У Києві презентували книгу про відомого закарпатця

Книгу “Світло далекого вирію…”, яка є даниною пам’яті доктора історичних наук, професора, шеф-редактора “Панорама Медіа Групи” Василя Гарагонича, презентували в Києві. Захід відбувся у пресцентрі Національної спілки журналістів України.

Місце для презентації було вибране не випадково, адже його життєві шляхи були тісно пов’язані з головним журналістським об’єднанням країни. Василь Васильович був членом правління Закарпатської обласної організації Національної спілки журналістів, делегатом XII з’їзду НСЖУ, лауреатом обласної журналістської премії імені Михайла Фатули. За внесок у розвиток журналістики краю та країни був нагороджений вищими відзнаками НСЖУ – “Почесним знаком” та “Золотою медаллю української журналістики”.

Пов'язанітеми

СБУ та Нацполіція затримали одну із керівниць окупаційного «пресцентру»

Створено комісії з питань приймання-передачі Держкомтелерадіо майна «Укрінформу» та інших державних установ

Під керівництвом Василя Гарагонича газета “Панорама” першою в Закарпатській області та однією із перших в Україні пройшла процес роздержавлення і на її базі було створено інформаційне об’єднання “Панорама Медіа Група”.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Антонович Томіленко у своєму виступі відмітив вклад Василя Васильовича у роботу редакції.

“Найкращою світлою пам’яттю про нашого колегу, багаторічного члена НСЖУ, авторитетного журналіста й редактора Василя Гарагонича є успішний медіабренд “Панорама”, який має величезну аудиторію і займає лідерську позицію у Мукачеві та на Закарпатті. Зараз інформаційним об’єднанням опікуються його сини – Іван та Василь”, – зазначив він.

“Із теплотою згадую зустрічі та професійні змістовні спілкування, які відбувалися в офісі НСЖУ, під час семінарів для редакторів регіональних видань, ініційованих багаторічним головою Спілки Ігорем Федоровичем Лубченком”, – додав ініціатор презентації книги.

Він запропонував вшанувати пам’ять про Василя Гарагонича хвилиною мовчання. Опісля слово взяв модератор зустрічі та упоряник книги, старший син Василя Гарагонича – Іван, який розповів про те, як створювалось видання та де вже встигли його презентувати.

На презентації книги були присутні люди, які неодноразово перетинатися з Василем Васильовичем, мали дружні та товариські відносини.

Своїми спогадами про видатного закарпатця поділився і доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України Василь Феодосійович Столяров. Він зазначив, що тільки Божий помисел звів його з Василем Васильовичем, і в тому числі з першим прем’єр-міністром часів незалежності Вітольдом Павловичем Фокіном.

“За 61 рік життя Василь Васильович залишив величезну творчу спадщину. Коли я познайомився з книгою, то ще більше зрозумів, настільки це була дивовижна і різнопланова особистість. Багато тих, хто дійсно є патріотами нашої держави, будуть звертатися до книги про нього і його публікацій, аби виховувати нашу молодь”, – зазначив Василь Феодосійович.

На завершення свого виступу він акцентував на тому, що було б доречно вшанувати пам’ять про Василя Васильовича заснуванням відзнаки у сфері журналістики його імені. Ідея викликала інтерес та зацікавленість у присутніх. Зокрема, голова Національної спілки журналістів України відзначив, що варто пропрацювати над варіантами того, яким чином можна було б реалізувати такий задум.

Була присутньою на заході людина, яку дуже шанував Василь Гарагонич – Петро Григорович Варшавець.

“Це була унікальна людина. Якщо двома словами схарактеризувати – це людина-свято”, – відгукнувся про головного редактора “Панорами” Петро Григорович.

Він також пригадав відоме прислів’я: “У житті треба мати три шанси: у кого родитися, в кого вчитися, і на кому одружитися” та зазначив, що з цим Василеві Гарагоничу дуже поталанило.

“Він народився в сім’ї двох педагогів, дуже розумних людей; навчався, пройшов шлях від школяра – до випускника університету, закінчив аспірантуру, докторантуру, захистив докторську дисертацію, отримав вчене звання професора; дружина його – це золота людина”, – роз’яснив виступаючий на прикладі життєвого шляху Василя Васильовича.

Петро Іванович Авраменко, якого дуже шанував Василь Васильович, своєю чергою пригадав теплі поїздки з мукачівцем за кордон.

“Я на 22 роки старший за нього, але ніколи не відчував ту вікову різницю. Без Василя Васильовича жоден наш туристичний крок не проходив: він і гід, він і довідник, і все на світі знав”, – з теплотою пригадує свого товариша Петро Іванович.

Закриваючи презентацію, упорядник книги Іван Гарагонич передав у бібліотечний фонд спілки кілька примірників книги про Василя Гарагонича, аби колеги з інших регіонів могли переймати успішний “панорамівський” досвід виживання в сучасних реаліях.