Свій виступ на проведеному в Національній спілці журналістів України круглому столі «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?» голова Правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК почала з повідомлення, що на території Криму припинила роботу українська журналістка Олександра Єфименко.
Вона працювала там протягом чотирьох років, і прийняти рішення про припинення роботи в Криму їй було дуже складно. Але під час останніх поїздок журналістка отримала ряд тривожних сигналів. Одним з таких сигналів стали підкинуті дві червоні гвоздики, перев’язані чорною стрічкою. І вже коли журналістка повернулася до Києва, їй повідомили, що до будинку, де вона зупинялася в Криму, приходили окупаційні силовики та розпитували про неї.
Олександра Матвійчук високо оцінює «Рекомендації для журналістів», підготовлені за підсумками онлайнового курсу «У фокусі – Крим» першою секретарем НСЖУ Ліною Кущ і кримським журналістом Миколою Семеною.
А говорила вона про про роботу Центру громадянських свобод, який ось уже вісім років займається захистом людей від політичних переслідувань, у тому числі – журналістів, які працюють на професійні видання, і кримськотатарських громадянських журналістів.
Олександра Матвійчук каже:
«Переконана, що збільшення кількості контенту про Крим відбувається через особисте залучення до цієї проблематики. Тому хотіла би сказати про партнерство правозахисників і журналістів у захисті свободи слова в Криму і захисті людей, які, лишившись сам на сам з окупантом, борються за свободу слова.
Усі ми розуміємо, наскільки важливо отримувати неупереджену, об’єктивну інформацію з тимчасово окупованого півострова. І часто для правозахисників чи не єдиним джерелом інформації про утиски прав людини, про обшуки і переслідування стають саме громадянські журналісти. При цьому слід зауважити, що всі відомості ми отримуємо дуже оперативно і повно.
Нині Російська Федерація практично ізолювала Крим від усього світу. На півострів не мають доступу ні місія ООН з прав людини, ні моніторингова місія ОБСЄ, вже багато років не може в’їхати до Криму комісар Ради Європи з прав людини, на тій території не працюють жодні конвенційні моніторингові механізми міжнародних органів.
У такій ситуації є важлива символічна складова в роботі громадянських журналістів: їхня роль зводиться не тільки до інформації про те що відбувається в окупованому Криму, вони не просто розказують про ненасильницьку боротьбу за захист прав і свобод. Громадянські журналісти демонструють маніфестацію позиції, що в тотальній ізоляції особливо важливо.
Не так давно я перечитувала книгу Ане Аренд «Суд над Ейхманом». Авторка намагалися з’ясувати для себе: а як так сталося, що ціле німецьке суспільство втратило здатність розрізняти, де є добро, а де – зло. І відповідь на це запитання отримали устами фашистського злочинця Ейхмана, який казав: «Так могло статися тому, що ніхто ніколи не виступав проти».
В авторитарних країнах інформація незалежних ЗМІ, можливо, не може змінити суспільну думку, не може вплинути на здійснення авторитарним урядом своєї політики. Але інформація медіа тримає дуже важливий моральний камертон і не дозволяє людям скотитися до рівня худоби, перестати розрізняти, де є добро, а де – зло.
Сьогодні перед партнерством журналістів і правозахисників постає дуже непросте завдання – захистити від переслідування своїх колег у тимчасово окупованому Криму або, як мінімум, зробити їхню ненасильницьку боротьбу за захист прав і свобод, за свободу слова видимою. У світі, де міжнародні механізми захисту прав людини не працюють уже вісім років, зробити це дуже складно.
І щоб дати відповідь на ці виклики, ми маємо будувати системи і креативні механізми. Наприклад, суд над фрілансером Крим.Реаліі Владиславом Єсипенком відбувався в липні 2021 року. Силовики розраховували, що літо – мертвий політичний сезон, і мало хто звертатиме увагу на процес судилища. Допомогла не замовчати судовий процес наша солідарність.
Центр громадянських свобод у рамках кампанії PrisonersVoice звернувся до журналістської спільноти з пропозицією, щоб кожен день журналіст писав про цю справу. Відгукнулися більше ста українських і закордонних журналістів з різних видань, фрілансерів. Не обмежившись місяцями літа, ми продовжили цю акцію, ще й до осені.
Цей приклад засвідчує, що ми маємо більше використовувати спільні партнерські формати для координації, для спільної роботи із міжнародними журналістськими організаціями, щоб перевести їх із режиму реакції на подію в проєктивне вироблення політики алгоритмів.
Сьогодні, коли Україна стоїть перед реальною загрозою нового російського вторгнення, я дуже гостро відчуваю тиск часу. Ми не знаємо, коли може відбутися нове вторгнення, що може перекрити всі наші довготривалі плани і пріоритети у справі захисту прав і свобод на окупованих територіях Криму і Донбасу. Цей час треба використовувати якомога ефективніше, і Центр громадянських свобод декларує, що він готовий зайти в це поле і разом із журналістською спільнотою активно грати на досягнення спільної мети.
Нагадаємо, що за участі відомих громадські діячів, правозахисників і журналістів Національна спілка журналістів України провела круглий стіл на тему: «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?». У ході дискусії виступили голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат кількох скликань Рефат Чубаров, голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, голова Правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, координатор «Платформи звільнення політв’язнів» Ігор Гриб, голова Правління ГО «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» Наталія Гуменюк, виконавча директорка Українського ПЕН-центру Тетяна Терен, голова Правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» Ескендер Берієв, головний редактор сайту судової журналістики «Ґрати»; Антон Наумлюк, ведуча Першого кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова.
Також під час цього заходу НСЖУ презентувала «Рекомендації для журналістів «У фокусі – КРИМ» за підсумками спеціального онлайнового курсу для українських медійників. Авторами Рекомендацій є відомі журналісти, активісти НСЖУ Ліна Кущ та Микола Семена.
