Таку думку висловила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна ПЕЧОНЧИК, беручи участь у організованому НСЖУ круглому столі «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?».
Відома правозахисниця розповідає:
«Як правозахисники ми бачимо, наскільки не байдужа кримська проблематика для Національної спілки журналістів України, як багато робиться для того, щоб тримати її у фокусі уваги українських засобів масової інформації, особливо – для регіональних. Це дуже важлива історія, бо, як правило, регіональні ЗМІ більше замкнуті на своїх регіональних подіях. Але тема Криму є дуже важливою, об’єднуючою історією, якій потрібно приділяти належну увагу.
Варто відзначити й те, що НСЖУ багато робить для визнання статусу громадянських журналістів. Треба було пройти певний шлях, щоб людей, які в дуже складних умовах узяли свої камери і почали розповідати, що відбувається в окупованому Криму, визнали журналістами не тільки колеги в Україні, але й за кордоном.
Порушуючи питання, як можна збільшити присутність кримської тематики в українському інформаційному просторі, хотілося б привернути увагу до певних даних моніторингів. Моніторинги засвідчують, що в онлайн виданнях ця тематика присутня, хоча займає невеликий відсоток.
Якщо ж говорити про телебачення, то там Криму дуже мало. І, на жаль, про Крим говорять здебільшого або переміщенні з Криму телеканали – такі, як ATR, Чорноморська телерадіокомпанія, або спеціально створені державою для того щоб висвітлювати ситуацію на окупованих територіях і мовити на окуповані території – UA. Крим і «ДОМ».
Одна з головних проблем, чому кримська тематика мало присутня в ЗМІ – відсутність доступу українських журналістів на територію півострова. Про це сказали 53 відсотки опитаних журналістів, 63відсотки назвали причиною відсутність джерел правдивої інформації.
Але не можна не брати до уваги, що в Криму за цей час з’явилося багато громадянських журналістів, які за роки окупації не полишають свою роботу, незважаючи на досить серйозні загрози кримінального переслідування з боку окупантів. І професійний рівень цих людей досить зріз, якщо подивитися в динаміці по роках.
Тепер вони стараються коректно висвітлювати події, що відбуваються в тимчасово окупованому Криму. І мені здається, що було б дуже важливо налагодити системну співпрацю між великими українськими друкованими ЗМІ, національними телеканалами, онлайн медіа і громадянським журналістами. Адже вони можуть успішно працювати як фрілансери і надавати інформацію з середини.
Крім того, важливо все-таки, щоб відбувалися поїздки українських і закордонних журналістів у Крим. На жаль, через репресивну політику Російської Федерації тут за два роки спостерігається дуже великий регрес. Тому зараз важливо думати про те, як пробивати цю стіну мовчання, спрощувати українське законодавство щодо в’їзду на півострів.
Мені здається, що маємо також говорити про системну державну підтримку переміщених з Криму ЗМІ, які переїхали на підконтрольну українському урядові територію цілими редакціями. Адже вони не мають традиційних ринкових моделей, позбавлені того, що мають інші ЗМІ, які будуються на якихось рекламних моделях, заробляти гроші. Не всі з них до цього часу вижили, а ті з них, які продовжують працювати, дуже часто роблять це за рахунок грантового фінансування, іноземних донорів.
За час окупації виникли нові медіа, які продовжують працювати на території Криму і висвітлювати національні українські та кримськотатарські питання. Як правило, це блогерські проекти і невеликі видання, які розповідають про історію та культуру, намагаються об’єктивно інформувати про те, що відбувається в Криму. Важливо подумати, яким чином ми можемо підтримувати ці низові медійні ініціативи.
Зрештою, дуже важливо також думати про захист українського інформаційного простору. Відомо що в Криму блокуються українські видання, телеканали, ФМ частоти українських радіостанцій, блокуються онлайнові видання. І дуже важливо, щоб держава шукала технічні рішення, яким чином не допускати цього.
Підсумовуючи скажу, що працювати над мирним поверненням Криму ми повинні всі разом. Держава має підтримувати переміщені кримські ЗМІ і захищати інформаційний простір. Усі ми як громадянське суспільство маємо продовжувати проводити різні інформаційні кампанії, привертати увагу ЗМІ до ситуації в Криму, налагоджувати всі місточки з громадянськими журналістами».
Нагадаємо, що за участі відомих громадські діячів, правозахисників і журналістів Національна спілка журналістів України провела круглий стіл на тему: «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?». У ході дискусії виступили голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат кількох скликань Рефат Чубаров, голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, виконавча директорка PEN-Україна Тетяна Терен, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, голова Правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, координатор «Платформи звільнення політв’язнів» Ігор Гриб, голова Правління ГО «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» Наталія Гуменюк, голова Правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» Ескендер Берієв, головний редактор сайту судової журналістики «Ґрати»; Антон Наумлюк, ведуча Першого кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова.
Також під час цього заходу НСЖУ презентувала «Рекомендації для журналістів «У фокусі – КРИМ» за підсумками спеціального онлайнового курсу для українських медійників. Авторами Рекомендацій є відомі журналісти, активісти НСЖУ Ліна Кущ та Микола Семена.
