібні вам для того, щоб впасти, залягти або добігти до сховища!»
Правило: Чим далі від себе ви ліквідуєте/уникаєте загрози (простіше: чим далі впаде і вибухне дрон), тим менше шкоди отримаєте.
Завжди вважай, що дрон не один.
Після першого удару не можна автоматично вважати, що небезпека закінчилася – поруч може бути ще один дрон.
Якщо команда медійників рухається в авто і бачить FPV
Розбираючи реальне відео удару дрона по автівкам під час руху, інструктори радять не намагатися втекти від FPV на автомобілі. Якщо побачили дрон, краще зупинитися, залишити машину та відбігти до укриття (або того, що ним може стати).
Не тікайте на авто: Реальні відео показують – дрон переслідує машину, яка намагається втекти, і часто ігнорує ті, що зупинилися. Зупиніться, залишіть авто та розсередьтеся до укриттів. Залізо можна замінити, життя – ні.
«Дрон рухається зі швидкістю понад 100 км/год (іноді до 150 км/год і більше), тому намагатися втекти від нього на авто – це марна справа, він легко наздоганяє машину.»
Водночас конкретна реакція залежить від ситуації: де саме перебуває автомобіль, чи є поруч дерева або укриття, скільки людей у машині та що відбувається навколо. Якщо є змога, треба зупинити автівку під деревами і одразу лишити її.
Якщо удар уже стався: тактика евакуації та допомоги
Після вибуху не варто одразу всією командою кидатися до автомобіля. Ворог майже завжди намагається прилетіти повторно, щоб перевірити результат і завдати повторного удару.
- Змістіть мішень: Якщо машина на ходу, її варто відігнати бодай на 10–15 метрів від місця влучання (під дерева, у двір). Залишати її на точці прильоту – це залишати прицільну мішень для другого дрона.
- Після того як стався вибух, ворог буде намагатися залетіти другим дроном, щоб перевірити результат та завдати повторного удару.
- Окремий спостерігач за небом: Коли людина тягне або несе пораненого (навіть кількасот метрів), вона миттєво втомлюється та важко дихає. У такому стані вона ФІЗИЧНО перестає чути гул чергового дрона. Тому один член команди має ТІЛЬКИ контролювати небо й слухати, поки інші надають допомогу.
Не намагайтеся визначити: «свій» це дрон чи ворожий
Інструктори радять: якщо ви не знаєте, який перед вами дрон, сприймайте його як ворожий і дійте відповідно до відпрацьованого алгоритму.
Оптоволоконний FPV та підступні «дрони-ждуни»
Особливо небезпечним є оптоволоконний FPV. Керування та передача відео в ньому відбуваються через волосінь, тому радіоперешкоди (РЕБ) та детектори на нього не діють.
Головна небезпека «ждуна»:
- Несподіваний зліт із землі: Дрон може годинами лежати на зупинці чи в траві з вимкненими двигунами. Усі чекають жужжання з неба, але він стрімко піднімається перед вами, коли ви наближаєтеся. Відсутність звуку – це не відсутність загрози!
- Розвідник у небі: Часто «ждуна» може контролювати розвідувальний дрон, який перебуває в небі та спостерігає за обстановкою. Він може виявити людей, які наближаються до місця, де лежить «ждун», і передавати інформацію оператору. Тому навіть якщо сам дрон на землі нерухомий і не видає звуку, небезпека може залишатися.
- Немає «безпечного боку»: На таких дронах часто встановлюють кілька камер (наприклад, спереду та ззаду). Думка про те, що до нього можна підійти ззаду чи з боку – фатальна.
- Дистанційний підрив і датчики: Підходити до «ждуна» не можна навіть у броні. Зміна магнітного поля від бронежилета й металу чи дистанційна команда оператора дрона можуть спричинити підрив.
- Спроба обірвати оптоволокно: Якщо дрон лежить поруч, НЕ можна підходити й намагатися обірвати волосінь. Це припустимо робити лише з укриття та після того, як дрон акустично віддалився.
Що робити, якщо медійник помітив «ждуна»? Категорично заборонено наближатися чи намагатися його знешкодити! Потрібно негайно відійти на безпечну відстань (так, щоб він вас не бачив), попередити цивільні машини чи людей поруч (махаючи руками з безпечного місця) та повідомити про знахідку військових або поліцію.
Антидронова сітка на дорогах також не є 100% гарантією: якщо під неї вже залетів оптоволоконний дрон, вона може перетворитися на пастку.
Коли вдягати бронежилет і каску
Інструктори радять вдягати захист до заїзду в район, де вже є реальна дронова загроза, а не чекати першої атаки. Орієнтир: якщо команда заїжджає в район, де починаються антидронові сітки, бронежилет і каска вже мають бути на вас. Захист не дає стовідсоткової гарантії, але суттєво підвищує шанси вижити.
«Не розраховуйте на «милосердя» ворога чи на те, що яскравий одяг/цивільний транспорт вас урятують – ворог часто використовує FPV саме для терору й свідомо застосовує осколкові боєприпаси проти людей.»
Сіткомет потрібно не просто мати. Якщо у медійника є сіткомет, його потрібно заздалегідь випробувати на полігоні. Просто покласти пристрій у машину – недостатньо: у критичний момент ви повинні мати практичний досвід його застосування.
Неочевидна небезпека – батарея: дрон після падіння – не означає, що він безпечний Якщо дрон впав чи був збитий, не торкайтеся його, контролюйте дистанцію між вами і потенційно небезпечним предметом під час зйомки. Особливо небезпечно брати в руки вцілілу батарею.
«Навіть відокремлена від дрона, пошкоджена батарея може раптово вибухнути й викликати сильні хімічні опіки». Брати до рук можна хіба що розтрощені гвинти та оптоволокно, але за відсутності потреби краще не робити і цього.
Вночі та «по сіряку»: ризики зростають. Забудьте про тактику пересування «по сіряку» (у сутінках). Якщо ви затримаєтеся й застрягнете в дорозі вночі, ви потрапите в найгіршу ситуацію: ворожий дрон чудово бачить вас через тепловізор, а ви в суцільній темряві не бачите ні дрона, ні укриттів поруч і не розумієте, куди бігти.
Лекції недостатньо: потрібне тренування
Навичку самооборони від дрона неможливо отримати лише після перегляду відео чи прослуховування лекції. Як у боксі чи спорті, рефлекси виробляються тільки через практику. На практичних заняттях медійники вчаться ухилятися від дронів, які маневрують і заходять прямо на людину, діяти під тиском та долати паніку. Навіть кілька годин на полігоні значно підвищують рівень виживання.
Безпека – це комплекс. Інструктори «Гострих картузів» сформували формулу захисту для медійників: знання + захист + засоби раннього виявлення + практичні навички + командна взаємодія.
Детектор не помітить оптоволокно, бронежилет не врятує без алгоритму дій, а сіткомет без практики буде марним. Але головне правило інструкторів: ніколи не здавайтеся. До останньої секунди є шанс вижити, і чим краще ви натреновані – тим вищі ваші шанси.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності у Харкові – телефон: 093 813 75 44 (координатор Ганна Черненко).
Харківський ЦЖС
