Українські журналісти зазнають фізичних атак по всій країні – ООН

Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ) протягом трьох місяців задокументувало в Україні порушення у сфері свободи слова. Зокрема, йдеться про фізичні напади на журналістів, перешкоджання професійній діяльності, тиск та примусову депортацію працівників ЗМІ. Про це йдеться в оприлюдненій «Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 листопада 2019 року – 15 лютого 2020 року». Доповідь презентувала в Києві очільниця місії в Україні Матільда Богнер.
Моніторингова місія задокументувала 4 фізичні напади на працівників ЗМІ: двоє з потерпілих – чоловіки і двоє – жінки:
«30 листопада 2019 року журналіст, який працював у Інтернет-виданні, котре викриває корупцію в Миколаєві, зазнав нападу з побиттям і застосуванням перцевого аерозолю біля свого будинку. Станом на 15 лютого 2020 року поліція у своєму розслідуванні не досягнула помітного прогресу.
12 грудня 2019 року Національна поліція затримала трьох підозрюваних у скоєному в 2016 році вбивстві відомого журналіста Павла Шеремета і висунула їм обвинувачення в убивстві. Ці провадження привернули пильну увагу ЗМІ та громадськості, тому що двоє з підозрюваних є колишніми військовослужбовцями збройних сил, а одна – відома волонтерка, яка підтримувала Збройні Сили України. Варто уваги, що під час слухання 24 грудня 2019 року троє журналістів, які висвітлюють цей процес, зокрема дві жінки, які представляють видання, котрі часто вважають проросійськими, зазнали нападу і погроз під час двох окремих інцидентів, які трапилися всередині приміщення суду і поруч із будівлею суду. Журналіста було побито і облито невстановленою рідиною, а журналісток штовхали, та погрожували їм. Принаймні в одному з цих інцидентів брали участь члени та прихильники крайніх правих груп. Одному порушнику повідомили про підозру, і він наразі знаходиться під домашнім арештом. Протягом обох інцидентів правоохоронці, присутні на місці події, не відреагували належним чином.
Під час іншого нападу, що стався 30 листопада 2019 року, нападники побили активіста громадянського суспільства, який викривав проблеми у місцевому самоврядуванні в Одеській області, та застосували до нього перцевий газ. Після цього нападу постраждалий продовжував отримувати погрози через соціальні мережі та застосунок для обміну повідомленнями», – ідеться в доповіді.
Крім того УВКПЛ глибоко занепокоєне суперечливою ініціативою уряду розробити законодавство про боротьбу з розповсюдженням «дезінформації»: «яким, зокрема, передбачалося б підвищення відповідальності просто за поширення недостовірної інформації та позбавлення анонімності користувачів Інтернету. Ці заходи виглядають непропорційними й можуть негативно вплинути на свободу вираження поглядів. УВКПЛ наголошує, що, хоча протидія дезінформації може бути законною метою, обмеження свободи вираження поглядів повинні відповідати міжнародним стандартам. УВКПЛ закликає Уряд перенести фокус уваги на цілеспрямоване запобігання кібератакам і протидію зловмисним автоматизованим аккаунтам («ботфермам»), інвестувати кошти у підвищення рівня медійної грамотності населення», – йдеться в документі.
Крім того, УВКПЛ відзначає, що на території, яка контролюються самопроголошеними «республіками», й надалі відсутні у ЗМІ матеріали, де б критикувалася позиція «влади» або які не збігалися б із цією позицією: «Соціальні мережі залишилися єдиною платформою для вираження мешканцями критичних зауважень і думок щодо ситуації на місцях. Наприклад, у соціальних мережах широко критикувалися затримки у виплаті заробітної плати та інших допомог, але у місцевих засобах масової інформації це питання не висвітлювалося. УВКПЛ відзначає, що людей затримують за їхні публікації, зокрема за інформацію, розміщену в соціальних мережах».
Разом з тим, УВКПЛ вітає звільнення 29 грудня 2019 року журналістів Станіслава Асєєва і Олега Галазюка. Обох із 2017 року утримували під вартою «органи влади» «Донецької народної республіки». Водночас, засуджує дії органів влади Російської Федерації, які депортували журналіста Євгена Гайворонського, українського громадянина, який жив у Ялті, з 2013 року: «У грудні 2019 року Ялтинський міський суд визнав, що він, як «іноземець», не має права проживати у Криму, оштрафував пана Гайворонського за порушення «умов перебування у Російській Федерації» і вислав його з Криму. Суд визнав, що його російський паспорт є недійсним, попри той факт, що раніше пан Гайворонський отримав письмове підтвердження чинності свого російського паспорту від Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. Пана Гайворонського спочатку депортували до Російської Федерації, де тримали в центрі тимчасового тримання іноземців у Краснодарському краї. Після десяти діб тримання у цьому закладі його передали на контрольовану Урядом територію материкової частини України. Федеральна служба безпеки (ФСБ) Російської Федерації поставила у його паспорті штамп про безстрокову заборону в’їзду, чим фактично заборонила йому їздити до Криму і проживати там».
Також у звіті зауважується, що 18 січня 2020 року ФСБ відмовила у в’їзді до Криму українському журналістові Тарасу Ібрагімову та заборонила йому в’їзд на територію Російської Федерації до 2054 року, фактично позбавивши його можливості відвідувати чи жити в Криму: «Державні органи не надали пояснень щодо конкретних підстав заборони, а виданий офіційний документ містить лише посилання на загальне положення російського законодавства, де зазначені такі підстави, як національна оборона, безпека, громадський порядок і здоров’я населення. УВКПЛ нагадує, що ця справа стоїть в одному ряду з кількома аналогічними заборонами на в’їзд, виданими проти працівників засобів масової інформації з початку окупації, що викликає занепокоєння з приводу подальшого звуження можливостей для незалежної журналістики у Криму».