Впроваджена менеджментом Національної суспільної телерадіокомпанії «Концепція розвитку регіонального мовлення на 2020–2021 роки» передбачає істотне скорочення власного виробництва регіонального контенту і замість посилення інформаційної потужності й конкурентоспроможності держави та суспільства в регіонах робить місцевого Суспільного мовника ледь помітним у локальному медійному просторі. В ефірах локальних регіональних мовників здебільшого відбувається ретрансляція столичних теле- та радіопрограм, а громади позбавлені можливості дивитися і слухати у повному обсязі саме місцеві новини й передачі. Про це йдеться у зверненні, прийнятому на засіданні Секретаріату Національної спілки журналістів України, яке відбулося в онлайн-форматі у вівторок, 16 березня.
Загрозливою для регіонів є кадрова політика, зазначається у зверненні. Журналістам регіональних філій Суспільного з 15.02.2021 року змінили найменування творчих посад на технічні з найнижчим рівнем кваліфікації – оброблювач інформаційного матеріалу, кваліфікаційні вимоги яких не потребують вищої освіти. Національна спілка журналістів України сподівається, що новий склад Наглядової ради і новообраний менеджмент АТ «НСТУ» спільними зусиллями із залученням усіх зацікавлених сторін напрацюють і ухвалять нову Концепцію регіонального суспільного мовлення, яка сприятиме його розвитку, а не згортанню.
Звернення схвалене на засіданні Секретаріату НСЖУ, участь в якому взяли голова НСЖУ Сергій Томіленко, Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, Секретарі Спілки журналістів – Олександр Бриж, Віктор Весілик, Гліб Головченко, Віталій Голубєв, Костянтин Григоренко, Людмила Долженко, Валентина Душок, Денис Іванеско, Ольга Куліш, Сергій Лямець, Сергій Шевченко, Зоя Шарикова.
Звернення
Секретаріату Національної спілки журналістів України до новообраної Наглядової ради UA:Суспільне мовлення та до кандидатів на посаду голови Правління АТ «НСТУ»
Регіональне суспільне мовлення потребує посилення, а не згортання
Україна потребує якісного суспільного мовлення. Його важлива складова частина – повноцінне регіональне мовлення. Територіальні громади мають право бачити й чути в регіональних ефірах лідерів громадської думки, місцевих політиків, громадських діячів, істориків, краєзнавців, письменників, митців, які висловлюють свою позицію з актуальних питань.
Однак упроваджена менеджментом Національної суспільної телерадіокомпанії «Концепція розвитку регіонального мовлення на 2020–2021 роки» передбачає істотне скорочення власного виробництва регіонального контенту і замість посилення інформаційної потужності й конкурентоспроможності держави та суспільства в регіонах робить місцевого Суспільного мовника ледь помітним у локальному медійному просторі.
Створені трудовими колективами регіональних підрозділів ПАТ «НСТУ» протягом січня 2020 року комітети захисту Суспільного намагалися пояснити членам правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, першому складу Наглядової ради загрози такого скорочення в регіонах. А особливо у прифронтових, де Суспільне залишається єдиним україномовним медіаресурсом, якість мовлення якого відповідає журналістським стандартам і взятим перед платниками податків України та ЄС зобов’язанням.
Ані січневі збори трудових колективів філій, ані численні листи, ані проведені 25.02.2020 у дев’яти обласних центрах попереджувальні акції протесту «Інформаційна година» (а саме стільки часу – одну годину на добу і тільки в будні – нова Концепція залишає місцевому Суспільному мовнику для презентації у телепросторі всього суспільно-політичного і культурно-просвітницького розмаїття регіону) не змінили планів правління.
Проігнорували й вимогу зустрітися з головами комітетів. Натомість 13.03.2020 за їхньої присутності відбулося «обговорення впровадження» цього документа, яке вкотре засвідчило свідоме прагнення керівництва Суспільного істотно скоротити повноцінне інформування в регіонах та позбавити місцеву громаду можливості за посередництва Суспільного мовника контролювати місцеву владу, впливати на суспільно-політичні процеси в регіонах та отримувати актуальну місцеву інформацію у гарантованому державою достатньому обсязі.
