На презентацію книги «Серед Приютненсього степу» зібралися люди, яких об’єднала спільна пам’ять і спільна надія. Її автор – журналіст, письменник, краєзнавець, член Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, багаторічний редактор газети «Голос Гуляйпілля» Іван Кушніренко. Це його чотирнадцята книга, видана автором за час повномасштабної війни.
Виїхавши з прифронтового Гуляйполя на початку війни до Запоріжжя, Іван Кушніренко активно працює в клубі редакторів місцевих медіа, який діє в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ. З відновленням виходу рідної газети – готує цикли нарисів про воїнів-земляків ЗСУ та про захисників Гуляйполя – бійців Івано-Франківської бойової бригади.
– Нове видання зберігає долі населених пунктів Приютненського старостинського округу Малинівської громади Пологівського району. У ньому – живий голос степу, що пам’ятає перші хати й перші колоски, радість праці й гіркоту втрат. Село Приютне – колись затишне, доглянуте, розташоване на межі Запорізької та Донецької областей. Нині воно – рана на тілі степу. Руїни замість хат, тиша замість дитячого сміху. З приходом окупантів люди змушені були поспіхом залишати рідні домівки. Більшість знайшла прихисток у Запоріжжі. І саме з їхніх спогадів, із розповідей приютненців про свою малу батьківщину і народилася ця книга – як спосіб повернутися додому хоча б словом, – розповідає про свій втілений творчий задум журналіст і письменник.
На презентацію його нової книги окрім колег-журналістів та письменників прийшли й члени Приютненської громади. В залі не було байдужих. Лунали щемні історії про перші дні війни, про мужніх захисників-земляків. І коли згадували тих, хто загинув, зал підводився у хвилині мовчання – тиша звучала голосніше за слова. Виступали герої книги – Жанна Сафронова, чиї два сини нині на фронті, вчителька-пенсіонерка Валентина Боярчук, син якої також боронить Україну. До зустрічі долучилися через відеозв’язок військовий ЗСУ Юрій Устименко, землячка Надія Косаренко, яка втратила на війні сина й двоюрідного брата та інші. У кожному слові – любов до села, що живе в серці, навіть коли його стерто з мапи.
Своїми враженнями поділилася і учасниця презентації, колега-журналістка газети «Голос Гуляйпілля» Тамара Борт, яка віддала рідному виданню не один рік, і зараз готує матеріали для рідної прифронтової газети.
– Книга «Серед Приютненського степу» – це більше, ніж краєзнавче видання. Це пам’ять, яка не може зникнути. Це любов, сильніша за війну. Це голос людей, які вірять, що настане день – і степ знову почує дитячий сміх, а над відбудованими хатами розквітне червона рута, – сказала вона.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Тамара Дорогобід, світлини Віри Юрик
Дискусія з цього приводу: