В ході Всеукраїнської наради редакторів, у якій взяв участь генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський, редактори у своїх виступах порушили найнагальніші проблеми у взаєминах пошти і редакцій. Водночас вони висловлювали щире бажання знаходити взаєморозуміння і сподіваються на співпрацю. Публікуємо фрагменти виступи редакторів на Нараді, організованій Національною спілкою журналістів України.
ПРО ПЕНСІЮ НА КАРТКИ І МОБІЛЬНА ПОШТА.
Видавець газети «Сільська новина» з Троїцького, що в Луганській області, Марина ЖИВОТКОВА разом з іншими редакторами занепокоєна тим, що буде з 1 вересня, коли доставка пенсій має бути діджиталізована – проводитиметься через банківські картки.
Зокрема, вона каже:
– Це дуже вдарить і по редакціях – по доставці газет у віддалені села, куди зараз дістається лише «Укрпошта». Можливо, нам доведеться шукати якісь альтернативні шляхи? А ми розуміємо, що це дуже дорого, і тих грошей, які ми зараз сплачуємо за доставку «Укрпошті» на альтернативну доставку не вистачить. Це потягне за собою здорожчання видань, селяни не зможуть отримувати інформацію. Треба ж врахувати, що дуже багато селищ на Луганщині (особливого по межі, де йде війна) інтернету немає, єдине джерело інформації – це газета. Думаю, нам разом з «Укрпоштою» слід напрацювати стратегію спільних дій. Можливо, варто попросити у держави дотації на передплату газети, на доставку у віддалені села.
Висловлено побажання, щоб «Укрпошта» укладала з газетами угоди на висвітлення. Адже, щоб надрукувати газету, доставити її, редакція сплачує кошти. За таких умов безоплатно публікувати всі матеріали, які йдуть від пошти, надалі не виходить.
Не задовольняє Марину Животкову робота мобільної пошти на Луганщині:
– Газети часто залишають в магазині, де продавчині не відповідають за їх збереження, хто хоче, може підійти і взяти газету з прилавка..
Машина стоїть 15-20 хвилин і їде далі, бо їй треба проїхати великі відстані. А людям не вистачає часу сплатити комунальні послуги, здати і отримати кореспонденцію, заповнити передплатні абонементи. Тому, можливо, варто встановити певні передплатні дні, коли машина затримається в тому або іншому селі.
Класно, що можна провести передплату через інтернет, але далеко не всі літні люди в селах знають, як це зробити. Це роблять для них листоноші, тому листоноші дуже потрібні. Треба піднімати престиж роботи сільських листонош, які на велосипеді мають об’їхати кілька сіл і доставити туди і пенсії, і газети, і все інше.
Марина Животкова також звернулася до гендиректора «Укрпошти» з проханням організувати в прифронтові райони пільгову доставку газет, які редакції друкують власним коштом або за гроші спонсорів.
– Ці газети дуже потрібні, їх можуть читати й військові, і жителі прифронтових територій, і ті, хто приходить з непідконтрольної зараз території України. І це була б велика підтримка на інформаційному фронті, – важає видавчиня,
ГАЗЕТИ НЕ ДОВОЗЯТЬ. З ПЕРЕДПЛАТОЮ ПРОБЛЕМИ.
Надія ЗАБОКРИЦЬКА, редакторка газети «Голос Відродження» з Бродів Львівської області, дивується: представник «Укрпошти» на Всеукраїнській нараді редакторів сказав, що для листонош передбачені заохочення за передплату, а листоноші кажуть, що такого немає.
– Добре було б, якби такі заохочення були передбачені саме для наших невеличких регіональних газет, де передплата багато в чому залежить і від листонош, каже пані Надія. – Зі свого боку ми намагаємося йти назустріч, розміщуючи безкоштовно поштову рекламу і оголошення (наприклад, про вакансії листонош). Хотілося б мати і зворотний відгук, і тоді зі збільшенням передплати збільшувалися б і наші, і ваші доходи, – каже пані Надія.
Вона привертає увагу до того, що з отримуваної за передплату суми «Укрпошта» забирає більше, як 25 відсотків, а якісних поштових послуг у їхньому регіоні поки що не дочекалися. Видавчиня наводить непоодинокі приклади, коли не приходить пакет 70-100 газет і ніхто за це не бере на себе відповідальності. Доходило до того, що губили і не привозили навіть редакційну пачку газет. Зрозуміле обурення читачів, які відмовляються від передплати.
Говорила Надія Забокрицька й про проблеми передплати:
– Трапляється, приходить передплатник, наприклад, на центральне поштове відділення, а там черга, бо оператор довго не може впоратися з комп’ютером. Людей відправляють: мовляв, прийдіть, будь ласка, пізніше, передплата ж ще не закінчується. А чи прийде пенсіонерка іншим разом після такого ставлення до неї?
Є проблеми й з передплатою он лайн. Наприклад, наш співробітник передплатив он лайн нашу газету своїй бабусі. То він два місяці шукав, де та газета, і газета не приходила.
Ми готові і відкриті до співпраці. Хотілося б, щоб нас почули і робили кроки назустріч.
ПОВЕРТАЮТЬ НЕ ВСІ ПЕРЕДПЛАТНІ КОШТИ. «НОВА ПОШТА»
Видавець газети «Є» з Хмельницького Сергій ІЩУК порушив питання про те, що вже історично «Укрпошта» не повертає в повному обсязі кошти, які редакція має платити за доставку, експедування. З його точки зору, це не нормально і не цивілізовано.
– Я не знаходжу жодної галузі, де б брали кошти на рік вперед. Хотілося б, щоб кошти, які пошта бере з наших передплатників, нам поверталися стовідсотково, а ми щомісяця платити б за доставку, експедування, вручення і т.д., – каже редактор популярного на Хмельниччині видання.
Знову прозвучала претензія стосовно того, що пошта бере кошти за доставку передплатникам до двору, а часто трапляється так, що пересувні відділення доставляють газети тільки до населеного пункту. Якщо газети не доставляти до кожного двору, то варто знизити тариф за доставку.
Видавець поділився набутим досвідом:
– Ми, як і деякі інші видавці, співпрацюємо (перепрошую за рекламу) з «Новою поштою» по доставці газет між областями і між районами пакетами. При певній кількості газет це стає рентабельним. Так, у них високі тарифи, але, коли ми відправляємо певну кількість газет, доставка «Новою поштою» для нас обходиться дешевше, ніж в «Укрпошті».
Але, вважаю, що налагодити нормальне економічне партнерство з «Укрпоштою» було би найправильніше і найефективніше. Адже ми знаємо, що в «Укрпошті» є найкраща мережа покриття, ми знаємо больові точки одне одного. Значить треба сідати за стіл перемовин і домовлятися про співпрацю на паритетних засадах.
«УКРПОШТА» І РЕДАКЦІЇ ЖИВУТЬ В ОДНІЙ КРАЇНІ, АЛЕ…
Секретар НСЖУ, видавець газети «Високий Замок» Степан КУРПІЛЬ зауважує, що поштовики і видавці живуть в одній країні. Отже їх однаково стосується підвищення мінімальних зарплат, цін на енергоносії, вони мають однакові проблеми.
– З поштою ми в одному човні. У нас є взаємна зацікавленість, ми повинні підтримувати і шанувати все, що у наших взаєминах є доброго, знаходити компроміси, – зауважує пан Курпіль. – Але не завжди це вдається.
Одна з нестиковок у взаєминах між поштою і редакціями, що озвучив Степан Курпіль і яка хвилює практично всіх редакторів: чи потрібно друкувати передплатні каталоги двічі на рік, які обходяться, наприклад, «Високому замку» у 50 тисяч гривень на рік? А для тих, хто має кілька індексів видань, це досить великі кошти. Він вважає, що «Укрпошта» на каталогах просто заробляє кошти, не бажаючи шукати інших виходів (наприклад, додатки до щорічного каталогу, куди вносяться зміни). Є думка, що редакції можуть взяти друк каталогів раз на рік і за собівартістю.
Торкнувся видавець і питання передплатних акцій для малозабезпечених, пенсіонерів, для воїнів ООС, а також питань розміщення реклами:
– Пошта оголошує, що проводить спільну з видавцями акцію з передплати. Але ж вартість передплати знижує не пошта, а редакція, і, якщо акція проводиться за наш рахунок, тоді треба так і казати, що акція проводиться за рахунок видавців, і це не спільна акція.
І ще одне. У нас хороші робочі стосунки зі Львівською дирекцією «Укрпошти», все, що пошта просить надрукувати, ми друкуємо безкоштовно. На одній з нарад прозвучало, що пошта у зв’язку з тим, що передплата – наша спільна справа, то вона допоможе редакціям у переплаті безкоштовною рекламою. Але досі нічого в цей бік не зроблено.
Приміром, ми могли б розмістити свої рекламні листівки на поштових відділеннях, але не платити при цьому за це шалені гроші за шаленими розцінками. Якщо ми друкуємо безкоштовно, то треба, напевно, щоб і пошта нам йшла назустріч. А поки що на кожне таке наше прохання чуємо: «Ми не маємо права. Можна тільки за гроші. Київ запитаємо».
І на завершення – про загальну прикру тенденцію:
– Хотілось би говорити про розвиток преси. Але, на жаль, сьогодні йдеться не про розвиток, а про елементарне виживання. Від прем’єрства Арсенія Яценюка держава взагалі махнула рукою на друковані видання. І тепер ще трохи, і не буде що передплачувати, не буде що розносити. На жаль, така наша об’єктивна реальність.
ВОНИ БУЛИ ПЕРШИМИ.
Видавець газети «НК» («Наш край»), член правління Чернігівської обласної організації НСЖУ Наталя БУШАЙ має позитивні новини. Вона розповіла:
– Чернігівщина входила до пілотного проекту, з якого власне починалася реформа «Укрпошти», по нас перших ця реформа вдарила. Спочатку виникало багато незручностей, ми активно протестували проти закриття стаціонарних відділень, проти пересувних відділень, проти скорочення листонош.
Але тепер власний досвід нашої редакції свідчить, що за два роки у нас фактично зникли всі непорозуміння щодо не доставляння газет. З розмови з багатьма редакторами Чернігівщини знаю, що бувають поодинокі випадки, і вони дуже швидко вирішуються. Тобто доставка газет перестає бути проблемою.
Що для Чернігівщини є проблемою, так це те, що жителі віддалених хуторів залишаються без періодики. Хотілося б, щоб «Укрпошта» приділила більше уваги нашим місцевим виданням, щоб ми і жителі віддалених сіл не почувалися, скажімо так, винесеними за дужки.
ПРО КАТАЛОГИ і НАКАЗ «УКРПОШТИ» № 100.
Видавець одеської газети «Прес-кур’єр» Йосип БУРЧО услід за Степаном Курпілем укотре говорить:
– Немає ніякої потреби видавати передплатні каталоги двічі на рік. Я переконаний, що інформацію яку сьогодні озвучує директор Департаменту Укрпошти Сергій Гречко (мовляв, тисяча газет змінили видавничу ціну), не відповідає дійсності.
Йосип Бурчо демонструє каталог по Одеській області, що складається з восьми листків на газетному папері і куди включено 120 передплатних індексів, і стверджує, що Одеське відділення пошти одержує за цей каталог з видавців газет близько 60-65 тисяч гривень.
– При такому доході у пошти виникає бажання видавати каталог і кожного місяця. Але потреби в цьому немає! – наголошує видавець і редактор.
Він посилається на договір між «Укрпоштою» і видавцями, де зазначено, що Каталог – це просто перелік видань, складений для полегшення читачеві знайти газету, яку він хоче передплатити. І каже, що передплату взагалі-то ведуть не за паперовими, а електронними каталогами. Тому запитання: чому пошта виключає з електронної бази газети, які не заплатили за паперовий каталог?
Водночас пан Бурчо закликає взятися за принципову переробку договору про передплату:
– Цей договір написаний поштою, він переслідує суто інтереси пошти, спрямований на те, що редакції не можуть притягти до відповідальності пошту, якщо вона порушує цей договір. Є тільки одна можливість притягти поштовиків до відповідальності за порушення норм доставки – це наказ дирекції «Укрпошти» № 100 від 2015 року, що згадується в договорі. У цьому наказі зазначено, що газети в Києві мають доставлятися до 8.00, в обласних центрах – до 10.00, в райцентрах – до 14.00.
– Пропоную починати розробку нового договору, де зазначити, що пошта має виконувати свою функцію – доставляти газети передплатникам, – пропонує Йосип Бурчо. – Організовувати передплату може й пошта, і редакції, ще якісь структури. Так ми станемо справді діловими партнерами.
Щодо урядової постанови про переведення пенсій на картки, Йосип Бурчо пропонує «Укрпошті» допомогу – опублікувати у ЗМІ виступи поштових спеціалістів, які роз’яснять хибність постанови.
Нагадаємо, що понад двісті редакторів друкованих видань взяли участь у Всеукраїнській онлайн-нараді редакторів газет із питань поштової доставки преси, яка відбулася 8 квітня в онлайн-форматі. Захід організувала Національна спілка журналістів України у відповідь на звернення керівників місцевих ЗМІ, занепокоєних станом поштової доставки своїх видань до читача та проблемами у стосунках із головним поштовим оператором країни. Газетярі одностайні в тому, що Укрпошта – єдиний національний поштовий оператор з розгалудженою мережею, і від стабільної роботи Укрпошти залежить існування української преси та її функціонування як складової українського інформаційного простору. До участі в Нараді запросили генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського.
