Стрім – це реаліті шоу без сценариста, – репортерка Власта Лазур

До стріму потрібно готуватися, хоч це й, здавалося б, не завжди можливо, зважаючи, що під час стріму часто треба діяти експромтом. Водночас, якщо ви знаєте принципи журналістики, етичні стандарти, перебуваєте «у темі», то ваш стрім завжди буде набагато якіснішим. Про репортерську роботу та стандарти журналістики в часи цифрових медіа розповідала політична журналістка української служби Радіо Свобода Власта Лазур.

Власта ділилася з колегами досвідом у рамках міжнародного семінару, організованому НСЖУ, що проходив 24 листопада. Її майстер-клас відбувся з одночасною трансляцією на сторінці НСЖУ у фейсбуці. Навчальна ініціатива для українських журналістів організована у співдружності Національної спілки журналістів України та Спілки журналістів Литви за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Тисячі глядачів спостерігають за стрімами Власти на Радіо Свобода з різних масових політичних заходів, з кулуарів Верховної Ради та інших подій.

– Одразу скажу, що говоритиму в основному про стрім в прямому ефірі. Бо якщо ми говоритимемо про класичний репортаж для телевізора чи ютуба (вже немає різниці, куди ви його публікуєте в сучасних умовах), то тут все зрозуміло: ви спочатку напишете  репортаж, потім редактор його вичитає. Якщо ж бракує якоїсь зі сторін, то ви допишете її вже після події. Таке теж буває. Коли ж ідеться про прямий ефір, маємо дещо інші умови, – розповідає Власта Лазур.

Водночас, вона наголошує: стрім – ідеальний формат для інтерактиву з аудиторією. На телебаченні прямий ефір майже не передбачає такої миттєвої комунікації між глядачем та ведучим, як в інтернеті.  

– Дискутуйте зі своїми глядачами, спростовуйте їхні  фейки, інформуйте їх персонально, – радить Власта Лазур.

 «Якщо ви досі не стрімите, тоді ми йдемо до вас»

Стрімінг – це онлайн-трансляція чого завгодно – від приготування борщу на власній кухні до інавгурації президента та спортивних ігор. Спортивні змагання, до речі, на класичному телебаченні, завжди транслювалися наживо. Зараз стрім став складовою журналістики, не лише спортивної, а й політичної тощо. І тут найцікавіше – журналіст транслює подію, кінець якої достеменно не знає ніхто. Та й загалом, що відбудеться наступної хвилини,  не знає ніхто.

– Це таке собі реаліті-шоу, де немає сценариста. І робота в форматі стрімінгу ставить до журналіста набагато більше вимог, аніж до класичного репортажу. Чому? Бо тут подача має бути легкою, немов ви блогер. Водночас, ви несете повну відповідальність за усе, що лунає під час вашого ефіру. А я повторюся, що ми не знаємо, що за хвилину скаже спікер, виступаючий чи мітингуючий… Пригадується літак з Китаю, який мав прибути в Нові Санжари. І журналістка, ведучи стрім, запитала в чоловіка, хто розбив машину, яка була у кадрі. Чоловік висловився некоректно на адресу правоохоронців. Журналістка миттєво зреагувала і попросила висловлюватися коректно, пояснивши, що триває прямий ефір, – розповіла Власта Лазур. – І це, насправді, ще досить безневинний приклад, бо інколи в прямому ефірі звучать тяжчі образи, які ґрунтуються на релігійному чи національному ґрунті.

Журналістка зазначає, що під час стріму слід уважно слухати виступаючого і реагувати, бо журналіст – не ретранслятор і не підставка для мікрофону.

– Ви – провідник події і вам не достатньо просто ввімкнути камеру. Слід  розуміти, що стрімінг – це інформаційний продукт, він має бути збалансованим, як і будь-який репортаж чи стаття. В стрімі не має бути мови ненависті. Якщо радикальний спікер в ефірі закликає вішати чи вбивати когось, то не вступайте з ним у полеміку. Можна сказати: «Вибачте, ми перебиваємо розмову, бо не терпимо мову ненависті і ворожнечі!» та йдете далі, – каже Власта Лазур.

«До стріму треба готуватися»

Якщо ви йдете на подію, то маєте вивчати тему, вважає Власта Лазур.

– Якщо є позиція «А», то має бути  позиці «Б». Коли ви йдете на подію, маєте приблизно розуміти, якої риторики  слід чекати від позиції «А» і про що приблизно говоритиме  позиція «Б». Наприклад, коли ви йдете на мітинг антивакцинаторів, то більш-менш уявляєте собі їхню риторику. Будьте завжди напоготові озвучити контраргументи на аргументи героїв вашого репортажу у прямому ефірі. Можна навіть приготувати собі в телефоні так звані шпаргалки – приблизні тези, які вам можуть знадобитися і в підходящий момент озвучте їх. Це гарне рішення, якщо сумніваєтеся у своїй пам’яті, чи не надто глибоко в темі, – каже Власта Лазур.

Водночас, бувають моменти, коли журналіст має замінити колегу і їде непідготовленим на подію, або подія розвивається швидше, ніж він це стрімить, наприклад, під судом (журналіст стрімить під будівлею, а всередині в цей час, озвучується рішення по справі). Тоді, за словами журналістки, редактор з редакції має допомагати журналісту і надіслати йому повідомлення з новинами, які з’являються в ЗМІ і є дотичними до теми. У якості приклада, можна згадати акції протесту за участю друзів та прихильників активіста Сергія Стерненка.

– І ви повинні просто в ефірі зачитати новину: «Дорогі глядачі, щойно вийшов такий-то прокурор і зачитав те-то і те-то щодо справи Стерненка». Також завжди думайте про баланс. Можливо, згадати, що раніше казали Аваков чи Геращенко по справі Сергія Стерненка. Адже на акціях, як правило, присутня одна сторона. Якщо це протести і люди висловлюють лише одну позицію, ви маєте нагадувати позицію опонентів з цього приводу, наводити передісторію конфлікту. А от коли краще збалансовувати: під час промови спікера чи після? Тут варто дивитися по ситуації. Можливо, після виступу спікера, але інколи бувають такі ситуації, що краще перебити спікера і нагадати позицію опонентів, – зауважує Власта Лазур.

Тут вона нагадала протести проти влади, де часто звучали слова на підтримку опозиції і так сталося, що саме Власті довелося найчастіше нагадувати позицію діючої влади. Адже вона перебувала в середовищі людей, налаштованих проти дій влади, водночас, правило збалансованості передбачає, що слід подавати й іншу точку зору. Якби вона працювала для телевізійного сюжету, то після акції мала б знайти представника влади і запитати й його позицію щодо, наприклад податків абощо (залежно від того, який мітинг, яка тематика). Але оскільки під час стріму можливості йти і гукати спікера, який би подав іншу точку зору неможливо, то вона сама нагадувала позицію влади по тих же податках (знову ж, податки це для прикладу, але так само може бути мітинг щодо вакцинації, щодо реформ правоохоронної системи тощо).

– Приклад: марш «ні капітуляції» – тут була присутня велика концентрація виборців Петра Порошенка. І тому доводилося повторювати самому позицію влади, при цьому ми не повинні бути адвокатами влади, просто так чи інакше, треба нагадувати позицію іншої сторони. Якщо ви цього не будете робити, то надасте майданчик лише одній стороні і це буде стрім з виключно одними меседжами. Це буде не журналістика, – наголошує Власта.

 «Тези, які вас рятують!»

Стрімінг – завжди неочікувано і непередбачувано. Тож потрібно бути готовим до того, що у вас в кадрі з’явиться хтось, хто може мати висловлювання, які є неприпустимими.

– Якщо мова про заклики до повалення влади, то тут можна сказати, що ми (назва медіа) не підтримуємо закликів до насильницької зміни влади. Якщо лунають заклики до розправи, теж можна сказати, що ваше медіа не підтримує заклики до насильницьких дій. Якщо мова про висловлювання, які принижують честь і гідність людини, то окрім вище сказаного, можна додати, що такі висловлювання ще й суперечать українським законам. Якщо ж звучить нецензурна лайка, слід перепросити в ефірі у глядачів і сказати, що все відбувається в прямому ефірі, тож ми, на жаль, не можемо уникнути таких ситуацій, – дає поради Власта. – І менше кажіть «ми». Вживайте таки назву медіа, щоб всі розуміли, про яке ЗМІ йдеться.

Для прикладу вона пригадує випадок, коли комісія з журналістської етики засудила Євгена Кисельова та канал Прямий за расистські висловлювання гостя, який прийшов на інтерв’ю.

– Будьте певні, хтось обов’язково помітить некоректне висловлювання, яке прозвучало і поскаржиться, тому вам треба мати пам’ятку, як діяти при різких висловлюваннях з боку спікерів, – сказала журналістка.

Тож попри те. Що ви в душі може й стрімер, та певні навички і вміння треба таки мати.

– Харизма, стресостійкість, навички спікера, навички імпровізації, готовність багато разів помилятися, спотикатися. Якщо щось не маєте, потурбуйтеся про це. Я навіть думала відвідувати уроки акторської майстерності. Навіть якщо ви працювали на телебаченні (я працювала), то потім не дивуйтеся, що виходите в стрім і не можете зв’язати двох слів. Мені в коментарях писали, щоб редакція замінила ведучу. Все ж досвід набувся. Можна переглядати свої стріми. Я наприклад, зверталася до своєї університетської викладачки з режисури за консультаціями.

«Спеціалізація важлива!»

– Ми звикли, що телебачення в прямому ефірі показувало бокс та футбол. Тепер, завдяки розвитку стірмінгу кожен ваш ефір це, по суті той самий футбольний матч. Зверніть увагу як працює футбольний коментатор: він знає імена всіх футболістів, кількість їхніх голів, клуби, за які вони грали. Оберіть спеціалізацію у журналістиці і будьте тим самим футбольним коментатором. Я, наприклад, здебільшого висвітлюю політику. Я відкриваю сайт Верховної Ради України, вчу імена і біографії депутатів, слідкує за їхніми заявами,  щоб у разі чого, без підготовки,  провести ефір на політичну тему, – сказала Власта Лазур.

Вона наголосила, що пандемія показала, що Україні  бракує журналістів, котрі спеціалізуються на медичній тематиці

– У нас, зазвичай, всі роблять все: один і той самий журналіст вранці висвітлює пожежу в лісі, а увечері може поїхати до Верховної Ради. Такий підхід не сприяє глибокому розумінню теми. Я пригадаю Марш рівності – 2021, який висвітлював журналіст Сашко Шевченко. Він знав, які закони діють  в тих чи інших країнах щодо прав ЛГБТ спільнот. Він знав, як виглядають посли цих країн в Україні. Знав, які позиції в різних політичних партій щодо ЛГБТ. Сашко був як риба у воді і провів максимально професійний стрім, Висновок: будьте  спортивним коментатором у своїй темі! – порадила журналістка Радіо Свобода.

– Це є так звана додана вартість до тієї події, яку ви стрімите. Повірте, глядач і слухач це оцінить, – каже Власта Лазур. – Якщо ж  стається так, що ви не пригадуєте ім’я відомої людини, яка з’явилася у вашому стрімі, то  перепитайте: «Нагадайте, будь ласка, як вас звати…» Це нормально, бо людина не може знати все. Я після відпустки не впізнала в парламенті Нестора Шуфрича, бо в мене поганий зір і я була без окулярів…

Насамкінець вона знов нагадала всім бути чемними, безстрашними, ставитися до всіх учасників свого репортажу з повагою, пам’ятати про суспільний інтерес.

– Пригадую, я запитувала в Миколи Тищенка, хто в нас міністр. Дехто з колег сказав, що я хайпую. Насправді, у  суспільстві були перестороги, що народні обранці голосують, не вникаючи в деталі. Тобто вони віддають виконавчу владу в країні людям, про яких нічого не знають.  тому я ставила питання про імена міністрів, показуючи таким чином, що нардеп не знає, за що і за кого  голосує. Це і був суспільний інтерес. Так само як ми можемо запитати в народного обранця, звідки гроші на куртку, бо бачимо, що вона дорога, а зарплата в її власника 30 тисяч. То звідки ж гроші? Це питання можна поставити і в обласній, і в міській раді. Головне, обґрунтувати суспільний інтерес.

