«У разі ядерної атаки немає переможців чи переможених. Всі програють. Світ має підтримувати Україну». Ці слова сказав Шігеміцу Танака – співголова японської організації Nihon Hidankyo, яка у 2024 році отримала Нобелівську премію миру за боротьбу проти ядерної зброї.
У Нагасакі, українські журналісти – представники Національної спілки журналістів України мали честь виступити перед японською аудиторією разом із хібакуся (людиною, яка пережила атомне бомбардування) Шігеміцу Танакою.
– Я був чотирирічним хлопчиком, коли побачив сліпуче біле світло. Ми жили за шість кілометрів від епіцентру. Мої батьки і брат загинули від раку у наступні роки. Я досі почуваюся винним і боюся… – розповів пан Танака.
Це була символічна зустріч – свідки трагедії 1945 року і журналісти з України, країни, яка сьогодні потерпає від російських воєнних злочинів.
– Ми показали японцям фото з фронту та з прифронтових територій і Києва, зруйнованих домівок після авіаударів, людей, які живуть під постійною загрозою, – розповів голова НСЖУ Сергій Томіленко, який очолює делегацію. – Ми в Україні не знаємо, коли прилетить нова російська ракета і зруйнує наш день. Але журналісти мусять свідчити правду, навіть у бронежилетах і шоломах.
Світлана Карпенко, редакторка прифронтової газети «Трудова слава» з Оріхова, поділилася досвідом маленької редакції, яка залишається чи не єдиним джерелом новин для прифронтової громади. Вона розповіла, як відвідини музею атомного бомбардування у Нагасакі показали: важливо писати не лише про масштаби руйнувань, а й про долі конкретних людей. Представники НСЖУ також показали документальну стрічку, зняту Спілкою, «Сторінки надії» – про оріхівську газету та про важливість загалом прифронтових українських газет.
Журналістка із Запоріжжя Ольга Вакало засвідчила страшні факти про російську окупацію Запорізької АЕС, яку окупанти перетворили у військову базу, легковажачи безпекою всього людства.
Українські журналісти подарували пану Танакі браслет у кольорах українського прапора – символ дружби та спільної боротьби за мир.
Україна сьогодні живе під загрозою ядерної катастрофи – окупованої росіянами Запорізької АЕС. Це не лише українська проблема, а глобальна небезпека для всієї цивілізації. Тому діалог між українськими журналістами та японською спільнотою хібакуся має особливе значення.
НСЖУ вдячна організації «Green Coop» та фонду майбутніх поколінь за організацію зустрічі та багаторічну підтримку українських журналістів. Близько сотні японців прийшли почути правду з України – і це ще один міст дружби між нашими народами.
Організація «Nihon Hidankyo» (Японська конфедерація організацій постраждалих від атомних і водневих бомб) отримала Нобелівську премію миру 2024 року. Формулювання Нобелівського комітету: «За зусилля задля досягнення світу без ядерної зброї та за демонстрацію через свідчення очевидців, що ядерну зброю ніколи більше не можна використовувати».
Ця багаторічна боротьба проти ядерної зброї втілюється у публічних свідченнях хібакуся, просвітницькій роботі з молоддю, міжнародній адвокації за підписання та імплементацію Договору про заборону ядерної зброї (TPNW), нагадуванні світові, що трагедія 1945 року може повторитися в ще страшніших масштабах.
Разом ми говоримо світові: «Ядерної трагедії не повинно повторитися!»
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: