Одного з журналістів видання «Poltava.to» мобілізували на початку січня, і невеличка редакція зіткнулася зі складною ситуацією. Колега вів популярний телеграм-канал з 25 тисячами підписників, тож на інших співробітників раптом ліг додатковий тягар. Але редакція встигла підготуватися…
– У зв’язку з цим дуже доречним стало те, що ми в рамках проєкту НСЖУ та Ukrainian Media Fund Nordic «Твоя аудиторія – твоя сила» вирішили створити бот-модератор, – розповідає Едуард Ткаченко, технічний директор «Poltava.to». – Ми підключили його до каналу колеги, хоча і не планували цього раніше – і принаймні за модерацію коментарів там ми тепер не хвилюємося.
Це лише один із прикладів того, як українським медіа допомагає під час війни не просто вижити, а й розвиватися, знаходити нові способи взаємодії з читачами та реально впливати на життя громад проєкт «Твоя аудиторія – твоя сила». Участь у проєкті беруть 16 редакцій українських місцевих медіа.
Задум проєкту – посилити взаємодію локальних медіа з їхніми читачами. У середині січня 2026 року було проведено проміжний моніторинг стану виконання проєктів редакціями-учасниками.
– Абсолютна більшість медіа – учасників демонструє стабільний прогрес у реалізації своїх проєктів, – зазначає координаторка проєктів НСЖУ Ірина Хроменко. – Дванадцять редакцій із шістнадцяти перебувають в активній фазі реалізації, виконавши від чверті до половини запланованих завдань.
Усі 16 редакцій повідомляють про зростання активності аудиторії – від помірного до значного. Жодна редакція не зафіксувала зниження взаємодії з читачами, що є надзвичайно позитивним сигналом у складних умовах воєнного часу.
Штучний інтелект проти спаму: досвід Poltava.to
Видання «Poltava.to», яке розвиває Едуард Ткаченко, реалізував один з найбільш технологічно складних проєктів у програмі – створення ШІ-модератора для телеграм-каналів. Для видання, яке працює вже 16 років і має дуже активну спільноту, проблема спаму стала критичною.
– У нас ще з початку повномасштабної війни був простенький бот, який ми використовували для протидії спаму. Але він вже не справлявся, – розповідає Едуард. – Було дуже багато хибних спрацювань. І ми вирішили спробувати підключити до цієї роботи штучний інтелект.
Результати перевершили очікування. Створений телеграм-бот для автоматичної модерації коментарів у двох телеграм-каналах видання щодня видаляє близько 50 спамерів та до сотні спам-коментарів. Система класифікує типи спаму та застосовує алгоритм з семи кроків – від виявлення найпростішого спаму до складного, коли ворожі “розумні” боти імітують реальних користувачів та масово поширюють у коментарях до новин проросійські наративи.

– З початку місяця він опрацював понад 20 тисяч коментарів від понад 3 тисяч користувачів. При цьому автоматично видалив більше 1000 коментарів і забанив понад 1100 спамерів, – ділиться Едуард статистикою.
Особливо важливим є показник точності роботи системи: 99,7%.
– Це навіть більше, ніж ми очікували, – зізнається технічний директор. – За допомогою бота ми практично повністю розв’язали проблему спаму у наших телеграм-чатах і щонайменше на 95 відсотків зменшили навантаження адмінів і модераторів спільнот.
Це особливо актуально в контексті мобілізації.
– Брак людей змушує шукати шляхи підвищення ефективності тих працівників, які залишилися. Раніше модерацію коментарів колеги суміщали зі своєю основною роботою та займалися цим в умовно вільний час. Те, що ми зараз змогли автоматизувати цей процес, дуже сильно допомагає тим людям, які залишилися працювати в редакції, і вони можуть більше часу витрачати на свою роботу як журналістів, – каже технічний директор видання.
Для Едуарда та його команди це перший досвід участі в проєктах НСЖУ, але точно не останній.
Перший раз у проєкті НСЖУ: нові учасники про свій досвід
Видання з Хмельниччини «Городок.City», яке очолює Наталія Попович, так само, як і «Poltava.to», бере участь у проєкті Спілки вперше. «Городок.City» створює телеграм-чатбот для взаємодії з аудиторією. Це також стало відповіддю на нагальну потребу.
– Про створення чатботу ми в редакції говорили вже, напевно, пів року, тому що ми – мультимедійне медіа, яке має багато платформ у різних соцмережах. Але у нас зараз кадрова криза, – розповідає Наталія. – Торік четверо наших працівників виїхали за кордон, одного мобілізували. І ми розуміли, що фізично не можемо впоратися з навантаженням для комунікації з аудиторією.
Проєкт НСЖУ та UMFN став тією можливістю, якої редакція чекала.
– Ми зрозуміли, що це відповідає нашій меті, нашим планам, нашим бажанням. Коли дізналися, що нас обрали, ми, відверто скажу, дуже зраділи, – каже Наталія Попович.
Бот уже запущений у публічне використання в тестовому режимі, редакція завершила проєктування структури та логіки роботи.
– Станом на зараз є повністю тестовий режим, розроблені меню, структура, кнопки. Ми вже з нетерпінням чекаємо того моменту, коли вдасться нарешті його запустити для широкої аудиторії, – каже редакторка.

