Уся освіта в Данії безкоштовна, включаючи навчання у Північному журналістському центрі. Саме в цьому центрі 17 лютого пройшла панельна дискусія щодо стану сучасної журналістики.
В рамках постійної підтримки Північним журналістським центром (Nordic Journalist Center, NJC) відбувся навчальний візит українських журналістів до Данії, під час якого вони змогли обмінятися досвідом і методиками, а також отримати нове натхнення завдяки зустрічам з журналістами Данії. Український партнер у цьому проєкті – Інститут регіональної преси та інформації (IRMI Ukraine).
Керівництво освітнього закладу розповідає: колись цю школу відкрили, бо був запит суспільства, щоб журналісти мали теоретичні знання. Тут є і оплачуване від медіа стажування, щоб студенти на практиці закріплювали все, що вчать. І щоб було розуміння, що слід не лише теорію вчити, а й практикуватися. Також треба сказати, що в Данії в медіабізнес багато субсидує держава. І приватні компанії отримують державні субсидії від держави. Враховуючи, що надають допомогу всім, то це зберігає баланс, і тому є гарна журналістика.
Цікаво, що в Данії довіра до медіа – 57 відсотків. Це гарний показник, який свідчить, що вони політично незаангажовані, бо в Південній Європі загалом – тільки 12 відсотків (дані Reuters Institute за 2015-2024 рр). Але є і проблеми. Так за півтора року в Данії десь 300 робочих місць в журналістиці було втрачено. Щороку у згаданій школі випускають 200 бакалаврів. Але працює в журналістиці 40 відсотків, а інші – в різних комунікаціях. Тут кажуть, що 10 років тому професія гарно оплачувалась, а нині зарплата пішла вниз…
Після презентації роботи українських медіа, особливо з акцентом на роботу в умовах війни, сторона, яка приймала, презентувала роботу в умовах цифрової трансформації. Як данські медіа використовують штучний інтелект і як можна студентам його використовувати?
Наприклад, медіа «Slaellandske Medier» має ньюзрум в 35 містах, там розробили ШІ «Chatty». Він розшифровує інтерв’ю, робить тексти, резюме статті, про яку йдеться… Також чат може редагувати статтю, допомагає писати заголовки.
Андреас Шарнберг, доцент школи DMJX каже: журналісти створили свій ШІ, бо там нема крадіжки даних, як це може бути з іншими чатами, які працюють безкоштовно, іншими платформами. Журналісти можуть використовувати у цих чатах персональні дані, але ШІ їх не буде красти, проте розробити свій чат – це витратитися на послуги програміста… Ще завдяки ШІ журналісти працюють з архівами, коли треба щось знайти по темі. Також вони хочуть, щоб чат переводив текст в аудіо і щоб робив картинку за темою. Внизу статті вказують, що резюме статті було згенероване штучним інтелектом.
Передбачають: у майбутньому буде новий простір для ШІ. Може статися так, що штучний інтелект читатиме і озвучуватиме статю різними мовами, а якщо читач задаватиме додаткові питання по статті, штучний інтелект виконуватиме запити. Водночас це і ризики. Бо штучний інтелект може витіснити людей.
Джон Фреліх, голова DMJX, зауважує: мало хто з сотень випускників працює в класичній журналістиці, більшість йдуть в піар чи комунікації, в місцеві муніципалітети.
Зараз муніципалітет Орхуса найняв у штат 75 журналістів. Там більше журналістів, ніж у місцевій газеті. От вам і пріоритети…
Все ж, фахівці кажуть: ШІ може допомагати в повсякденній роботі. І це може бути інструмент, щоб галузь змогла вижити.
Томас Гам Нільсен працює в великому регіональному медіа «TV 2 Østjylland». Він бував в Україні, видав книгу про данця, який возить машини в Україну для допомоги ЗСУ. Написана книга тепер перекладена на українську.
«Я розробив прототип свого місцевого помічника ШІ. Завантажую туди pdf-файли і питаю, які там дані, щоб розкласти їх в табличку, я задаю формат, питаю, які заголовки можуть бути до різних блоків. Наприклад, цей раз це політичний звіт. Мені ШІ допомагає, бо я тут в регіоні працюю 7 років і знаю політичні розклади. Я не довіряю сповна чату, але він допомагає сортувати інформацію», – каже Томас.
Також він показує отримані дані, цифри, де люди покидають погані місця роботи або інша інформація: скільки неповнолітніх людей було оштрафовано за певний період. Це все також у вигляді скрину з pdf вантажиться в чат. Просять зробити таблицю в Excell, і це дає змогу швидко зробити графік. «Це приклад, коли чат стає асистентом. І ці графіки додають контексту історії», – каже Томас.
«А ось екологічні документи. Там було 89 сторінок. Я питав чат, чи бачить він історію під іншим кутом, і він дав поради. Я готував матеріал, і потім агенція, що займається навколишнім середовищем, порушила справу щодо однієї компанії, яка фігурувала в статті. Але агенція не змогла прийти до фірми і покарати її, бо є прогалини в законодавстві. На цих 90-та сторінках чат теж знайшов ці прогалини… – розповідає Томас. – Але я намагаюся, щоб чат не використовував персональну інформацію. Подаючи в чат запит, не додаю туди персональну інформацію».
До слова, у школі медіа та журналістики студентів вчать працювати і з ШІ текстовим і з ШІ візуальним. Є угода з «Microsoft», щоб особисті дані при навчанні не були вкрадені, щоб журналісти знали, як використовувати ШІ в щоденній роботі.
Назарій Вівчарик, фото надав автор