Впровадження Концепції у першій половині 2020 року «призупинила» пандемія. Надзвичайна ситуація підтвердила необхідність збільшення обсягу місцевого контенту, виробленого (за кошти платників податків) із дотриманням стандартів якості. Регіональний суспільний мовник максимально чітко й оперативно інформує жителів про ситуацію в їхніх областях. Але вже з вересня 2020 року Концепцію впроваджують у регіонах і помітно зменшено обсяги місцевого теле- та радіомовлення.
Свідоме зменшення інформаційних потужностей Суспільного на місцях, там, де інформаційні атаки найпідступніші, щонайменше помилкове за умов повного фінансування НСТУ з державного бюджету 2021 року.
Продовження політики кадрового і фінансового «роздування» центру і планомірного «згортання» регіонів, яке триває впродовж трьох років, уже має невтішні як для регіонів (що втрачають вплив), так і для центру (який не набирає рейтингу) результати, засвідчені всіма вимірюваннями.
Загрозливою для регіонів є кадрова політика, впроваджена нинішнім менеджментом Суспільного. Згідно з рішенням Правління АТ «НСТУ» від 9.11.2020 ( протокол № 217), наказів АТ «НСТУ» «Про введення в дію змін до штатного розпису АТ «НСТУ» від 9.11.2020 № 621, «Про організацію заходів, пов’язаних із змінами істотних умов праці у відокремлених структурних підрозділах» від 10.11.2020 № 625, журналістам регіональних філій Суспільного з 15.02.2021 року змінили найменування творчих посад на технічні з найнижчим рівнем кваліфікації – оброблювач інформаційного матеріалу, кваліфікаційні вимоги яких не потребують вищої освіти.
Більшість журналістів регіональних філій Суспільного, які пропрацювали 10 і більше років у системі державного, а потім – суспільного мовлення, – не погодилися на нові умови праці й звільнилися з роботи. Така кадрова політика згодом може призвести до того, що в разі перегляду Концепції регіонального мовлення і збільшення обсягів мовлення (сподіваємося, що на це звернуть увагу новообраний менеджмент АТ «НСТУ» і новий склад Наглядової ради), на місцях відчуватиметься (і він уже відчувається!) «кадровий голод» через відплив фахівців, що працювали за стандартами суспільного мовлення і створювали належний медіаконтент суспільно-політичного та культурно-просвітницького напрямів. Нині ж в ефірах локальних регіональних мовників здебільшого відбувається ретрансляція столичних теле- та радіопрограм, а громади позбавлені можливості дивитися і слухати у повному обсязі саме місцеві новини й передачі.
Нагадаємо, що реагуючи на колективні звернення працівників регіональних дирекцій Суспільного мовлення, обласних рад, громадських організацій, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України 2 липня 2020 року створив робочу групу з питань функціонування регіонального інформаційного суспільного мовлення у контексті інформаційної безпеки України, яку очолила перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич. Протягом 2020 року відбулося кілька засідань робочих груп, під час яких, зокрема, розглядалися питання щодо Концепції регіонального мовлення АТ «НСТУ» в частині стратегічного планування, тематичного наповнення програм (контенту), кадрового і фінансового забезпечення. А під час засідання, яке відбулося 30 вересня 2020 року, з-поміж інших питань, члени Робочої групи ухвалили організувати комітетські слухання з питань стратегічного розвитку Суспільного мовлення в Україні в контексті забезпечення доступності інформації в регіонах, а також розробити нову Концепцію регіонального суспільного мовлення України на 2021–2025 роки й публічно обговорити це питання у фокус-групах фахівців-медійників, науковців, на Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Національна спілка журналістів України сподівається, що новий склад Наглядової ради і новообраний менеджмент АТ «НСТУ» спільними зусиллями із залученням усіх зацікавлених сторін напрацюють і ухвалять нову Концепцію регіонального суспільного мовлення, яка сприятиме його розвитку, а не згортанню.
Прийнято на засіданні Секретаріату НСЖУ 16 березня 2021 року