Поради Власти Лазур:

Ви досі не стрімите? Тоді ми йдемо до вас!

1. Стрімінг –  онлайн трансляція чого завгодно – від видеоігр і приготування борщу на власній кухні до інавгурації президентів і спортивних поєдинків.
2. Для журналіста вести стрім з місця події означає подавати інформацію наживо в реальному часі, достеменно не знаючи, що відбудеться наступної хвилини. (реаліті шоу без сценариста)
3. Робота у форматі стрімінгу ставить до журналіста набагато більше вимог, аніж коли б цей журналіст працював в інших форматах.
4. Подача вимагає легкості, ніби ви блогер. При цьому ви несете повну відповідальність за кожне сказане вами і вашими спікерами слово.

Приклад: LIVE |  Ситуація в Нових Санжарах

Журналіст – НЕ ретранслятор стріму

1. Основне, про що треба пам’ятати журналістові під час стріму – він чи вона не ретранслятор сигналу.
2. Слухайте зміст того, що ви транслюєте. Стрім,  по суті, такий же інформаційний продукт, як і будь-який інший,  він вимагає збалансованої подачі і не терпить, зокрема, мови ненависті.  
3. До стріму треба готуватися – вивчити передісторію ситуації, позиції сторін конфлікту чи дискусії. Якщо стрім зумовлений форс-мажором, журналістові, який веде трансляцію, мають допомогти колеги, повідомляючи йому бекграунд чи апдейт ситуації доступним способом (наприклад, смсками чи повідомленнями у соцмережах).  

Радикальні і нетерпимі спікери: як діяти?

Як бути, коли спікер під час вашого стріму закликає до насильства, жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості, дискримінації?

• Якщо таке говорить учасник акції, до якого ви підійшли з проханням розказати, чому мітингує, а він у відповідь кличе ваших глядачів брати зброю до рук висловлюється проти тієї чи іншої національності або статі, відповідайте їм: вибачте, ми змушені вас перебити і завершити цю розмову. І рушайте до іншого учасника акції. Не варто вступати з ним у полеміку чи пояснювати щось. Скажіть, що ви і ваша редакція не підтримує таких закликів тощо.
• Якщо нетерпимість демонструє спікер на сцені, значить, треба включатися з коментарями, згадати перебіг акції, суть конфлікту, позиції сторін – те, що тимчасово перекриє такий спіч.

Тези, які рятують вас і вашу репутацію

1. Заклики до повалення влади: (назва медіа) не підтримує закликів до насильницької зміни влади;
2. Заклики до розправи: (назва медіа) не підтримує закликів до насильницьких дій;
3.  Антисемітські висловлювання або ті, які принижують честь і гідність людини: (назва медіа)  виступає проти міжетнічної чи міжнаціональної ворожнечі, не поділяє висловлювання, які принижують честь і гідність людини. Можна також  додати, що такі висловлювання ще й  суперечить українським законам;
4. Нецензурна лайка: попросити вибачення за те, що в eфірі прозвучала нецензурна лайка, пояснити, що все відбувається у прямому ефірі і ми, на жаль, не можемо уникнути таких ситуацій.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ВАЖЛИВА

1. Оберіть собі основну спеціалізацію і занурюйтеся в неї глибоко. Згадайте, як працює спортивний коментатор під час футбольного матчу і будьте таким коментатором у своїй темі;
2. Мета: готовність провести стрім чи ефір без підготовки або з мінімальною підготовкою. Відчуття абсолютної свободи;
3.  Якщо ви редактор, то максимально сприяйте тому, щоби у ваших журналістів була спеціалізація. Від цього виграють всі.

Будьте чемними і безстрашними

1. Поважайте всіх своїх спікерів. Навіть, якщо ви переконані, що перед вами абсолютний негідник, будьте чемними, дозвольте нехай він сам про себе розкаже.
2. Журналіст може ставити будь-які питання. Головне  – обгрунтувати суспільний  інтерес.
3. Не соромтеся визнавати, що ви не впізнаєте людину? («нагадайте, будь-ласка….»)
4. Заводьте нові знайомства і запалюйте нових зірок J

Міжнародний семінар «Стандарти журналістики в епоху цифрових медіа. Репортерська робота» став можливим за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.