На годину відкласти дедлайни й тривоги та просто побути разом мали можливість відомі журналісти під час гри у боулінг. Гучні кидки куль допомогли учасникам вивільнити накопичену енергію і тілесну напругу, а випадковий розподіл на команди – ближче познайомитися. Зустріч журналістської спільноти поза роботою організувала Національна спілка журналістів України.
До гри долучилася психологиня Наталія Петренко, яка випадковим жеребкуванням визначила склад команд – тож на одній доріжці опинилися колеги з різних редакцій і регіонів. Такі заходи проводяться з метою психологічної підтримки й допомагають журналістам поспілкуватися в неформальній атмосфері та відновити сили.
– Наш похід у боулінг разом із членами журналістської спільноти був дуже терапевтичним, – говорить журналістка «Українського радіо» Лариса Білозерова. – Колег розподілили на кілька груп, і ті, хто раніше не були особисто знайомі між собою, змогли познайомитися та поспілкуватися. Думаю, наше подальше спілкування буде корисним.
Сама гра була цікавою та захопливою. Навіть ті, хто ніколи раніше не грав у боулінг, змогли зробити кілька влучних ударів. Я, наприклад, вибила два страйки! Колеги також гарно грали. З’ясувала, що «моя» вага кулі – від 9 до 12 кг. Дуже вдячна НСЖУ за те, що вони організували такий проєкт. Сподіваюся, він буде продовжуватися й надалі.
Кожна з чотирьох команд обрала свою тактику гри – змагатися між собою, заробити якнайбільше балів і вибороти лідерство серед інших команд або просто насолоджуватися грою.
– Одразу з колегами у нашій команді домовилися не змагатися, а отримувати задоволення від гри та спілкування одне з одним. Ми кидали м’ячі, сміялися, кричали “страйк” і підбадьорювали тих, хто промазав», – розповіла журналістка наукової газети «Слово» Світлана Галата. – Команда вибила «страйк» тричі. А головним результатом зустрічі стали нові знайомства, гарний настрій і відпочинок від щоденних викликів.
Голова Донецької організації НСЖУ Олена Калайтан, лідерка другої команди і за результатами усієї гри, стверджує, що це була чудова ініціатива, яка виявилася на часі.
– Це було настільки об’єднуюче, мотивуюче. Взагалі, я люблю грати у боулінг, проте не маю змоги практикувати це часто. Тому мені приємно за свій високий результат. А ще приємніше було вчити мою колегу Олену, яка вперше грала. Я трішки розповідала їй про правила, ділилася маленькими хитрощами. В результаті, вона чудово впоралася, і у неї теж був хороший результат. До речі, можна ж запровадити турніри гри у боулінг між редакціями! Загалом, після гри у всіх був неймовірний настрій.
Ірина Таранова, журналістка та голова ГО “Жінки роду” також відгукнулася про подію:
– Щиро дякую організаторці та НСЖУ за запрошення взяти участь у відновлювально-реабілітаційному відпочинку, за вашу постійну турботу, щирість і невтомну підтримку. Такі заходи створюють особливу атмосферу тепла, довіри, взаєморозуміння та душевного спокою, де кожен почувається важливим і потрібним.
З’являються сили рухатися далі, відновлюватися та не втрачати віри. Ваша підтримка надихає, мотивує і дарує нові враження. На наступний боулінг запишусь першою.
– Іноді для того, щоб відчути себе частиною справжньої команди, достатньо однієї гри, говорить Людмила Мазнова, редакторка Буринської газети «Наш край», що на Сумщині. – Саме такою для мене стала гра у боулінг. Грала вперше. Зізнаюся, спочатку було трохи хвилююче: як правильно кинути кулю, чи влучу взагалі? Але варто було зробити перший кидок, як азарт захопив повністю. Хотілося пробувати ще і ще, радіти кожному збитому кеглю й щиро вболівати за своїх.
Наша команда – Лариса, Дмитро, Маруся і я – стала для мене справжнім відкриттям. Ми не просто грали, а підтримували одне одного. Якщо щось не виходило, лунали слова підбадьорення. Якщо комусь щастило, раділи всі разом. Саме ця атмосфера зробила гру особливою.
А найяскравішим моментом став мій… страйк! Для людини, яка вперше тримала в руках кулю для боулінгу, це було неймовірне відчуття. Звісно, що раділа не лише я, а й уся команда. Саме такі миті запам’ятовуються надовго.
У турнірі брали участь чотири команди, і хоча всі хотіли показати гарний результат, найціннішим було не суперництво, а дружня атмосфера. Було багато сміху, жартів, щирих емоцій, взаємної підтримки та чудових світлин.
Дякую Національній спілці журналістів України за таку чудову ідею, організаторці Ларисі. У нашій професії, коли щодня доводиться працювати в напруженому ритмі, особливо важливо знаходити час для спілкування, відпочинку й командних зустрічей. Такі події дарують гарний настрій, об’єднують людей, допомагають краще пізнати одне одного й нагадують, що разом ми можемо не лише добре працювати, а й чудово проводити час.
Тепер я точно знаю: боулінг – це любов із першого кидка. І дуже хочеться, щоб таких зустрічей було ще багато.
Підсумовуючи зустріч, психологиня Наталія Петренко зазначила, що боулінг допоміг учасникам зняти тілесну напругу.
– Особливо це було помітно під час гучних кидків: чоловіки ніби вивільняли накопичену енергію разом із кожною кулею. Така ігрова активність дала можливість розслабитися, зняти внутрішні затиски й звільнитися від напруги.
Національна спілка журналістів дякує учасникам за цю теплу зустріч!
Лариса Портянко
Дискусія з цього приводу: