Інформаційне навантаження та власні думки впливають на емоційний стан і якість роботи, та розвинувши гнучке й адаптивне мислення, кожна людина може стати стійкішою до будь-який викликів у складних професійних ситуаціях. Але нічого не відбувається без постійного розвитку і тренувань. «Психологічну стійкість українські журналісти зміцнюють вже четвертий рік поспіль. Адже, у професійній журналістиці під час війни всі колективи медіа перебувають майже на межі власного виживання», – наголошує практикуюча психологиня Руслана Запорожан.
Разом із тренеркою-психологинею місцеві журналісти та студенти кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича на тренінгу «Вплив війни на психоемоційну стабільність, працездатність і витримку журналістів» напрацьовували алгоритми для підвищення психологічної стійкості. Навчання для медійників було організовано за ініціативи представництва об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ в Чернівцях.
Щоденна праця журналіста під час війни (участь в публічних заходах, інтерв’ю, підготовка різножанрових матеріалів тощо) виснажують і психологічно, і фізично.
– У цьому разі доцільно вести мову про певний стан захищеності психіки особистості від дії різноманітних інформаційних факторів, які перешкоджають або утруднюють соціальну поведінку, а також негативно впливають на ставлення до навколишнього світу і самого себе, – пояснює Руслана Запорожан.
Набуття психологічної стійкості – це свого роду процес пошуку ресурсу. Він відкриває в нас самих нові можливості, нове бачення або навіть нову особистість. Люди з високим рівнем психологічної стійкості можуть адаптуватися, переосмислювати, шукати резервний ресурс в собі або ж вміють спиратися на запропонований ресурс (наприклад, на підтримку близьких).
Психологічну стійкість можна і потрібно тренувати та вдосконалювати. Наприклад, створювати ефективні зв’язки, аби мати підтримку близьких, шукати можливості для самореалізації, піклуватися про себе та займатися тим, що подобається. Це допомагає дещо відійти від щоденного професійного навантаження.
Щоби впоратись з купою проблем, потрібно насамперед поділити цей масив на менші групи й розставити пріоритети.
Психологи радять:
- Намагатися підійти до проблем усвідомлено, без автоматизму. «Автоматичне» налаштування варто тимчасово перемкнути на «ручне керування». І не забувати про принцип енергоощадності.
- Виділити час на «інвентаризацію проблем» –запишіть їх для початку просто в суцільний перелік або на окремих картках.
- Визначити кілька напрямів сортування. Наприклад:
- невідкладні на сьогодні;
- дуже важливі, потребують уваги найближчим часом;
- важливі, але можуть почекати;
- ті, для вирішення яких можна попросити допомоги в інших;
- ті, що можна викреслити або відкласти на необмежений час.
4. На основі впорядкування застосувати планування на день, тиждень тощо – які проблеми є пріоритетними, скільки часу потрібно виділити на їхнє розв’язання, в якій послідовності до них братися, коли й у кого попросити допомоги.
5. Зробіть списки наочними й зручними в користуванні (телефон, записник, стікери на стіні) та всі нові надходження труднощів, проблем і життєвих завдань сортуйте одразу до наявних списків-«кошиків».
Вищеозначені техніки допомагають економно й мудро використовувати час та енергію. Дуже важливо використовувати записи: коли переносимо проблему на папір (чи записуємо в комп’ютері), ми можемо бачити її ясніше зі сторони, звільняючи простір «у голові» для зосередження лише над тим, над чим зараз працюємо.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Чернівецьке представництво об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС
