Журналістів із дев’яти країн зібрала в Талліні конференція, організована Естонською асоціацією журналістів. «Де закінчується журналістика?» – так лунало наріжне питання для обговорення.
«Медіа сьогодні – це не тільки класична преса. Медіа – це оточення, і журналісти – лише частина цієї системи», – зазначила, відкриваючи конференцію, голова Естонської спілки журналістів Гелле Тійкмаа.
Спілка зацікавлена у підтримці довіри та класичної журналістики, в тому числі на всіх технічних платформах, підкреслили організатори. Але інформаційна війна, пропаганда та соціальні медіа спонукають до запитання: де закінчується журналістика? Чи взагалі є майбутнє журналістики, і якщо так – як тоді захистити її від розмивання? Що відрізняє журналіста від усіх інших? Чи заслуговують солдати в інформаційній війні на такі ж привілеї, що й журналісти? Чи є обмеження мови ненависті цензурою? Про ці та інші питання дискутували колеги із Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Фінляндії та інших країн.
Виступаючи на конференції, перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ розповіла про виклики в роботі українських журналістів та про діяльність спілки із захисту прав журналістів.
«Один із пріоритетних напрямів роботи спілки – захист прав та фізична безпека журналістів. Рівень фізичної агресії проти журналістів в України надзвичайно високий: торік ми зафіксували 75 випадків. Професійна спільнота розраховувала, що нова українська влада розпочне зі створення засад економічної незалежності медіа та докладе зусиль для подолання безкарності злочинів проти журналістів. Але влада розпочала із законопроектів, які встановлюють державний контроль за журналістською діяльністю. Зокрема, йдеться про сумнозвісний законопроект про дезінформацію, який фактично запроваджує цензуру», – сказала Ліна Кущ.
Виконавча директорка Польської асоціації журналістів Дорота Зелінська підкреслила, що в Польщі влада нещодавно запровадила кримінальну відповідальність для журналістів, що ускладнило роботу колег і призвело до самоцензури. Майже щотижня з’являються скарги прокурора за зазначеною кримінальною статею, що впливає на роботу медіа. Тому асоціація висловила солідарність із українськими журналістами і виступила проти прийняття аналогічного дискримінаційного законопроекту в Україні. «Закликаю вас підтримати українських журналістів у їхній боротьбі», – наголосила Дорота Зелінська, виступаючи на конференції в Талліні.
Представники Естонії, Литви, Естонії, Туреччини, Латвії також говорили про досвід саморегуляції, висвітлення чутливих тем, вплив соціальних мереж, рівень довіри до медіа.
Президент Європейської федерації журналістів Могенс Блічер Бьєррегорд висловив упевненість у тому, що медіа та журналісти знайдуть шляхи ефективного інформування громадян, підтримання діалогу і збереження цінностей демократії. Очільник федерації підкреслив важливу роль розслідувальної журналістики. «Один із найбільших викликів для розслідувальної журналістики – безпека, часто робота, яку виконують журналісти, спричиняє смерть. Тому ми закликаємо припинити безкарність за злочини проти журналістів в усіх країнах», – сказав Могенс Блічер Бьєррегорд.
Коментуючи спроби влади деяких країн запровадили обмеження для представників медіа (в тому числі в Україні), президент федерації сказав: «Кожен, хто починає ділити, хто є журналістом, а хто – ні, – він грає в небезпечну гру. Журналістика – це вільна професія».