Особливо Наталія відзначає підхід ментора проєкту Андрія Яніцького.
– В Україні багато класних професіоналів, але буває по-різному. По-різному вони підходять до співпраці з медіа, особливо з локальними. А тут пан Андрій виявився настільки людяним, настільки намагається допомогти, вникає в нашу ситуацію і ставить себе на наше місце, що я, відверто кажучи, приємно здивована, – каже Наталія Попович.
Вероніка Полякова, керівниця одеського медіа «Море Людей» також вперше співпрацює зі Спілкою. За місяць участі в грантовій програмі команда здійснила перезапуск свого телеграм-каналу, і результати не забарилися.
– Канал продемонстрував стабільне органічне зростання — аудиторія збільшилася на 82 підписники, – розповідає Вероніка.
Менторська підтримка виявилася надзвичайно цінною.
– Під час роботи з Андрієм Яніцьким я записала 28 порад і способів, як апгрейднути телеграм-канал. Ми поступово почали це робити: наприклад, стали готували лайфстайл-контент – відео, фоторепортажі, а не тільки фокусуватися на новинах. Також запустили формат щотижневої підбірки цікавих новин.

Для молодої редакторки Ольги Данилюк з «Волинської газети» (Луцьк) участь у проєкті НСЖУ теж стала першим досвідом. Її батько керував газетою, але зараз воює, і Ольга виконує обов’язки головного редактора.
– Дуже малими силами намагаємося розвивати медіа в дуже конкурентному середовищі, – каже Ольга.
«Волинська газета» досі трансформується з паперової в цифрову, і виданню були потрібні базові поради щодо розвитку цифрового напрямку та соцмереж. Попри те, що редакція тільки розпочала реалізацію проєкту, перші результати вже помітні.
– Найяскравіші результати, які ми вже бачимо, – це налагодження внутрішніх процесів і стабілізація роботи команди, а також наша аудиторія «прокинулася», більше коментує наші інші матеріали та дописи, йде на діалог, – наголошує Ольга Данилюк.
Ментор як лікар-терапевт
Андрій Яніцький, ментор проєкту, уже провів консультації з більшістю редакцій. Свою роль він порівнює з роботою лікаря-терапевта.
– Я діагностую проблеми редакції і спрямовую редакцію «до вузького фахівця», – пояснює Андрій. – Або, бувають такі випадки, що редакція знає, що вона робить, і все плюс-мінус у неї виходить, і якихось додаткових порад не потребує, але зайвий раз хоче переконатися, що рухається в правильному напрямку.
Розмови з редакціями тривають від 30 до 60 хвилин і охоплюють не лише безпосередньо проєкти, а й інші аспекти роботи медіа.

