До повномасштабної війни медійниця Юлія Бас працювала на телеканалі СТБ. Їхню сім’ю війна застала на Прикарпатті – перебували тут у відпустці. До Києва вже не повернулися. Юлія розповіла про її 24-те лютого, про те, як за рік війна змінила її життя й сприйняття.
Публікуємо пряму мову Юлії.
Тепер має цінність лише безпека
Через постійне нагнітання, що буде війна, у відпустку ми взяли із собою важливі документи та заощадження. А вже зранку 24 лютого всі чати, канали в соцмережах сповістили, що почалася війна. Ще й син отруївся, тому емоційний стан був дуже важкий. Спочатку були в Яремче, але нам сказали, що в місті немає такої лікарні, в якій допомогли б. Порадили їхати до Надвірної. Там ми й залишилися.
Ми не знали, що робити: у відпустці, з дитиною і в чужому місті. Друзі та колеги сказали, що будуть виїжджати. Я пам’ятаю, що першим ділом поїхали на заправку. Були дуже великі черги і за продуктами, а в обід стало зле синові.
Ми в лікарні. І мені почали лікарі, медсестри шукати житло. Мабуть, тому що був тільки початок війни, житло вдалось знайти, пізніше з цим точно були б чималі проблеми. Зовсім незнайомі люди прихистили нас, пустили в свою квартиру.
Першу сирену ми почули в лікарні ввечері 24 лютого. Тоді ми вперше були у бомбосховищі. Напевно, запам’ятаю на все життя, як одна медсестра встала і почала читати молитву.
У Надвірній за якийсь час доєдналися до групи для переселенців і дізналися, що в Центрі дошкільної освіти постійно потрібні руки, щоб нарізати та плести сітки. І ми всією родиною – я, дитина, чоловік та його батьки – вирішили долучитися до такої справи. У Центрі ми зустріли багато переселенців. Там така була атмосфера, яка допомагала психологічно. Ти туди приходиш і видихаєш… Коли ти перебуваєш в середовищі з людьми, які опинилися в такій самій ситуації, стає легше, бо ти виговорюєшся і водночас робиш добру справу.
Поки батьки плели сітки, вчителі займалися з дітками співом, танцями. Так і дітки почали дружити, і дорослі. Викладачі з Центру дошкільної освіти дуже тепло прийняли переселенців. Вони стали як рідні.
Наш холдинг Starlight Media турбувався про працівників. Заробітну плату нам виплатили наперед – за лютий і березень, щоб працівники не залишалися без грошей, щоб якось могли забезпечити свої родини. Ми закінчували проєкти, які відзняли до 24 лютого. Це серіальне виробництво. В нас було 3-4 серіали. Один з них – «Гарячий коп»: ми не дозняли шість знімальних днів, а всі інші були готові, і в нас почався монтажний період. Цю роботу можна було виконувати дистанційно.
У собі вже за декілька місяців я помітила зміну цінностей, тому що раніше ти собі думав: важливо досягти гарних показників на роботі, купити щось у квартиру. А от коли сталася війна, все залишається і ти відпускаєш це. Бо важливе насправді твоє життя і життя твоєї родини. Ми з жінками обговорювати, що насправді треба людині: є де поспати, поїсти, тепло. Вдома ціла шафа речей, а зараз обходишся однією футболкою та штанами і більше нічого тобі не треба. Все матеріальне зникло. Тепер має цінність лише безпека.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Центр журналістської солідарності в Івано-Франківську