– Редакція, приміром, подавала заявку, що вона буде розвивати телеграм-канал або запускати новий чат-бот або розвивати відео. Але в кожної редакції є ще багато запитань і запитів, які стосуються не тільки контенту, а й організаційної структури, розповсюдження, пошуку кадрів, нових джерел фінансування, – ділиться досвідом Андрій Яніцький.
Ментор розповідає про напрацювання інших колег, радить, кому з ким варто поспілкуватися глибше.
– Таким чином між редакціями відбувається транзит, трансфер досвіду, – каже експерт.
Серед проєктів, які найбільше вразили ментора, він називає видання «На межі» з Ямполя Сумської області, яке створює спільноту прихильників медіа.
– Як досліднику спільнот, мені це дуже імпонує. Хоча йдеться поки що про невелику кількість людей, але це крок, як на мене, в правильному напрямку, тому що це і додаткове джерело фінансування для медіа, і додаткове джерело довіри і захисту репутації медіа, – зазначає пан Андрій.
Шістнадцять історій успіху
Проєкт демонструє, що медіа не просто інформують, а реально допомагають вирішувати проблеми. Leopolis.news через свій «Громадський медійний патруль Львова» вже досяг вимірюваних результатів. За результатами публікацій скасовано кілька сумнівних тендерів, оскаржено управлінські рішення органів влади. Цикл публікацій навіть призупинив будівництво об’єкта, що міг негативно вплинути на спадщину ЮНЕСКО.
«Буковинська Хвиля» у рамках проєкту «Мобільна студія змін» виїжджає безпосередньо в громади і вже порушила на обласному рівні питання фінансування ремонту харчоблоку в місцевій школі та ремонту укриття в межах Веренчанської громади.
Закарпатське видання PMG.ua демонструє вражаючі цифри зростання аудиторії телеграм-каналу: з 15 тисяч на момент подачі заявки до 16 833 станом на 15 січня.
– Ми планували, що до 15 лютого аудиторія складатиме 17 250, але зважаючи на динаміку, яку ми набрали, сподіваємось, що показник буде ще кращим, – зазначають у редакції.
Виклики воєнного часу

Попри успіхи, редакції стикаються з об’єктивними викликами. Найпоширенішою проблемою є брак людських ресурсів через мобілізацію та виїзд співробітників. Технічні проблеми, пов’язані з електропостачанням, також створюють значні труднощі.
– У нас наразі виникають досить значні труднощі з електропостачанням. Оскільки редактори працюють дистанційно з різних точок, ми спробували забезпечити їх EcoFlow, які отримали в рамках різних проєктів. На жаль, забезпечити усіх не вдалось, – повідомляє керівник PMG.ua Іван Гарагонич, додаючи водночас, – Нам дуже допомогли зарядні станції, які отримали від НСЖУ та інших донорів.
Андрій Яніцький особливо відзначає складність ситуації в прифронтових зонах.
– Деякі редакції працюють прямо під обстрілами, і там складно щось радити щодо монетизації, тому що і рекламної сфери там немає, і з розповсюдженням складно, і просто небезпечно, особливо якщо це друковане видання, – каже ментор. – Приміром, коли ми говоримо про газету «Південна Зоря» з Нікополя, то тут ідеться скоріше не про стратегію розвитку, а про стратегію виживання…

Що далі? На наступному етапі проєкту планується організувати онлайн-сесію з обміну досвідом між редакціями-учасницями, продовжити менторську підтримку, надати додаткову навчальну підтримку редакціям.
– Загальна оцінка стану реалізації проєкту на проміжному етапі є позитивною, – зазначає Ірина Хроменко. – Медіа – учасники демонструють відданість своїм громадам, креативність у пошуку нових форматів взаємодії з аудиторією та здатність досягати конкретних результатів навіть у складних умовах війни.
Проєкт «Твоя аудиторія – твоя сила» доводить: навіть у найскладніших умовах війни українські локальні медіа не просто виживають – вони розвиваються, знаходять інноваційні рішення і залишаються життєво важливою частиною своїх громад.
– Такі проєкти підтримки локальних медіа можливі завдяки плідній співпраці з Ukrainian Media Fund Nordic, – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко. – І ми вдячні за цю партнерську роботу. Важливо розуміти: це не лише фінансова підтримка редакцій – це інвестиція в розвиток локальних медіа, у їхню спроможність бути ближче до своїх громад, розуміти їхні потреби та ефективно на них реагувати. Коли редакція отримує не просто гроші, а й менторську підтримку, можливість навчатися, обмінюватися досвідом – це створює довгостроковий ефект. Ми бачимо, як медіа впроваджують інноваційні рішення, автоматизують процеси, знаходять нові формати взаємодії з аудиторією. І найголовніше – вони реально змінюють життя своїх громад на краще, навіть в умовах війни. Саме такі проєкти допомагають українській журналістиці не просто вижити, а стати сильнішою.
Інформаційна служба НСЖУ

























Дискусія з цього приводу: